Кінець

ПочТихий сонячний ранок, десь за вікном можна було почути співи пташок, здавалося все було як завжди, але хлопець відчув, що ліжко було не те, а точніше немов на комусь лежить. Розплющивши очі, він одразу відстрибнув від неочікуваності, та зашарівся. Весь цей час, він лежав на Даниїлі! І що найдивніше, ледь не голі, одяг же валявся на підлозі.

Звісно від різких рухів у ліжку і сам рудий юнак прокинувся та ліниво перевів погляд на нього.

– Дідько, голова болить…

Голос Даниїла звучав дещо устало, хоча, в його випадку це через пробудження, й здається, будуна.

– У мене теж, а ти… Не пам’ятаєш що вчора сталося?

Єсену все ще було ніяково, він сів на край ліжка, дивлячись на свої ноги. Уява як раз добре запрацювала, і як не старайся, хтивня все лізла і лізла. Аш до поки Даниїл не заговорив.

– Ну, ми пішли святкувати твоє повноліття в шинок…

І тут Єсена передьорнуло, він одразу ж згадав, можливо не все з вчорашнього дня, але хоча б щось.

***

– Хей Єсене! Знаєш що сьогодні за день?

Хлопець здригнувся від різкого навантаження на спину, у вигляді Даниїла з задоволеною пикою.

– Моє день народження…?

– Та-а-к! А ще майже рік нашої прекрасної з тобою дружби

Єсен зітхнув, незадоволено штурхнувши того. За цей час, він від доволі багато чого дізнався про того, і коли той був у такому піднесеному настрої, означало одне, він запропонує випити, і вибору немає, минулі разі ще щастило, що не було 18, але зараз не відвертиться.

– Ну й чого ти такий кислий, пішли в шинок, це чудовий спосіб розважитись! Там як раз нові коктейлі які ти зможеш спробувати.

Все ще наполягав той. І це здається навіть почало діяти, Єсен і справді вже почав думати про це, от тільки, як вони дійдуть до гуртожитку назад? Чи пропустять їх взагалі, якщо будуть тхнути алкоголем…

А той немов читаючи думки сказав

– У мене завжди є одне чудове закляття на такий випадок, тому гайда!

– Гаразд, вговорив, але ми будемо лише у двох?

– Я запитав у інших перед цим, вони сказали що хочуть влаштувати завтра дещо, так як сьогодні не зможуть, але зроби вигляд що я тобі це не казав

Блондин хмикнув.

– Звучить дивно… Але гаразд.

Всю дорогу Даниїл щось розказував, Єсен мало що запам’ятав з тієї балаканини, лише що вони з іншими влаштують йому найкраще день народження, яке тільки й і міг уявляти.

Зайшовши у шинок, хлопці одразу сіли за барну стійку. Даниїл почав гортати меню.

– О, давай секс на пляжі.

Єсен поблимав очима, ні, звісно він знав що це назва коктейлю, але точно не цього б хотілось випити з другом.

– Точно ні.

– Тоді давай просто секс.

Блондина одразу охопило відчуття сорому, через яке просто відкинув голову назад, закриваючи рукою очі.

– Я тебе не знаю.

– Ех, жорстоко ти зі мною.

Трохи ображено пробубнів він, і одразу після десятисекундної паузи продовжив.

– Гаразд, без жартів, давай тоді оце?

Єсен нарешті глянув на того, а потім на те що він показав. Коктейль виглядав гарним, але назву не зміг прочитати, якась складна.

– Якщо тільки мені після нього не буде погано, то давай…

– Охохо, ну це я тобі гарантувати не можу вже точно.

Даниїл одразу вирівнявся у спині та звернувся одразу до офіціантки, сказавши що вони замовляють і в честь чого. Та одразу глянула на Єсена, та привітала з днем народження.

На щастя, паспорт магічним чином у нього вже був, як і дія що доводила це.

Так і почали пити коктейль з назвою смертьусіммоскалякам.

Вже через хвилин десять, хлопці спорили на тему, скільки ж їм доведеться платити за коктейлі.

– Ні, я кажу що там 100 на чеку!

Незадоволено крикнув Даниїл

– Та які сто, там видно що там 1001!

Крикнув у відповідь тому Єсен.

– Та де ти там 01 побачив?

