Втомлені

***
Крапельки води з гучним плеском падали на керамічну ванну. З зелено-синього волосся текла вода, а я обережно прибирав мокрі локони з його лиця. Я дивився в його очі. Такі прекрасні: одне схоже на нічне небо із яскравою зіркою посередині, а друге… на сонце серед непроглядної темряви.
Я ніжно цілую його, тримаючи у долонях його смугляві щоки – вони такі теплі. Відчуваю, як його тіло тремтить від втоми. Я шепчу крізь поцілунок ласкаве “Кая” і знову впиваюся в його м’які губи. А він тримає мене за лопатки, гладить їх.
Душ давно вимкнений, чутно лише нас та рідкісне “кап-кап”.
Ми такі втомлені, виснаженні, ледве стоїмо на ногах, але не припиняємо пестити один одного. Лице Каї таке гаряче, невже моє теж?
Я хапаю його за талію, а другою рукою беру за бархатну шию. Я спускаюся до неї пристрасними поцілунками, кусаю за ключиці та облизую місця укусів. Закортіло тільки-но мені полізти до грудей, як раптом, Кая грубо хватає мене за руде волосся та притягує мою голову до свого обличчя.
Все таке ж виснажене “досить” я чую з його вуст. Я слухняно прибираю свої руки з інтимних місць, а він відпускає мої густі та мокрі кучері.
Я повільно вилажу з ванни на коврик та протягую свою руку до Каї. Він не одразу її помічає, але бере мене за неї та обережно вилазить, майже падаючи на мене. Такий втомлений. Я беру рушник та проводжу по його тілу, дивлячись на лице Каї, я бачу напівзаплющені очі та покусані мною губи. Я починаю прискорюватись, щоб якомога швидше піти до ліжка.

***
Я витер Каю насухо, а про себе майже забув. Зазвичай, Кая спав у футболці, але сьогодні він, як і я, зовсім голий.
Я чую, як він хропить – тихесенько. Обіймаю його однією рукою, підсунувшись, впираюся своїм обличчям до його.
Кая ніколи не був проти сну в обнімку, навіть коли на вулиці спекотно, наче у пеклі. Я відчуваю, як починаю засинати…