Подаруночки

1961 р.
Засідання країн.
м.Торонто, Канада

~° Холодна війна йде вже 25 років, СРСР забороняє будь-яке спілкування з західними країнами. Але хто його буде слухати?) Точно не Україна, яка при будь якій можливості обмінюється парою слів з “ворогами”, іноді навіть не з її ініціативи.°~

~° Одже чергове засідання, до якого ще треба добратись. В автомобілі сидять 4 країни та водій. Союз очевидно сидить на передньому місці, в той час як на задніх місцях сидять Україна з росісією, які вже встигли посваритись, та Білорусь між ними.°~

~° Україночка дивилась у вікно, роздивляючись красиві висотки, та гарних людей, думаючи як би прекрасно було б прогулятись по вулицях Торонто без СРСР та його сина. Та поки що мрії зостаються мріями. Тому вона дістала з папки декілька документів, щоб на всяк випадок перевірити чи все правильно написано. Бо якщо дати ООН документ хоча б з однією помилкою, ти будеш жерти цей папір і все заново переписувати. Звісно в Юкі не знайшлося ні однієї помилки, бо вона одразу робила все як треба, але займатись було нічим. Тому дівчина тяжко видихнула та продовжила спостерігати за киплячим життям інших людей.°~

~° Так пройшло близько 15 – 20 хвилин. Та автомобіль зупинився біля величезної будівлі, під якою як завжди була купа журналістів. СРСР повернувшись до трійці, грубим голосом сказав: °~

СРСР: Ніяких відповідей журналістам, говорю тільки я. Не розмовляти з західними, навіть якщо вони самі підходять. Без мене ні слова не казати…

🇺🇦: Ти повторюєш це кожен раз, ми не тупі.

~° На ці слова Союз лиш окинув Україну хмурим поглядом і кивнув головою вбік, умовно кажучи “на вихід”. Саме так всі і зробили. Швиденько проскочивши по між журналістів країни потрапили у будівлю, де вони одразу ж пішли до зали. І звісно більшості країн ще немає, окрім сім’ї англійців та ще кількох країн Європи і Південної Америки. °~

~° У цій невеличкій компанії Україна примітила Польщу, оскільки він вважався за “свого” розмовляти з ним дозволено. Поляк також побачив Юкі, тому вони пішли назустріч один одному. Але з далеку було помітно що чоловік якось не так посміхається, українці це здалося дивним, але якогось значенню цьому вона не надала. °~

~° Привітавшись легкими обіямами, поляк оглянувся дивлячись на скільки далеко СРСР. °~

🇵🇱: Слуууухай~

~° Протягнув чоловік спостерігаючи як в зелених очах України з’являється зацікавленість. °~

🇵🇱: До мене США підходив, питав як скоро ви приїдете. І питав чи точно ти будеш. Що у вас там за шури мури?

🇺🇦: Поль. Які ще шури мури? Ти вже остаточно з глузду з’їхав?

🇵🇱: Ні ну… Може я чогось не знаю?)

🇺🇦: Добре, опустим те що ти висрав. Що він від мене хоче?

~° Польща щиро посміхнувся дивлячись кудись за дівчину. °~

🇵🇱: От зараз і дізнаємось.

~° Повернувшись україночка побачила, як до них направився високий, блондинистий чоловік. Так, це був США. Розслабленою ходою він наближався до “парочки”. Але Україна відчула що щось не так, ніби на них дивитися хтось іще. Оглядаючи залу, шукаючи причину свого дискомфорту дівчина наткнулась на Китая, який спостерігав за ними зі свого місця. Знаючи що це друг Союзу та краще не ризикувати Юкі взяла Польщу за рукав жакету і потягнула його до Білорусі, яка займала своє місце. Проте не забула повернувшись до Америки непомітно кивнути в бік Китаю. Чоловік побачивши азійську країну краєм ока зрозумів що краще не зараз, та просто розвернувся назад до своєї компанії.°~

🇵🇱: Ти що робиш?

~° Трохи пригнувшись прошепотів Поля°~

🇺🇦: Рятую наші дупи.

~° Розпитувати хлопець не став, бо знав, якщо Укра витворяє щось подібне, краще робити що вона каже, а вже потім дівчина пояснить, що то було.°~

~° Країни потихеньку зходились та в залі ставало шумно. Польща, Білорусь та Україна весь цей час спокійно балакали, але в останньої не пропадало відчуття ніби за ними стежать. Час від часу вона непомітно кидала погляд на Китая, який не відводив від них, а точніше він неї очей. Це було дивно, бо зазвичай якщо СРСР ставив когось спостерігати за Україною, “спостерігач” намагався не так відкрито дивитись на неї, та часто відволікався, але не Кит (як його називала Укра). °~

