Ковток волі перед смертю (1)

*примітка перед прочитанням: в даній АУ УНР і ЗУНР — це брат і сестра, яких розлучили в дитинстві. В момент підписання акту злуки вони об’єдналися в одну державу (як західна і східна Німеччини після холодної війни). Саме ця вже об’єднана державна є матір’ю України і УПА. І це один момент, на початку фанфіку в УПА буде жовто-блакитний прапор. Дякую за увагу, приємного прочитання. І давайте будемо вважати, що країни розмножуються почуванням :3*

УНР, Гетьманат та БНР сиділи за столом надворі і пили каву. Вони були щасливі що нарешті були вільними. Хоча…

Мені здається, що ГС не був вже таким і веселим. І не тільки мені.

— Чого сумний такий, козаченьку? — спитала БНР. — наче вже і ми позбулися панування московитського. Вільні ми!

— БНР, ти ж знаєш, що мій брат мене недолюблює і…

— Недолюблюю? Не хочеш сказати чому, УНР? Ти ж у нас старший, ти ж у нас тіпа такий-сякий, та ще й отримаєш то все, що лишилося від батька! Хоча на нього ти на нього не схожий.

— То он воно що. Замість того, щоб радіти свободі ти досі думаєш про спадок?

— Та збагни ти, справа не в спадку! Я завше був в твоїй тіні! І коли батько наш, Козацька Гетьманщина, царство йому небесне, був ще вільним, і навіть в неволі московській! Та як ти не зроз…

— Хлопці, ану обоє позакривали писки! Хіба ви не розумієте, що сварки зараз нічим не поможуть. Часи нестабільні, хтось скористається вашими чварами і вдарити обох у спину. Обох! Це стосується вас обох! Гета проста жах, хлопци…

БНР встала з стільця, ковтнула залишки кави, поставила чашку і роздратовано пішла в приміщення. Двері злегка грюкнули їй у слід. УНР і Гетьманат сиділи собі, по їхній пиці було видно, що вони задумалися.

Вітер ліниво шелестів листям. Темні хмари почали затуляти сонце, напевно то до зливи.

— Може вона й права. Може наша роз’єднаність стане причиною нашої поразки.

— Ніякої поразки не буде! Так, ми різні, у нас іноді протилежні думки, але… Так, вона права, ми маємо бути разом, якщо хочемо зберегти українську родину.

— До речі про родину. Гетьмане, а де наш молодший брат? Он небо до зливи готується. Знову займається тим анархізмом. Як же я сподіваюся, що він то переросте.

— Напевно не переросте. З дитинства він до нього тягне.

— Ой, боюся я, що він почне з тими комуністами вештатися. Ідеології то в них трохи подібні. Не вірю я комуністам, обкладинка гарна, а всередині німий жах.

Почали падати перші краплі…

*Далі буде*