Забута історія

(Бей Доу)-Ей Казуха ти шо там годинами розглчдуєш!?

(Казуха)-Та на борт вітром прилетіла фотографія одного генія та художника який прославився на весь Тайвань.

Казуха розглядує фотографію хоч вона і розмита та букви деякі стериті але йому вдалося розшифрувати деякі букви “.ль.е.о”, на фотографії ще була приписка “фото студія “Родин вітру” монштат””

Думки казухи-треба буде спитати в монштаті може деякі люди знають хто це може бути.

Через деякий час вони припливають до порту в Люньє. Подорож була виснажлива для всіх а особливо для Казухи він ні не на секунду не перестав думати про людину яка була зображена на фотографії.

(Бей Доу)-Ей Казуха перестань дивитися на цю фотографію і йди прогуляйся!

Сказала вона весело і припіваючи.

(Казуха)-Ага, ага зараз піду. Сказав він неспішним голосом.

(Бей Доу)-От і добре але не забудь шо ми завтра маємо заїхати в монштат поповнити деякі запаси які можна тільки там здобути. Сказала вона веселим голосом.

(Думки Казухи)-Оце добре якраз сьогодні розвіюсь і завтра зможу нарешті знайти того художника.

Пройшов день.

(Бей Доу)-КАЗУЗА ХОДИ БО ЗАЛИШИШСЯ ТУТ!

сказала викрикуючи на весь голос.

(Казуха)- Та йду я. Сказав він спішучим голосом.

Він сів в повозку та вони поїхали до монштату.

Пройшла ніч і на ранок вони приїхали.

Казуха сгорав від нетерпіння шоб побачити його.

В снах Казуха тільки і думав про нього.

Як тільки вони під’їхали до монштату Казуха зразу побіг в місто шукати студію яка зробила фотографії.

На мості який в монштат в нього стукнулась маленька дівчина з червоним капелюхом і великим рюкзаком.

(Дівчина з червоним капелюхом і великим рюкзаком)-ой вибачте дяденько я нечайно.

Сказала дівчина коли підняла голову.

(Казуха)- нічого не талося.

(Дівчина з червоним капелюхом і великим рюкзаком)- добре тоді я побіжу.

Сказала вона радісно.

(Казуха)-Яке твоє ім’я?

(Дівчина з червоним капелюхом і великим рюкзаком)- мене звати Клі! Сказала радісно вона.

(Казуха)-Ти часом не знаєш цієї людини? Сказав він і показав фотографію.

(Клі)-Так звісно знаю це Альбедо і він зазвичай є на горі і малює картини!

Сказала вона.

(Казуха)-Дякую тобі Клі. Сказав він радісно.

(Клі)-добре бувайте дяденько! Сказала вона і побігла.

(Думки Казухи)-омь я майже найшов його залишається знайти тільки його.

Казуха як тільки йому сказали він зразу побіл до гори, але він не врахував одного він забув одяг і гарячу їжу.

Через деякий час він впав на землю і подумав що вже його нічого не врятує він вже готується закрити очі але тут бачить що перед його головою стоять чиїсь ноги і в туж секунду він виключається.

Через деякий час він просинаїться в якісь печері на м’якому ліжку і він озирається і бачить що тут доволі тепло. Повсюди малюнки і колби з пробірками.

(???) -Ти вже проснувся?

(Казуха)-т-так а ви хто?

(???)-Я Альбедо а ти людина яка зовсім не слідкує за собою піти на гору і не підготуватися.

Казуха одночасно відчуває і сором і радість те що він найшов цю людину але і то шо Казуха пав в його очах.

Через хвилину Казуха тільки замічає що він повністю голий.

(Казуха)- д-де мій одяг? Питай він стидаючтсь.

(Альбедо)-Він весь промок тому я тебе роздів і поставив сушити його. Сказав він спокійно.

(Казуха)- поче… Казуха хотів дещо сказали але тут він почав кашляти і не сміг вимовити ні слова. Через деякий час кашель зупинився.

(Альбедо)-випий то колбу яка зліва філоелотого кольору. Сказав він хвилюючим голосом.

Альбедо починає читати книжку сидячи на кріслі.

Казуха бере і залпом випиває одну пробірку.

(Альбедо)- т-ти… Ти не ту випив то було спеціально для однієї пари яка не могла занятися сексом.

Сказав Альбедо тррмтячим голосом.

(Думки Казухи)- Альбедо такий красивий як я цього раніше не замічав.

(Альбедо)-Швидко відкривай ковдру дай мені подивитися шо з твоїм тілом!

Альбедо в туж секунду кинув книжку і побіг і відкрив ковдру де лежав повністю голий Казуха Альбедо почав мацати все тіло Казухи.

Казуха під час того як Альбедо нечайно торкнувся башні.

(Казуха)-Ах- продовжуй продовжуй. Казав Казуха.

(Альбедо в думках)- це була ще не повністю готова пробірка він зараз перевозбудиться і з його тілом буде не все в порядку як мінімум він не зможе ходити. Ай яж все-таки хочу йому допомогти і як вчений провірити результат. Альбедо облизав губи і почав роздіватися.

