День народження

Сьогодні у Едгара день народження. Цей день По хотів би відсвяткувати з дорогою йому людиною. Компанії він не любить. Йому якщо чесно навіть немає кого покликати крім свого хлопця, Рампо. Едгар зустрічається з Рампо уже як пів року. Він щасливий.

– Надіюсь, Рампо пам’ятає про мій день народження.. Стоп, я ж не говорив йому. Хотілось би з ним відсвяткувати..

Четверта година. Едгар почув дзвінок у  двері. Він уже знав, хто це.

– По, привіт! З днем народження! Детектив настрибнув письменнику на шию та міцно обійняв

– Р-рампо! Привіт. Ти знав? Письменник поцілував Детектива в щоку

– Як я міг не знати? Хех, Я все знаю! У мене є подарок для тебе, але давай спочатку я зніму взуття.

– Добре.

У кімнаті

– Я не зміг нічого кращого придумати, тож я купив парні колечка для нас!

– Вау, які гарні! Дякую, Рампо! Едгар поцілував Едогаву в губи

– Ми пара і без цих колечок, але вони дуже милі! Доречі, є ще один подаруночок для тебе!

– Правда?

– Так. Вдягайся.

– Вдягатись? Ми йдемо надвір?

– Угу, але давай швидше!

На дворі 

– Закрий очі і дай мені руку.

– Д-добре! Рампо, куди ти мене ведеш?

– Не скажу! Це секрет. Я скажу, коли ти зможеш відкрити очі.

Коли вони вже доходили до місця, Рампо сказав Едгару, що уже можна відкрити очі

– Руку також можеш відпустити. Я надіюсь, тобі сподобається, бо я старався!

– Ого, Рампо! Боже, це прекрасно! А чому тут немає нікого, крім нас?

– Бо про це місце знає пару людей, і сьогодні робочий день, тож сумніваюсь, що хтось прийде.

– Можна я тебе поцілую?

– Звісно!

Едгар взяв Рампо за другу руку та ніжно поцілував. Поцілунок на диво був досить довгим. Едгар сьогодні не такий, як завжди. Першим відсторонився Рампо, бо йому бракувало повітря.

– Мгг, Ти сьогодні ініціативу на себе взяв, чи що? Ти ще ніколи таким енергічним не був.Хах, ми ще навіть не присіли!

Подарунок Рампо, це є місце з свічками та тортом. Там ідеально видно закат.

–  І ти це все сам зробив?

– Так, тобі не подобається..?

– Ні, що ти, мені дуже подобається!

– З днем народження, коханий!

Едгара ще ніколи так не вітали. Рампо перший раз назвав його коханим. Від цього, По почервонів.

– Хах, я ще ніколи не бачив тебе таким. Доречі, я ще тобі заколку купив. Зараз надягну. Рампо присунувся до Едгара , підняв його чуб, та прищепив заколкою

–  Я… дякую..

Рампо поцілував Письменника біля ока, потім в щоку, а потім в губи

– Р-Рампо, можна я тобі зроблю масаж?

– Ого! Ну давай, а ти вмієш?

– Не знаю, просто хочу зробити тобі приємно..

Рампо почервонів, але дав зняти з себе накидку

– Едгар ніяк не міг знайти те саме місце. Він перевернув Едогаву на живіт, та попробував пройтись руками по талії. Знайшов.

– Ах.. П.. по..!

Едгар почервонів від таких звуків своєї другої половинки

– Тобі не подобається? Я можу перестати, якщо тобі неприємно..

– Ні, продовжуй! Мені навпаки подобається!

Едгар спустився ще нижче,він хотів повністю вивчити Рампо

– П-приємно, дуже П-приємно! Ти сьогодні сміливий. Ах!… Рампо прикрив рота, бо він був надто голосним

-Не стримуй себе, я хочу чути тебе.

Одною рукою Едгар гладив талію детектива, а другою рукою гладив чорняве волосся

– Рампо, у тебе холодні руки. Тобі холодно?

– По, будь ласка давай знімемо номер в готелі, додому довго йти.

– Добре, якщо ти просиш.

На 1 поверсі  готелю

– Добрий вечір, нам будь ласка люкс номер на двох.

– Добрий, звісно. Карткою чи готівкою?

– Карткою.

Коли вони зайшли до кімнати, були трохи шоковані. Їм попався номер для закоханих.

– Хах, так ще краще, правда По?

– Напевно, асистентка побачила парні колечка..

Рампо взяв По за руку та потягнув на ліжко

– Я люблю тебе, Рампо.

– І я тебе, По!

Рампо ближче підсунувся до По, та обняв його

– Тепер тепліше)