Особливий вечір

— хлопче, ми вже закриваємось — незадоволено промовила жінка за касою. втомлена роботою вона хотіла якомога швидше піти з-за цієї клятої каси і повернутися додому. сяо розумів її, та сам навіть не помітив як просто стояв дивлячись на жуйку з кілечком. він не бачив їх багато років, і хотів вже було йти як в голові промайнула ідея.

жінка неохоче пробила йому ще одну покупку і провела поглядом цього клятого студента. сяо ж не дуже хвилювався, що про нього вона говоритиме сьогодні всім своїм знайомим, в голові було лише одне: те що він хоче зробити – дитяча дурість, краще викинути цю жуйку. але поки хлопець вагався вже підіймався в ліфті на передостанній поверх. відступати пізно.

сьогодні кадзуха був вдома наодинці, у нього не було пар, навідмінну від сяо який до ночі сидів у тому клятому універі, з цією клятою старостою яка ще й після пар змусила всю групу залишитись і займатись нікому не потрібними речами. сяо не попередив свого хлопця про те, що затримається, тому повідомлення, яке прийшло йому тоді коли юнак уже повинен був йти додому погіршило настрій до межі. сяо знову перевірив телефон

– сяоо

*стікер з котиком*

– ти де? я сумую(

– ми ж хотіли влаштувати марафон євангеліону, пам’ятаєш? ти обіцяв мені подивитися зі мною((

– ти гуляєш?

– котику, я затримаюсь в університеті, ця дура знову придумала якийсь двіж і не відпускає нікого, ще й препод з яким в мене жахливі відносини тут.

– *сумний стікер*

– жахливо, невже вона не розуміє, що у студентів є свої плани((

  – якби ж я знав, постараюсь прийти якомога швидше і ми обов’язково подивимось єву. я куплю смаколиків

– ех.. терпіння тобі там, люблю тебе

*стікер з поцілунком котиків*

– і я тебе, більше всього на світі ❤️

вони не бачились цілий день. хлопці настільки звикли до компанії одне одного, що довга розлука змушували чи то злитися, чи невимовно сумувати, а може все одразу. сяо відчував провину, потрібно було просто втікти звідти.

хлопець не збрехав, він купив улюблені напої кадзухи, суші, попкорн. сяо ніби хотів загладити свою провину. ключ з гуркотінням перевернувся в замковій свердловині і поки сяо заходив чув легкі кроки по підлозі. він дуже втомився, ще й поганий настрій протягом дня позначився на ньому та як тільки в груди йому влетіли, обіймаючи, все ніби зникло. сяо поцілував світлу голівоньку вдихаючи чужий солодкий шампунь.

— ти знову в моєму одязі? — легко посміхаючись він одягнув на кадзуху капюшон своєї худі

— я сумував, а ця худі все ще в твоєму одеколоні — не відпускаючи хлопця кадзуха поклав підборіддя на чуже плече і прикривши віки вони просто в тиші обіймались. і хоч це продовжувалось не дуже довго, обидва знали, що ще встигнуть надолужити згаяне.

сяо швидко переодягнувся і ось вони вже сидять на м’якеньому ліжку з смаколиками і ноутбуком. перегляд йде повним ходом, та сяо все відволікається на маленьке дитяче кільце в кармані спортивних штанів. раптом до пробілу тягнуться бліді тонкі пальці і в кімнаті одразу ж стає тихо.

— тобі не цікаво? — питає кадзуха заглядаючи в очі своєму хлопцю. та сяо бачить в погляді коханого мізерний смуток і одразу ж цілує його лоба.

— ні, мені дуже подобається, я.. боже.. — він зітхає, ніжно беручи руку кадзухи в свою долоню. — я просто не знав як віддати тобі це — його загострені вушка почервоніли коли своїми ж руками він одягнув на палець кадзухи “золоте” кільце з квіточкою і кусочком кольорового скла, замість серединки. навіть смішно, що воно підійшло.

— вибач, я знаю що це так тупо.. — ледве піднявши погляд сяо побачив як кадзуха, весь червоний, здивовано дивиться на кілечко на безіменному пальці. сяо навіть не звернув уваги куди одягав подаруночок, придурок. та не встиг він почати вибачатись та корити себе за зроблене як його губи накрили чужими, кадзу навіть зміг повалити на лікті приголомшеного хлопця

— я згоден — посміхнувся він знову цілуючи коханого. звичайно це було більше в жартівливій формі, і хоч сяо розумів, що це не справжня пропозиція, вони поки не подружжя і згода кадзухи скоріш за все просто підтримка ситуації. та сяо раптом заговорив, здається, зовсім не керуючи собою — я обов’язково придбаю тобі найгарніше з усіх.

— перестань говорити такі речі! — обурився кадзуха втикаючись носом в груди сяо, хоча той все одно бачив краєчок посмішки, яка не сповзала з лиця світловолосого. кадзуха справді був щасливий знати, що їх відносини досягли таких обіцянок, а сяо гладив того по голівці розуміючи, що на реальну пропозицію точно отримає заповітне “так”