Катай і Кунікіда

Глава 1 

Був теплий літній вечір, світловолосий чоловік поспішав додому. Так він врешті  решт за тиждень вирішив переночувати вдома. Весь тиждень він ночував у агестві, бо був дуже зайнятий. Забігши додому, він глянув на сміттєві пакети. 

— Ти хоч колись можеш прибратися?! 

Крикнув він у кімнату. 

— Ввибач, я не мав часу. 

Почувся голос з кімнати. 

— Знаю цілими днями тільки і лежиш у футоні! 

З цими словами Кунікіда взяв пакети, вибіг на вулицю і підбіг до найближчого сміттєвого бака, і викинув.

Через хвилин 5 він повернувся і пройшов до кімнати і роздивився. Катай вперше за довгий час вирішив трохи прибратися. 

— Ого, вперше за стільки років?

— Та ти перебільшуєш, я прибираюся кожен раз коли ти приходиш додому, якщо ти не забуваєш і попереджаєш. 

— Так, так дякую. 

Буркнув Кунікіда собі під носа, хто б міг подумати, що у такого правильного робітника компанії вдома безлад. 

— Як там агенство? Тяжко? 

— Та вибач, що не приходив додому, так складно. 

Кунікіда погладив ніжно коханого по голові. Катай як кіт ластився до рук, трохи привівши малесеньку кімнатку всю в комп’ютерах і кухню, яка була з’єднана з кімнатою до ладу. 

— Молодець, що хоча б так, але це далеко не ідеально, ти мене зрозумів? 

Катай мовчки, з трохи винуватим обличчям кивнув. Світловолосий зайшов на кухню, в холодильнику було пусто, як і в нього в шлунку. Катай зайшов за ним і зітхнув. 

— Любий, вечеря вже на столі. 

— Щось ти надто сьогодні добре підготувався. 

Кунікіда зайшов у кімнату і побачив на маленькому столику дві тарілки з рисовою лапшою. Він сів за столик разом з Катаєм, і вони почали їсти. Катай ніжно посміхнувся. 

— Ти напевно знову запрацювався і забув, що сьогодні за день. 

З цими словами чоловік дістав із тумбочки красиву коробку. 

— Твій день народження. Тобі це має сподобатися. Кунікіда зітхнув і це накінець заставило суворе лице розпливзтися у радісній посмішці. 

— Дякую.

Він відкрив коробочку. Там був новенький щоденник для нотаток, а також дорога іменна ручка. Він відкрив блокнот там на першій сторінці незрозумілим і кривим почерком було написану. «Кунікіді найкращій людині на землі.». Подарунок був простенький, але для Кунікіди він значив багато, і це вже була невелика традиція дарувати саме це на день народження. Хоча це був перший рік, карти той йому подарував іменну ручку. Тому він взяв ручку і уважно роздивлявся. 

— Ого ти замовив, щоб висували твоїм почерком, я буду її берегти. 

Кунікіда нахилився і обійняв Катая поцілувавши його на емоціях прямо в губи. Катай посміхнувся і відповів ніжно на поцілунок. 

— Ти до сих пір хочеш знайти той ідеал дівчини? 

Сумно Катай глянув на Кунікіду. Кунікіда посміхнувся і погладив Катая по голові прижавши до грудей. 

— Не бійся я змінив думку, я лишуся тут з тобою назавжди. 

Катай посміхнувся і кинувся обіймати Кунікіду. 

— Все, все, мож кохання, дай мені поїсти. 

Кунікіда сів рівно і трохи жорстко відпихнув чоловіка. Почав їсти. Катай зачаровано дивився на Кунікіду. 

— Тобі так пасують минулорічні окуляри. 

— Ти їсти будеш? 

— Ббуду. 

Катай відірвався від обличчя свого коханого і почав їсти. 

— Вибач, що цілими днями на роботі, просто розумію, що буде часу мало побути з тобою, тому вже не біжу додому, мені дали три вихідні. 

— Оооо, значить ми цілих три дні будемо разом вдома? 

— Може хоча б виберемося в парк? 

— Нуууу якщо ти хочеш, то можу заради тебе. 

Кунікіда посміхнувся. 

— Добре вирішимо, ти таке для мене зробив хочеш винагороду за це. 

Кунікіда доїв. Катай ще доїдав. 

— Ммм яку пане? 

— Оу, мммм доїси побачиш. Сподіваюся ти не проти і ти ж добре вимився? 

Кунікіда трохи з презирством глянув на Катая. 

— Звісно любий. 

— Добре тоді я теж піду сходжу в душ. І ти можеш прийти туди ж. 

Кунікіда взяв піжаму і направився до душу, вираз обличчя як завжди був суворим. Через хвилин 10 Кунікіда помився і вийшов з душу. Катай якраз доїв і постукав у двері. 

— Так, так заходь. 

Катай зайшов і перед ним відкрилася картина його коханий з мокрим волоссям і голий якраз витирався рушником. 

— М думаю я не буду вдягатися, одразу підемо на ліжко тільки зачекай я зуби почищу і ти теж почисть.

Катай зітхнув. І вони разом чистили зуби. Кунікіда уважно роздивлявся Катая, думаючи як саме йому зробити нагороду. Він поклав руку, що була вільна прямо йому на зад і провів пальцями трохи всередину. 

