Осінній день

Це було початок осені … Всі дерева були в оранжевого кольору, а листя яке падало неначе перо жар птиці. Вітер який розносив запах лате карамельного та листя на своїй руці . Маленькі вулички які вже прокинулися та робота яка кипить. Хтось відкриває кав’ярню, хтось поспішає на автобус … Та калюжі які як зеркало .
Всі кудись поспішали окрім одного хлопця який їхав на велосипеді через живі вулиці.
З рудим волоссям яке в хвостик зібране с шляпою очі голубі неначе небо . Вдягнутий в білу блузка с коротким рукавом та штанами в клітку зеленого кольору. Він літав в своїх думках поки до нього не під’їхав другий велосипедист та прокричав .
– Чуя !!!!
Хлопець був з коротким волоссям яке було кудряве , кольору темного шоколаду . Він був вдягнутий також як і рижий . Але в нього на плечі була сумка .
– Дазай що тобі потрібно!!!! Прокричав чуя . Той в свою чергу сказав :
– Я хотів запитати у тебе. А правда що ти хто малий той добре сосе хахха.
– А ти знав що ти хто багато дрочить зазвичай великі .
– Ні я просто агушу пив , а ти її як я бачу не пив так ?
– Я не можу терпіти молочні вироби. І також я хоть с кимось розмовляю і не ізгой .
– Я тепер не ізгой мене беруть в волейбол хихи ..
– Скоріш за все ти когось убеєш там 100 %.
– Ой подумаєш … Закатав очі та поїхав на обгін ..
– Ще побачимось Чуя Накахару
Коли вже чуя проїхав декілька кварталів та вже приїхав до парковки велосипедів . Та поставив його на вільне місце.
Коли він ішов через старі коридори де була розбиті плитки обох які вже майже 10 років не красили . Та сама школа виглядала так що пережила другу світову . Коли вже Накахара ввійшов до актового залу то побачив дазая який зайняв місце для нього. Осаму для нього не був другом , а лише простим знайомим з яким трапляється завжди якась “весела” пригода .
У актовому залі були люди : вчителя , старшокласники ,, та ще маленькі 5 класники .
Як завжди директор вийшов на сцену та почав свою промову до учнів.
– Любі учні сьогодні розпочався перший день навчання і я хочу вас …
– Таке відчуття що вони це не змінювали з часів динозаврів. Промовив собі під ніс Осаму . Вони вже не вперше це чують .
– Я з тобою повністю згоден .
– Може вже підемо то я не бачу сенсу тут стояти ?
– пішли вже то тут нічого роботи.
Оба направилися до виходу із актового залу і пішли до свого кабінету. Через старі коридори якіх не було ремонту. Та труби які протікали . І мерта тиша навколо . Но потім Чуя вирішив змінити ситуацію.
– Ну що тебе правда до волейболу запрошують ?
– мг но я не хочу туди мені не дуже подобається спорт .
– хто ж б сумнівався що ти туда не підеш … А за те що ми покинули нам чапалаху не дадуть ?
– Не знаю… Вони нас не помітили значить не дадуть … Напевно .
– Ну добре …
Ну що до великої перерви?
– до великої. Той помахав рукою та пішов до свого кабінету.
Сівши за свою парту та дивлячись вікно де люди кудись шли . Він думав про одне коли настане велика перерва .
Ось годинник показує що до перерви залишилося декілька хвилин . І ось ось прозвинить дзвоник .
– ну ось і він . Чуя взявши з портфеля судочок і вже відкривши то побачив як Дазай біжить через коридор зі своїм пакетом в якому бутерброди.
-( куди він біжить ? А може він хоче уйти зі школи , а якщо там щось друге , чи пішов курити ?)
Коли він через товпу людей . Біжав за ним через коридори та сходинки. Все меньше людей було на дорозі . І коли він підійшов до зачининих дверей. Осаму дістав ключ з сумки та відкрив . Чуя визирнув зі кута . І коли вже дазай вийшов на задній двір школи де були мусорка та дошки . Там було все в хащах та мав такий вигляд що тут ніхто не був вже 10 років. Коли Накахару вже пішов слідом за ним то побачив те як дазай щось робить в присядку .
– чуя я знаю що ти тут . Промовив дазай даже не подивившись на нього.
– як здогадався ?
– Ну це легко . Але його перебив маленький звук який сходив за дазаєм . Це три маленькіх котиків які їли з його рук ковбасу .
– Хто це ? Запитав чуя . І за дазая визерноло три пухнасті головки котиків . Чорненький , рижий та плямистий .
– Це кошенята , а що таке не любиш котів ? хехе .
– Я люблю котів , але від тебе я такого не очікував тобі же на всіх пофіг .
– Ну мене друг попросив приглянуть .
– який ще дру- . Не встиг чуя договорить як кошенятко чорне підійшло та почало тертись об нього .
– Хех ти йому сподобався .
І так вони просиділи всю перерву тут . На мусерці з котами та ковбасою . Говоря про котів та про інше .