Посудина

Кажуть, що вода повністю наповнивши посудину – переллється за краї. *

Жовто-багряні ліхтарі осипають все небо, перекриваючи яскраве сяяння зірок. І хоча це лише середина осені на дворі вже стоїть мороз. В цьому році холоди прийшли раніше.

Проте, ніякий холод не страшний для мертвого серця, яке б’ється лише заради любові. Воно мертве, це правда. Слід лише подивитися в очі, як можна захлинутися від нескінченної ніжності та кохання, які сяють яскравіше трьох тисяч ліхтарів.

-Сан Лан?

Ох. Ох.

Як би він був живий, його серце зупинилось б зараз. Можливо вилетіло з грудної клітки. А бути може, він би сам вирвав його.

Ваша Високість. Ґеґе. Се Лянь.

За це ім‘я Хва Чен готовий вмерти безкінечність разів. Але він не буде, якщо це означатиме знову покинути коханого.

Чи знаєш ти про глибину моїх почуттів? Знаєш наскільки глибоко можна заплисти, щоб почати тонути? Знаєш. Ти захлинався, коли мене не було. Хибно може здатися, що ці почуття душать. Перекривають шлях до повітря так, що спирає дихання.

Втім, дихання віднімає від любові.

Ти дивишся на мене своїми бездонними очима, в яких плескаються щирість й довіра. Немале полум‘я кохання теж горить там. Тільки підійди ближче, можна згоріти. Однак, я не проти. Врешті-решт, я давно мав горіти у Пекельному вогнищі.

Я хочу залишитися з тобою навіки.

-Сан Лан? – знов повторює Се Лянь, трохи схиливши голову в бік.

-Пробач, ґеґе. Просто замислився. Він обережно бере гарячу руку принца в свою, та веде вперед.

Він завжди буде вести тільки вперед.

Кажуть, що вода повністю наповнивши посудину – переллється за краї.

Та хто в цьому світі завадить підставляти нову посудину?

*китайська ідіома, яка свідчить: «все рано чи пізно закінчується».