— Я таке рідко роблю, але за це все для тебе я там все зможу персонально, щоб тобі потім було легше. 

— Ддякую мій пане. 

Кунікіда погладив Катая по голові вони дочистили зуби і прийшли у спальню. 

— Роздягайся і лягай на ліжко. 

Наказав Кунікіда. Катай так і зробив. Коли той лій Кунікіда став над ним він зрозумів, що жахливо хоче спати і геть нічого не витримає. Він впав поруч з Катаєм і почав засинати. 

— Вибач, але завтра. 

Катай зітхнув, що таке знадобилося відкласти. Він взяв одіяло накрив ним коханого і накрившись сам так з ним і заснув. 

На ранок, вже о 5 десь Кунікіда проснувся, так як звик вставати рано. Він глянув на сплячого Катая і почав рискати руками під ковдрою по його голому тілу. Катай від цього розплющив очі. 

— Мммм раночку. 

— Ооо наша соня проснувся. 

Катай ніжно потягнувся за поцілунком до Кунікіди. Кунікіда відповів на поцілунок, ставши прямо над Катаєм і почав поцілунками спускатися далі до низу. 

— А тепер обіцяна нагорода. Розсовуй ніжки. 

З цими словами Кунікіда трохи посуворішав. Катай обережно розставив ноги. Інший же взяв його за ноги і різко розсунув їх ще ширше. Катай від такого розчервонівся як помідор. Кунікіда почав цілувати внутрішню сторону стегон коханого поступово підкрався  нижче і почав вилизувати між сідницями Катая періодично язиком входячи в Катая і рукою пестячи його прутень, від цього хлопець тихо простогнав і підняв руки до верху почав лазити ними по спині Кунікіди. 

— Що руки нема куди діти?! 

Кунікіда схопив обидві руки і підняв їх над головою Катая він трохи за це розізлився і вкусив Катая за сідницю залишивши там засос і продовжив вилизувати, а потім почав входити пальцем, щоб перевірити наскільки він влізе. Докінця не увійшовши, він промовив. 

— Думаю влізе. 

Катай простогнав і ногами обхопив спину Кунікіди. Кунікіда вийшов  відпустив руки сам весь збуджений глянув на Катая підсунувся трохи вижче вдягнув презерватив, який взяв збоку від ліжка і почав входити всередину тримаючи коханого за бедра. Катай обхопив руками і ногами Кунікіду і стогнав в його плече. 

— Будеш так голосно стогнати заткну тобі рота. 

Катай трохи стих, але Кунікіда увійшов різко глибше. Катай голосно простогнав від таких дій. Кунікіда фиркнув і знайшов свої труси і запихнув Катаю в рота. 

— На і не стогни! 

І продовжив входити і пестити рукою прутень коханого. Кунікіда увійшов повністю дістав труси і поцілував його в засос облизуючи кожен міліметр його рота і почав рухатися активно, Катай стогнав прямо в рота Кунікіді. 

— Ммм який же ти великий. Ааах!

Катай простогнав на одному оці виступила сльоза. Кунікіда зупинився і глянув на Катая, витираючи сльозу. 

— Ррухайся. 

— Ні поки ти не звикнеш не продовжу, мені треба щоб тобі було приємно, а не боляче. Тобі ж боляче? 

Катай кивнув. 

— Ммені не бболяче, бо тобі ж це приємно. 

— Не бреши, мені приємно, але і тобі має бути приємно, а не боляче там всередині. 

Катай кивнув і глянув на Кунікіду, той зітхнув і витер руками лице коханого, Катай трохи заспокоївся і розслабився. 

— Який же ти у мене ніжненький. 

Катай трохи невдоволено пробурчав. 

— Я ж сказав рухатися. 

— Е, ні, я не хочу щоб тобі було боляче, і ти потім мучався, так як тоді після першого разу. 

Катай зітхнув.

— Добре, роби як знаєш. 

Сам видихнув і розслабився. 

І Кунікіда продовжив рухатися і набирати темп. Невдовзі Кунікіда вийшов і кінчив у презерватив. Катай теж кінчив. Кунікіда ліг поруч і обійняв Катая. 

Але тут пілікнув телефон. Кунікіда глянув на телефон. 

— Хм директор викликає на роботу, на третю годину дня сказав прийти з тобою, дивно, вони ж не знають, що ми живемо разом, чи ти щось їм казав? 

Катай зітхнув і посміхнувся

— А ти Новий рік не пам’ятаєш? 

— Тти про що? 

Кунікіда почав згадувати і почервонів. 

— Яя що тоді не просто викликав тебе? 

— Так я приїхав за тобою ти повісився на мене і сказав, що я твій хлопець. 

— Щщо? Оце жах, який сором, і вони всі про це мовчать?!

— Звісно, я сказав, щоб вони тебе не соромили. Тому всі звісно знають, що ми разом живемо. 

Кунікіда зітхнув. 

— Оце сором! 

Він встав і почав готувати сніданок, Катай теж піднявся став позаду накинув на Кунікіду свій халат, а сам вдягнувся. 

— Ммм дякую. 

— Та звісно холодно ж готувати голим. 

На ці слова Кунікіда тільки погладив Катая по голові.