Глава 1 Пролог

Модерн ау з небесного благословення. Де Сє Лянь син багатих батьків проте після автомобільної аварії, в якій загинули його батьки, він на кілька років потрапляє до дитбудинку. Після повноліття він помічає що компанія його батьків на грані банкрутства. Оскільки Се Лянь ще немає вищої освіти все що в нього є це контрольний пакет акцій, який йому дістався у спадок. 

tw: лайка

Молодий пан Сє Лянь, спадкоємець Сянле компані, тікино продав родинний будинок. Грошей вистачає на один семестр навчання і на купівлю квартири, нормальну для молодого холостяка.

 У двері позвонили. Мелодія домофону, під стать звонившему, гуділа досить агрессивно. Сє Лянь підняв слухавку і подивився на монітор, за дверью стоят двоє старих друзів, яких він знав ще до тієї злощасної події, Му Цін, хлопець з невеликим хвостиком і диво вмінням закочувати очі, і Фен Сінь, зараз він носив коротку зачіску, бо вступив у військовий вуз. 

• ТА ЦЕ ТИ ЙОГО ДІСТАВ ВЧОРА, ОТ ВІН І НЕ ВІДКРИВАЄ – за секунду до відкриття дверей, крикнув Фен Сінь
• Да іди ти нахуй, пихатий вояко!! – сказав у відповідь Му Цін. 

Двері відкрились прямо перед обличчями хлопців.

• Добрий День – спокійно сказав Сє Лянь – я радий вас бачити 
• Я прийшов допомогти, – перебивши сказав Фен Сінь – Що він тут робить я не знаю – на цій фразі Му Цін закотив очі. 
• Кхе кхе, я тут за тим самим – зло дивлячись на хлопця по ліву руку від себе сказав останній. 

Се Лянь трохи розгубився. Коли вчора він казав їм, що в нього багато роботи по дому і що ще меблі треба зібрати він і не думав що старі друзі прийдуть на допомогу. 

• А, так проходьте – трохи перелякано сказав Се Лянь. За роки, що він прожив в дитбудинку він забув як це, коли тобі допомагають. Якийсь час він опікувався про двох молодших дітей, але від них допомоги не дуже було – може чаю? 
• Спочатку робота, потім чай – сказав Му Цін 
• Хочеш вже за мітлу взятись? – намагався підкорити його Фень Сінь. Але здавалось що Му Цінь і Се Лянь пропустили його слова повз вуха 

Всі троє вже закінчили роботу по дому. Але замість чаю випили віски. Фен Сінь притянув 3 пляшки, і сам вже був п’яний.  Му Цін вже теж був не дуже при тямі та почав лізти під футболку Фен Сіню. Зрозумівши що все йде одним місцем, Се Лянь залишив парочку, а сам пішов спати. Гортавши стрічку Instagram, він почав засипати і перед тим як відключитись написав пару повідомлень дуже гарному хлопцю.

 На годиннику була 4 ранку. 

Прокинувся він від пронизливого звуку будильника. Через годину він має бути в університеті. Його друзям теж невдовзі потрібно буде вставати. Голова Се Ляня боліла до нестями, але сьогодні перший день, він має прийти вчасно. Перечіпившись, через те що вони з друзями раскидали в пьяному мареві, (бред – російською) він пішов будити друзів. 

Фен Сінь та Му Цінь спочатку щось незрозуміле казали щоб не вставати, але потім прокинулись від розуміння, що сплять один на одному. Се Лянь чув як вони кричать один на одного, але йому було байдуже він намагався викласти своє каре в більш менш нормальну зачіску. Фенціні, так вчора зп’яну вирішив Се Лянь назвати друзів, залетіли у ванну. 

• Ми щітки не брали – перелякано сказав Му Цин. 
• У мене в сумці. – невимушено відповів Фен Сінь. Тіки Му Цін відкрив рота Фен Сінь продовжив – я знав що ми будемо пити. 
• Ви живете разом – питання Се Ляня здавалось недоречним 
• По сусідству – все ж відповів Му Цін – Сука, от нахуй ти мені руки покусав. Мені ж через твоє віски, у футболці йти. 
• Я позичу костюм – Се Лянь відповів другові доки Фен Сінь ходив за щітками. 

Се Ляню та Му Ціну треба було в один універ але в різні корпуси. Проте, вони були на сусідніх станціях метро, тому вони їхали разом і згадували дитинцтво, поки Фен Сінь перся на інший кінець міста. 

Коли Се Лянь підходив до свого корпусу він побачив дуже знайомого хлопця. “Це ж той самий” подумав Се Лянь і потягнувся в телефон подивитись що він там пьяный написував.