Зазирни в мою душу (18+)

Hayloft II – Mother Mother
Hotel – Montell Fish
Big Boys (tictok version) – SZA
Cold Blood – Valen
Premier amour – Nour

– Йди сюди – шептав голос із темряви – ходи до мене.
– Хто ти? Не піду допоки не дізнаюся!
– Прийде час і ти про все дізнаєшся – в наступну мить шепіт голосно та зловісно зареготав.
– Ах, ні! – вона розплющила очі.
🇺🇦:Ох, тільки не це, невже знову! Як же набридли ці таємниці та жахливі повороти, наче не життя а триллер якийсь! – дівчина озирнулась навкруги, це була та ж кімната де вона провела час із хлопцем, але його тут не було. Всюди була пітьма і обурення на обличчі героїні переросло в здивування, невже вона так довго спала, а тепер ще й знов набридлі кошмари. Потягнувшись після довгого сну та похапцем привівши себе в порядок Україна вийшла з кімнати та спустилась на перший поверх. Їй кортіло поговорити з іншими, а особливо з братом. Досвід підказував, що при наявності проблеми не варто її відкладати, а краще почати розбиратись одразу і просити допомогу в друзів абсолютно нормально.
🇺🇦:Друзі,  є хто? – із цікавістю запитала вона стоячи в проході та озираючись навкруги – агов? – Але у відповідь тиша.
Дуже дивно, куди всі поділись, тут панує абсолютна тиша притому що ще вдень тут був десяток країн. Швецію і Фінляндію точно було б чути будь вони тут. Що за чортівня?!
Раптом вона помітила як підлога в кімнатах почала вкриватися туманом і все густішим. Вже через декілька секунд вона не бачила своїх ніг.
Якого біса?! Звідки у закритому приміщенні туман, і як він може так швидко накопичуватись.
🇺🇦:Хей?! Це не смішно, в мене й так психіка зараз розхитана то ви вирішили остаточно добити мене?! Виходьте!  – але у відповідь абсолютна тиша.
🇺🇦:Та що ж це коється? – нервово піднісши руку до чола промовила дівчина її починала потрохи охоплювати паніка. Аж раптом вона помітила біля вікна у приймальні постать. Її було тяжко розгледіти через панувавші сутінки та туман, але було добре видно що це міцної статури чоловік у восьмиклинці,  що стоїть до українки спиною.
🇺🇦:Хто ви? І що тут робите? – стоячи в проході сказала дівчина – хей я до вас звертаюсь!
– Ніколи не повірю що ти не впізнаєш мене з відстані 4 метрів, а якщо дійсно не впізнала отже я погано тебе виховав. Доню – повільно промовляючи та обертаючись сказав чоловік до героїні, це був СРСР.
🇺🇦:Ні, цього не може бути це якийсь розіграш! Ти ж…помер! – дивлячись у знайоме обличчя сказала вона.
– А може це ти мертва і бачиш мене? – посміхаючись він почав підходити до її.
🇺🇦:Не підходь! – та автоматично стала відходити назад – не підходь сказала, що тобі потрібно?!
– А де ж наші манери, не так батьків зустрічають.
🇺🇦:Ти мені не батько і ніколи ним не був! – опинившись на кухні вона миттю схопила ніж для самозахисту.
– О ні, я був ним, я міг тебе знищити, але не зробив цього.
🇺🇦:Авжеж не зробив, ти просто повільно насолоджуючись знущався наді мною! – з острахом вона дивилася на опонента на обличчі якого сяяла усмішка.
– Авжеж це завжди веселіше, але заминка в тому що окрім мене й нашої сім’ї ти більше нікому не потрібна. А тому я вважаю за доречне повернути тебе в батьківське гніздо.
🇺🇦:Краще померти аніж знову жити з вами!
– О не хвилюйся після смерті ти тим більше житимеш з нами! – вона зробила спробу втекти мимо чоловіка в коридор а далі в інші кімнати, але все далося не так просто. СРРС схопив її за руку, а дівчина в свою чергу різанула його ножем по щоці – От як ти віддячуєш мені за все!
🇺🇦:Було б за що! -вирвавши руку вона чим душ побігла по сходах, але на зло всі кімнати виявились зачиненими. Дівчину починав охоплювати туман, в додачу її взяло оціпеніння. Цей туман наче паралізував і змушував думки заплутуватись а тіло знерухомлювати. В голові запаморочилось все тіло вкрилось мурашками від холоду, закривавлений ніж впав на підлогу.
– Ну що люба, готова повернутися додому? – все з тою ж усмішкою промовив він, але тепер його образ дещо змінився, очі палали яскраво червоним вогнем постать була затемнена туманом і виглядала надто зловіще для сприйняття. Повільно розростаючись чорна постать почала приближатись до дівчини хапаючи її своїми мерзенними щупальцями.
