Знайомство з батьками

Глава 2

Про це дізнався Морі, один з батьків Чуї, що той притягнув додому якогось брудного бідяка. Тому його одразу принесло до кімнати Чуї і побачив, що його син з якимся хлопцем лежить на ліжку і той гладить його луску. Дазай одразу підхопився і впав на коліна. Поклонився королю. 

— Чуя як ти посмів привести до палацу цю гидоту?! 

— Батьку, він не гидота, він врятував мене. Мені просто трохи легше, коли він поруч.

Морі зітхнув. 

— Добре, Дазай сядь і розкажи про себе.  

Дазай сів. 

— Так пане, на даний момент я не маю нічого, але закінчив 4 класи школи, поки батьки були живі, після їх вбивства, гроші лишилися у вбивць, а я втік. Тепер я не маю нічого. Мені було 10 , коли це сталося. Мої батьки були багатими людьми і мали статус, вони були третього рангу графами. Може ви чули щось про Оду Саку і Анго Сакагучі? 

Морі зітхнув. 

— Так, я згадав, були подібні новини, років 10 тому. Добре, якщо ти дійсно їх син, то тоді це має підтвердитися на ДНК. Тоді завтра у тебе будуть екзамени, можливо я тебе поставлю персональним слугою Чуї, тілоохоронцем, бо як ти помітив, він його не має, і треба щось з чого можна отримати твоє ДНК. 

Чуя зітхнув і простягнув батьку коробочку з ікринками Дазая. Морі зрозумів, що він трохи спізнився. І схопив коробку. 

— І так хлопці попереджаю, якщо Чуя завагітніє від тебе, а ти не пройдеш екзамени, то тоді тебе буде вбито, а Чуя суворо наказаний, дітей я знищу до народження, і позбавлю його волі і змоги народжувати і трону. 

У Чуї з очей потекли сльози. Дазай простягнув руку і витер сльози. 

— Ну, ну, я все здам не хвилюйся. 

Морі, побачивши, що Дазай поводиться доволі ніжно з Чуєю. 

— Так, Дазай я тобі даю сьогодні ночувати з ним, але ти все почув, сподіваюся, і зрозумів. 

Дазай кивнув. Морі вийшов із кімнати. 

Чуя постукав поруч на місце на ліжку і посміхався, його хилило в сон, бо був вже вечір. Дазай ліг поруч і вкрив їх одіялом. Він гладив коханого по голові і цілував його обличчя. 

— Я тебе теж кохаю. Скільки днів зазвичай у тебе течка?

— Та дня два, три. 

— Добре. 

Він приклав руку до лоба Чуї, той почав засинати. Дазай всміхнувся і теж заснув. 

Морі злісно влетів до спальні. 

— Я жахливий батько, мій син знайшов якогось бідняка, не виховав я дитину. 

Фукудзава підплив обійняв Морі. 

— Ну, тихіше мій любий, все буде добре. — Звісно, твій знайшов собі сина нашої правої руки, тому в тебе все добре. А мій знайшов якогось сина графів, що померли 10 років тому, а він без нічого. 

— Морі, заспокійся, давай відшукаємо інформацію про цього бідняка. 

Морі кивнув. 

— Як його звати і батьків? 

— Дазай Осаму, Ода Саку і Анго Сакагучі. 

Фукудзава одразу зв’язався по слуху і передав інформацію для пошуку. 

— Лягай спатки любий, ми все вирішимо. 

Морі роздягнувся і ліг на ліжко, Фукудзава зробив теж саме і обійняв Морі, поцілував в голову. 

— Я ж теж був твоїм тілоохоронцем. 

— Але ти ж був воїном королівської гвардії. 

— І що? Я був ніхто і ніщо. Тому не лайся на сина, він весь у тебе коханий. 

Він його міцно обійняв і лизнув шию, і вкусив. Морі всміхнувся. Фукудзава почав обсипати спину поцілунками і укусами. Морі зітхнув. 

— Приємноо, але потім я ношу сорочку і краватку, щоб не було видно… 

Фукудзава спустився нижче і лизав навколо початку хвоста. 

— Мм, не треба мене збуджувати, прошу. 

Фукудзава посміхнувся і обійняв просто заглянув в обличчя.

— Спатки будеш? 

Морі кивнув і заплющив очі. Фукудзава їх вкрив і теж заснув поруч.