– Єсен тикнув тому у обличчя чеком

– Приспіпися чоловіче! Тут 1001 гривня

– Та які тисячу одна… Коктейлі ж по сто коштували…

– Та а може ти переплутав коктейлі…

Вже більш спокійно сказав Єсен, але у підсумку офіціантка сама до них прийшла, та попросила вибачення через помилку. Але Даниїл вирішив вибачення прийняти у шотах, і так вони застрягли ще на пів години у барі… А коли вирішити повертатись, то ходили вже хитаючись, але все-таки дійшли! Закляття Даниїла чудово спрацювало та їх не помітили.

От тільки Єсену було вже лінь пертись до себе, і він ліг на ліжко Даниїла, поки сам Даниїл лежав на підлозі, інших співмешканців того, ще не було.

– Єсене…

– Га?

– Слухай, можливо це дивно прозвучить…

Даниїл звучав на диво серйозно, і погляд був трохи дивним.

– Давай пограємо у твістер, я як раз купив його недавно… Так хочеться дитинство згадати, а то я вже не молодий, старість скоро…

На лиці Єсена з’явилась усмішка.

– Господи, Даня, я вже подумав ти щось розумне сказати хотів… Ну давай

Той одразу ж почав ритись у речах, а після дістав коробку та розстелив коврик, а саму рулетку віддав Єсену

– Тоді ти перший крути

Єсен хотів було почати спорити, але передумав і покрутив.

Права нога на зелений…

Подумав він, та одразу став, але на одній нозі довго не простоїш, і тому вирішили що на п’яну грати не найкращий варіант, і тому можна буде стояти на двох.

Даниїлу випала ліва рука на червоний.

Далі Єсену випала права рука на червоний, і щоб покласти довелось ледь не встати у мостик.

Крутив Даниїл, і випало знов червоний, але вже права нога.

Так у підсумку Єсен стояв як хреново побудований міст, а Даниїл зручно сидів, але волосся Єсена так і лізло в його обличчя, через що він в один момент не втримався та вкусив того за вухо, а той від неочікуваності вдарив його ліктем у груди, дивлячись поглядом неначе вже наклав на нього порчу на понос.

Даниїлу було звісно ж боляче, і недовго думаючи накинувся на того. Але у підсумку лише покатались на землі та лежали у різних кутах кімнати.

– Ха-а це так дитинство нагадує

Сказав Даниїл, витираючи піт з чола.

Єсен же мовчки піднявся.

– Давай ще раз?

– Давай, але в одязі грати не зручно, ну от розумієш, сковує трохи рухи, ще й такий важкий…

Блондин нахмурився, і не встиг нічого сказати, як рудий вже стягнув з себе футболку і збирався шорти

– Ее, та не до трусів же!

– Та а шо?

Пробубнів Даниїл, зупинившись, але тепер дивлячись на того тим же поглядом.

– От коли мене тут не буде, сам грай голяка…

– Та я ж не голяка… До речі, ти теж знімай з себе футболку

– Ні!

На цей раз нахмурився вже Даниїл, і вирішив сам зняти з Єсена одяг, й у підсумку получив по голові від нього, але все-таки зміг…

– Слухай, іди ти в сраку…

Єсен поліз до ліжка та й ліг

– Е, це моє, до себе шуруй.

– Я іменинник, мені можна, і наврядче вже дійду… Дідько.

– А?

– В тебе є щось пити?

– Живчик, будеш?

Той лише кивнув, а Даня швирнув літрову пляшку у того, але трохи не розрахував і попав тому по животі

– Йой, вибачай!

– Бля-я-ха…

***

– Тож, ми лише грали у твістер… Ех

З ноткою суму сказав Даниїл, за що получив пляшкою живчика по голові.

– За що? Я ж лише жартую

– А за те що ти кинув цю ж пляшку мені в живіт! Та ще й напів повну…

Вже зі злістю пробубнів Єсен, та став одягати футболку.

– Та й я не мав не мав нічого хтивого на увазі, це ти подумав

– Не думав я про таке

– Ти прокинувся і одразу зашарівся

Блондин лише щось незадоволено пробубнів та вийшов з кімнати, хлопнувши дверима, думаючи, який же цей рудий все-таки дурень. ніть пи

сати…