🇺🇦:Ні, не підходь! Ні-ні-ні!
– Україна? Україна! – долинуло десь наче з під води -Україна прокинься!
🇺🇦:Ах, ні-ні не підходь! – вона миттю розплющила очі та прийняла сидяче положення.
🇺🇸:Україна все добре, це я США. Все добре крихітко, тобі снився кошмар ти так кричала – він міцно обняв дівчину, щоб трішки заспокоїти.
🇺🇦:Це був сон? Лиш страшний сон – наче переконуючи в цьому себе сказала вона.
🇺🇸:Так люба, це був лиш дуже поганий сон, зараз все добре, я поряд – вона міцно обняла хлопця та вткнулась йому в шию вдихаючи улюблений аромат. В кімнаті було ясно, схоже ще ранок і день тільки починається – Що тобі снилось?
🇺🇦:Лайно – відверто сказала вона.
🇺🇸:Хах, що ж як мені відомо це до грошей? – намагаючись трішки розвеселити дівчину сказав хлопець – хей, подивись мені в очі.
І вона подивилась в ці прекрасні різнокольорові оксамити, які завжди так ніжно дивляться на її. Слів не потрібно було щоб зрозуміти, що зараз відчуває хлопець він з легкістю може передати це власним поглядом. Вона дозволила відкрити собі душу на мить, вихор емоцій що переливався у цих смарагдах було видно тільки йому, тільки йому притаманна ця здатність заспокоїти кохану у потрібний момент. В деякі моменти він розумів її набагато краще інших, їх пов’язують однакові хобі, однакова жага до життя. Хлопець ніжно торкнувся витончених скул, наче боячись осквернити це священне місце. Він з трепетом погладжував ніжну шкіру, поки дівчина насолоджувалась цими дотиками, які викликали в її мурашки по всьому тілі, наче це дуже інтимний і особливий момент для їх обох, хоча мабуть так і є. Обережно погладжуючи її милі щічки хлопець повільно став наближатись до обличчя милої, шепочучи при цьому милі та заспокійливі слова. Коли між їхніми обличчями залишались лічені сантиметри, він ненароком торкнувся великим пальцем її губи трішки надавлюючи. Це зумовило гарячий подих зі сторони українки, на її обличчі вже красувався легкий рум’янець. Як забавно, що цей американець лише одними дотиками може пробудити в їй такі відчуття. Але вони розуміли що дотиків мало, і поки хлопець затуманеним поглядом дивився на дівчину, вона прикривши очі потягнулась до його вуст. В ту ж мить вони злилися в ніжному поцілунку, який з кожною секундою ставав все більш відвертим. А їх рухи все більш розкуті. Його рука перемістилася на її шию легенько здавлюючи. Інша залишилась притримувати тендітну талію. Вона ж в свою чергу перемістила свої руки на міцну спину коханого та м’які пасма на голові зжимаючи їх. Після декількох мокрих поцілунків хлопець відірвався від м’яких губ, та повільно почав доріжкою опускатися до шиї. Їхній розум був затуманений а самі країни погано контролювали свої дії. Гаряче цілуючи ніжну шкіру та трішки кусаючи її, хлопець змушував дівчину тихо зітхати а моментами навіть стогнати. Вона відкинула голову, щоб відчуття були ще більш неймовірними. Здавалось температуру їхніх тіл можна було відчути крізь одяг. Але американець не заходив надто далеко, він не хотів осквернити українку чи зробити їй боляче і хотів переконатись на власні очі чи готова вона до більшого. Не хоче травмувати її.  А поки він в голові обдумував це Україна вирішила взяти ініціативу на себе і пристрасно поцілувавши хлопця в губи повалила його на спину, а сама влаштувалася зверху. Ліжко злегка прогнулося під напругою двох збуджених тіл. Хлопцю подобався вид, який відкривався йому. А дівчина в свою чергу насолоджувалась моментом, залишивши тривожні думки позаду. Зятягнувши один одного в пристрасний поцілунок, вони почали повільно знімати одяг одне з одного. Обережними рухами хлопця легка сукня покинула тіло дівчини і вона залишилась в одній білизні. Хлопець зміг побачити, прекрасне тіло діви, в міру середньої фігури, в їй було ідеальне для його все і фігура пісочних часів і гнучка талія та красиві бедра, гладенькі ніжки і упругі груди. Дівчина в свою чергу не відставала і зняла футболку з напруженого тіла хлопця, відкривши вид на прекрасне тіло олімпійської статури, в міру підкачаний прес та руки, на правій руці красувались прекрасний рукав тату, що добавляло образу брутальності, міцні руки в яких дівчина мліла. Двоє молодих  людей любувались одне одним, знову злившись в поцілунку і плавно переходячи до інших частин тіла. Хлопець повільно залишав мокру доріжку з поцілунків від прекрасної шиї до грудей, зупинившись там він плавно ласкав дівчину, даруючи їй неймовірні емоції та відчуття. Вони розуміли, що плавно, але справа рухається до головного і якщо це станеться американець хоче сповна оволодіти цим невинним тілом та дати своїй коханій не відані раніше почуття. Коли останні елементи одягу було відкинуто подалі, хлопець силою повалив дівчину вниз та повільно поцілунок за поцілунком почав підніматися від прекрасних ніжок і до рівня обличчя щоб сповна насолодитись її емоціями.