~° У якийсь момент дівчина не витримала та відійшла від своєї компанії. Взявши направлення до Китаю. Піднімаючись по сходах Юкі відчула ще один погляд на собі. Не припиняючи йти вона повернулась до Білорусі та Польщі, але вони розмовляли між собою не дивлячись у її бік, тоді країна поглядом пройшлась по робочим місцям але не знайшла нікого хто б дивися на неї, окрім азіата. Але вона не здалась та підняла очі на своє місце, це був передостанній ряд, а одже майже самий високий. І от там вона й знайшла “спостерігача №2”. США. Це був США, він сидів на своєму місці, яке було прямо біля місця України ( взагалі по англійському алфавітному порядку там мав сидіти СРСР, але заради безпеки його поміняли з Україною місцями)про щось розмовляючи з своїм батьком та братом. Зустрівшись поглядами Аме м’яко посміхнувся, дівчина зробила те саме, та продовжила йти до Китаю.°~

~° Нарешті піднявшись до спостерігача №1 Юкі привіталась, мило посміхнулась та сіла біля нього. Той в свою чергу теж привітався та посміхнувся, але більш щиро, що трохи здивувало Україну бо рідко можна побачити щоб Китай посміхався, а що було казати про щиру посмішку.°~

🇺🇦: Слухайте, ви весь час сверлите мене поглядом, щось не так?

🇨🇳: Ох, вибачте якщо це виглядало дивно, просто не знав як підійти.

🇺🇦: Підійти? Ви щось хотіли?

🇨🇳: Так, мені казали що у вас нещодавно був день народження, ось і хотів привітати.

~° Китай дістав свій діловий портфель та почав щось в ньому шукати. Тим часом як українка сиділа в ступорі й перебирала думки в голові.°~

🇺🇦💭|°: Яке день народження? В мене ж воно в квітні.. А який зараз місяць? Так союз почав готуватися до дня перемоги… БЛЯХА. Я пропустила свій день народження? Йокили мене. Поки намагалась Лук’яненку допомогти про себе забула… Жепа. Стоп, а звідки Китай знає про день народження?

~° У той час китаєць дістав невеличку, червону, дерев’яну коробочку прямокутної форми з золотими візерунками. Він завжди робив якісь подарунки Союзу, Росії, Казахстану та іншим республікам які більш менш знаходяться в Азії, але Україні подарунок робив вперше. °~

🇨🇳: Вибачте, не знав що вам сподобається.

~° Ввічливо говорив чоловік, протягуючи коробочку українці. Та дивилась то на подарунок, то на Китая ніби питаючи “це мені?”. На що той кивнув та вручив подаруночок їй в руки. °~

🇺🇦: Д-дуже дякую… Так несподіва..

~° Хотіла дівчина ще щось сказати як її підізвавала Білорусь, сказавши що ООН чекає її з документами. °~

🇺🇦: Вибачте маю йти, але дуже дякую

~° Вклоняючись говорила Україна з невеликим рум’янецем на щоках. Китай в знак поваги теж вклонився та побажав удачі. °~

~° Після муторної роботи з документами та ООН, Укра може спокійно піти та сісти на своє місце, бо Організація перевіривши її роботу сказав що починає засідання.°~

~° Всі країни сідали на свої місця. Юкі не виключення, але СРСР з рф чомусь поруч не було.°~

🇺🇦💭|°: Можливо відійшли кудись.

~° Зайнявши місце дівчина повернулась до Муріка та нарешті привіталась. Той в свою чергу схилився до її вуха та тихо прошепотів:°~

🇺🇲: На перерві видем на перекур?

🇺🇦: Добре, тільки я перша піду

🇺🇲: А я через хвилини три чотири вийду

~° На що Україна лише кивнула, бо побачила як йде рф зі своїм батьком. Не дивуйтесь таким пропозиціям від Сані, вони інколи так робили поки СРСР не знає.°~

~° Впродовж засідання наша “парочка” час від часу перекидались записками, так щоб ніхто не бачив. Але ось нарешті через три години перерва. Укра швиденько встала та вже збиралась йти, як її схопив за руку Союз.°~

СРСР: Куди зібралась?

🇺🇦: В туалет.

СРСР: Щоб через п’ять хвилин була тут.

🇺🇦: Обов’язково.

~° Максимально грубо сказала дівчина та швидко спустилась і вийшла з зали. Звісно ні в який туалет вона не пішла. Дійшовши до виходу на “дах” (насправді це не дах, просто будівля після 50 поверху зменшується, через що з’являється такий майданчик де можна подихати свіжим повітрям) Україна дістала з карману брюк пачку цигарок але не знайшла там запальнички. Похлопавши себе по карманам та перевіривши внутрішній карманчик жакета, вона усвідомила що забула вогник. Довелося чекати США. °~

~° Америка прийшов лише через 6 хвилин і з вже запаленою цибаркою.°~

🇺🇲: Вибач що так довго, запальничку десь посіяв, Кан своєю підпалив. Ти вже другу сигарету береш?