(Казуха в думках)-в нього таке сексуальне тіло я більше не можу витримати.

Казуха підстрибнув і взяв Альбедо за плечі і кинув в ліжко.

Альбедо явно не був готовий до такого і від несподіванки почервонів.

(Альбедо в думках)-Яке всього красиве тіло я… я його зараз дуже хочу.

Альбедо оглянувся і згадав що робив такі дві пробірки він різким рухому руки взяв другу і випив її.

(Казуха)- обійми мене вже чого ти чекаєш. Сказав Казуха з нетерпінням і облизав губи.

Альбедо від такої несподіванки почервонів але через секунду заспокоїв та спустився між ноги Казусі.

Альбедо ніжно почав проводити своїм язиком по башні Казухи.

(Казуха)-Ах, ах. Казуха почав ніжним голосом стогнати.

На секунду Альбедо зупинився і сказав.

(Альбедо)-Якшо це приносить тобі таке задоволення то пізніше ти булучиш ще більше.

Сказавши це Альбедо усміхнувся.

Альбедо після декількох хвилин лизання взяв башню Казухи собі повністю в рот і почав в середині рота обволакуватт своїм язиком.

(Казуха)-ах ах я… я тебе люблю найбільш за всіх на світі♡.

Через декілька хвилин непереривного лизанння Казуха сказав.

(Казуха)-продовжуй продовжуй ще трошки зара….♡

І в туж хвилину в рот Альбедо полилася липка суміш.

Альбедо висосав все до старої каплі.

(Альбедо)-смачно я зробив тобі приємно тепер ти зроби мені♡

Казуха відихаючись сказав:

(Казуха)- д-добре давай сюда.

Його голос для Альбедо звучав краще за все на світі.

Після чого Альбедо піднявся і підсунув свої бедра до голови Казуха і декілька раз легенько вдарив по лиці Казухи башньом.

Перед очами Казухи мерцала величезна башня від якої йшов дуже приємний запах.

(Казуха)-Воно так приємно пахне можна мені попробувати♡

Альбедо сказав ніжним і ласкавим голосом:

(Альбедо)-Так можна тільки відкрий повністю рот щоб він повністю війшов♡

Казуха не роздумуючи відкрив свій рот настільки наскільки це можливо і готовий приймати.

(Альбедо)- давай бери воно дуже солодке.

В туж секунду прозвучав хлопок Альбедо зразу повністю війшов в рот Казухи.

Казуха був дуже радий тому що зможе зробити людині яку він так любить приємно.

Через декілька хлопків Альбедо взяв за голову Казуху і почав ще інтенсивніше любити горло Казухи.

(Альбедо)- ще…. ще трошки зараз буде

(Казуха)- мгго мггг♡

І декілька хвилин тільки було чути хлопки.

В одну мить Альбедо витягнув свою башню і вона повністю покрила лице Казухи липкою сумішшю.

Казуха відихаючись посміхнувся.

Альбедо ловким рухом опустився на бедра Казухи і своєю попою почав терти башню.

Казуха взяв Альбедо за руки.

Альбедо широко посміхнувся і опустився поцілувати Казуху. Казуха чекав такого тому і поцілував Альбедо.

Вони цілувались дальше Альбедо різким рухом сів на башню.

(Альбедо)- ахххх це так приємно♡

Альбедо не довго тянувши час починає скакати на башні.

І чути тільки стони Альбедо і Казухи.

Під час того як Альбедо скакав на башні Казухи, Казуха замітив шо башня Альбедо стала більшою і він поклав на неї свої руки та почав терти верх, вниз, верх, вниз.

Альбедо сподобалось що Казуха починає набирати темп і він широко посміхаючись облизався.

(Альбедо)- я-я вже скоро.

(Казуха)- я тоже скоро.

Вони дивилися один одному в очі і тут внезатно вони двоє застонали на всю печеру і в печері було тільки чути АХ АХХХХ АХХХ АХ АХ.

Альбедо покрив половину тіла Казухи липкою сумішшю а Казуха заповнив повністю Альбедо всередині.

(Альбедо)-Ти чого лежиш ставай♡

Альбедо яг де лежав Казуха.

Казуха зразу зрозумів що хоче Альбедо.

Казуха неспіша сів на башню Альбедо і обернувся до нього обличчям.

(Альбедо)-Так не піде повертається до мене спиною ♡

(Казуха)- добре зараз.

Казуха повернуся спиною до Альбедо.

Альбедо приблизмвся до спини Казухи і ніжно шипнув на вушко.

(Альбедо)- чого ти сидиш скакай тиж хочеш получити насолоду♡

Казуха після цих слів почав скакати на башні Альбедо вона повністю заповнювала його з середину.

Руки Альбедо опустилися на башню Казуха і почали швидко рухатись.

Вони получали дуже велику кількість задоволення. Це тривало довго поки Альбедо не заповнив Казуху всередині. І поки Казуха сидів на башні Альбедо він різкими рухами допомагав отримува

ти Казусі максимум задоволення через деякий час вони двоє лежали в одному ліжку міцно придавчи один до одного .