🇺🇸:Будь ласка дивись мені в очі і будь ласка не мовчи, кажи щось якщо боляче і хочеш припинити, або навпаки якщо подобається – з тяжким диханням шепочучи сказав хлопець.
🇺🇦:Гаразд – червоніючи відповіла дівчина.
🇺🇸:Не хвилюйся люба я буду обережним.
В ту ж мить дівчина відчула як його пальці проникли всередину та повільно масажуючими рухами дарували їй задоволення. Вона вигнулась в спині відчуваючи неймовірні емоції та тихо стогнучи. Хлопець розумів, що це необхідно для початку тому в процесі цілував її прекрасне тіло. Агонія охопивша двох молодих людей, це був розігрів перед головною насолодою. Дівчина мліла в руках хлопця, відчуваючи як волого стало всередині. Це був наче сигнал США що можна діяти вирівнявшись зверху над Україною подивився на її затуманеним поглядом. Тоді ж вона відчула несильний поштовх, а за ним наступний вже сильніший і так з перервами в декілька секунд. Їй потрібно було звикнути до хлопця, щоб не було боляче, а поки вона лише тихо стогнала та зжимала в пальцях постіль. І вже через пару поштовхів вона почала відчувати наростаюче відчуття насолоди. Її руки змогли вільніше та впевненіше блукати  по гарячому тілу хлопця. А той в свою чергу міг вільно рухатися та задавати потрібний темп. Хлопець обрав метод контрасту. Спочатку він рухався дуже швидко не даючи дівчині отямитись від нахлинувших відчуттів, а далі сповільнювався настільки що викликав відчуття туги. В процесі він взяв прекрасні зап’ястя в свої руки та закинув їх за голову дівчини, таким чином знерухомлюючи її. Кожен з них пізнав раніше не відані відчуття. І кожному з їх подобався такий спектр емоцій. Вони були сповнені енергії та почуттів одне до одного, і якщо раніше між ними були якісь недомовленості, зараз все це відійшло на другий план. Для України, яка вперше отримала такий досвід це був особливий момент, вона не хотіла віддаватися аби кому, але зараз вона була на всі сто впевнена в своєму партнерові. Вона знає, що він не зробить їй боляче і попри всі майбутні труднощі вони будуть йти разом до кінця. Їй хотілось в це вірити і поки в її є змога насолоджуватись моментом вона так і робить.
По завершенню процесу молоді країни відчули як сили покидають їхні тіла, але попри це вони отримали неймовірні почуття, це було найприємнішим за весь час їхнього акту. Для України це знову ж таки було чимсь новим і вона не могла порівняти це відчуття, але це їй дуже подобалося; її тіло несильно трясло а погляд на секунди став затуманеним. Це була насолода, яка своїми гострими кігтями  проникла в кожну частинку тіла. Хлопець же почувався ще краще, такого шаленого оргазму він не пам’ятав за все своє життя. Тіло охопив дуже приємний спазм, а в голові запаморочилось. Лежачи в ліжку та обіймаючи кохану в його голові закріпилась одна думка, яка не дає спокою. Він зрозумів, вона саме та дівчина, яку йому підкинула доля і з якою він пов’яже свої найближчі роки, якщо не життя. І доля, саме, підкинула її йому, інакше й не скажеш про їх знайомство.  Цей момент назавжди залишиться в його пам’яті.
***The flashback***
Звуки вибухів і стрілянини чутно від усюди. Какофонія смерті інакше не скажеш. Але ще зовсім трохи і цей кошмар закінчиться, людство нарешті зможе спокійно видихнути і знову зажити звичним життям після 6 років найбільш кровопролитної війни за всю історію. На цій війні всім плювати на твоє звання чи ким ти був раніше, головне правило вижити, а для особливо вмілих ще й воювати на своїй стороні. Але для хлопця це не проблема, його життя вічна битва. І поки що в якій би війні він участі не брав, постійно вигравав. Дарма вони переступили йому дорогу, тепер поплатяться за все.