~° Говорив Мурік дивлячись на непідпалену цибарку в руках українки. На що дівчина промовчала дивлячись в очі США. Потім піднесла сигарету до губ, рукою показуючи жест ніби вона запалює “спалахуйку”. Через декілька секунд мовчання до нього дійшло, що відбувається.°~

🇺🇲: Не проблема..

~° Чоловік взяв Україну за талію й притягнув до себе, трохи пригинаючись та притримаючи свою цигарку пальцями, приблизився до чужої так щоб вони торкались одна одну, завдяки чому підпалилась сигарета яку в губах тримала Юкі. Піднявши очі з “дуже цікавого” підпалення сигарок, Америка побачив червонюще лице дівчини і тільки після цього усвідомив що їх лиця знаходиться в 5-10 сантиметрах один від одного.°~

~° Вони так стояли лише декілька секунд але цього було достатньо.°~

🇫🇮: Ой… Я напевно не вчасно..

~° Максимально награно казав Фінляндія стоючи при вході°~

~° Чи треба казати що від такого повороту навіть США покрився рум’янцем, а Укра готова була сіганути з даху.°~

🇫🇮: Я могила..

~° З такими словами фін просто розвернувся та пішов до зали°~

🇺🇲: Думаєш він комусь розкаже?

🇺🇦: Кхм.. він ні, але якщо ви мене не відпустите то це може побачити хто завгодно і тоді вже як поверне..

~° Мурік одразу зрозумів натяк та відпустив свою пасію. °~

🇺🇲: Вибач, мабуть занадто несподівано це зробив.

🇺🇦: Опустимо. Ви мене для чогось звали?

🇺🇲: О, ледь не забув..

~° Тримаючи сибарку зубами чоловік похлопав по своїх карманах, та з правого дістав червону, оксамитову, ювелірну коробочку.°~

🇺🇲: З пройдешнім днем народження, сонце)~

~° За цими словами послідував ніжний поцілунок в щочку, від якого Україна впала в ступор.°~

🇺🇦💭|°: Та шо за день? Звідки вони знають? Бляха, це шо таке?

~° Спостерігаючи за здивованою українкою, США зрозумів що зараз до неї навряд чи дійде відкрити коробочку та подивитись що там. Але йому була цікава реакція на подарунок, тому він все взяв в свої руки і відкрив коробочку, а звідти вийняв золоту цепочку з кулоном у вигляді золотого тризуба.°~

🇺🇦: Звідки ви..?

🇺🇲: Батько підсказав, можеш вважати це невеличким подарунком від нашої сім’ї. Подобається?

~° Америка говорив це з такою щирою посмішкою та інтересом, що було відчуття ніби він дитина, яка дарує матері подарунок зроблений своїми руками, та чекає її реакції.°~

🇺🇦: Навіть не уявляєте наскільки..

~° Дівчина вже відійшла від ступору та роздивлялась цяцьку. В її очах було видно радість, здивованість та зачарованість водночас. А на лиці з’явилась широка посмішка, яка здавалась чоловіку найщирішою, яку він бачив за життя. Спостерігаючи за її реакцією Мурік ніби розтанув. Але згадав що ця мить не вічна.°~

🇺🇲: Підійми волосся, та розвернись

~° Україна так і зробила. США в свою чергу намагався надягнути їй на шию цепочку, що було доволі складно через занадто маленьку застьобку. Проте чоловік впорався та поклав руки на крихітні плечі. Йому хотілося обійняти її за талію, утнутись носом у руде волосся, забрати до себе додому і обіймати вічність, щоб ніякі фіни не заважали. Але.. Куди вона поїде з мало знайомим чоловіком, та й який скандал був би з Союзом…°~

~° З цих солодких але водночас сумних думок Америку витягнув співучий голос України.°~

🇺🇦: Пане Америка, нас занадто довго немає, СРСР може почати мене шукати.

~° Тяжкий вздох і Аме відпускає плечі дівчини°~

🇺🇲: Так, мабуть ти права, підеш перша..

🇺🇦: Добре..

~° Було помітно якийсь смуток на обличчі США, тому дівчина вирішила трохи підбадьорити Муріка. На прощання дівчина встала на носочки та поцілувала чоловіка в щоку. Після чого м’яко та тихо, майже прошепотіла:°~

🇺🇦: Дякую..

~° В цей момент вони ніби помінялись ролями, тепер США стояв в ступорі, закохано дивлячись як відділяється молода Українська Держава. Серце рвалось через груди а лице покрите червоним рум’янцем. Та Україна цього вже не бачила.°~

~° Залишки дня СаША просто сидів та спостерігав за своїм сонцем, тихо радіючи що йому випав шанс сидіти поряд зі своєю пасією. Хоча іронія у тому, що він все ще не може признатися в коханні до України самому собі, що вже казати про Юкі, яка його майже не знає.°~