– Сер ми прорвалися на його військову базу, дорога в маєток також прокладена. Наші агенти доклали, що він там.
– Я вас зрозумів сержанте, продовжуйте атакувати, робіть чітко за планом, я із союзниками заберемо головнокомандувачів та його сім’ю. Виконуйте наказ!
– Так, сер! – відсалютувавши солдат побіг до своїх, а наш герой поспіхом став прориватися до входу у великий маєток. Сімейне надбання   Адлерів, як вони себе називають. А от на підході вже знайомі обличчя.
– США ти вже тут, добре. Захват Рейхстагу пройшов успішно. Заходимо з головного входу, а далі розділимося по периметру. Ти зі своїми перший поверх, ми з Францією і союзниками другий. Спочатку беремо генералів та військово командуючих і без поспіху пробираємося до Третього Рейха. Ходімо!
– Британія?.. – розгублено запитав хлопець.
– Так? – твердо як завжди відповів британець.
– Та..- прокашлявшись хлопець вже більш впевнено відповів – бережи себе!
– І ти! Ну все не гаємо часу.
Повільно, але впевнено вони просувалися до Третього Рейха. І от на шляху хлопця став довірений родич нациста – Східна Пруссія. Подекуди за слухами ще більш жорстокіший ніж сам Рейх.
– Ти туди не пройдеш! – закривши прохід на другий поверх, грізно сказав той.
– Це ми ще побачимо! – піднявши рушницю прошипів хлопець.
– Між двома ворогами затіялась бійка в хід йшло все що було під рукою і навіть голі кулаки. США наніс декілька ударів і вже встиг повалити суперника на землю, але в останній момент вільною рукою опонент дотягнувся до кочерги та з усієї сили вдарив американця. Від удару той схопившись за голову втратив рівновагу, відкинувши зброю його повалили на землю, тепер вже він виявився у руках нациста.
– Ну що америкашко ось і настав твій зоряний час, скажеш щось на останок?
– Гори в пеклі мразота! – долинуло десь за спиною німця і в ту ж мить по його голові пройшовся сильний удар табуретом, але навіть він не зміг збити німця з ніг і лише тимчасово дезорієнтував того.
– Знову ти, погань радянська! Дарма я не перерізав тобі горлянку коли був момент! – і коли той мало не кинувся на його нападника, куля яку випустив США миттю продирявила грудну клітку Пруссії. Випустивши з рота пару та востаннє глянувши на ворогів, той безсило впав на землю не рухаючись. Ідея за яку поплатишся смертю.
Тепер хлопець міг в повній мірі розгледіти свого рятівника, який виявився насправді рятівницею. Це була прекрасна червоноволоса дівчина, не високого зросту в такій же військовій формі із вимученим обличчям та заплаканими, але від того не менш прекрасними зеленими очима. Хлопець одразу підмітив про себе її заманливу зовнішність та непогану на його мірки фігуру. Американець був тим хто не міг пройти повз красивих дам, але з кожним роком йому ставало це все менш цікавим, але ось коли його життю загрожувала реальна смерть від рук всього лиш якогось генерала, його рятує прекрасна діва, що своїм поглядом може зачарувати кожного.
– Дякую тобі, ти..врятувала моє життя, якби не твоя хоробрість я..зараз би вже не стояв тут. Дякую! – тяжко дихаючи і легко вклонившись сказав хлопець.
– Я не зовсім вас розумію, але скажу лиш що це  моя робота так само. Як то кажуть: “Ворог, мого ворога – мій друг” – вона сказала це російською і тут хлопець зрозумів що скоріше за все це одна із дітей Радянського Союзу, він ще не дуже добре володів їх мовою, але основи знав, тому добре зрозумів, що йому намагалась сказати дівчина. Але водночас із цим він склав й інший пазл в голові, адже вона слов’янка, а вони славляться своєю красивою зовнішністю та непростим характером. Далі наче схаменувшись дівчина швидко заговорила до його та стала махати рукою в свою сторону.
– Ходімо, я знаю де його кабінет і як швидше туди дістатись! – в туж мить вони разом рушили на другий поверх пробиратися до головного винуватця цих подій.
– Стій, як тебе звати? – з цікавістю запитав хлопець взявши її зап’ястя в руку, дівчина призупинившись та трохи подумавши відповіла.
– Україна.
***The end flashback***
Війна…така безжалісна мразота, що переслідує людство з давніх часів і по сьогодення. Для когось це кінець всього, а для когось лише початок. Питання в тому, хто керує цими важелями і визначає долю націй.