Гед на соукоку співмешканці

Співмешканці аушка

Осаму!17! та Чюя!17!

• Дадзай, міг в любий момент влаштувати голодовку чи достатньо часто забути поїсти, за що завжди отримував від Чюї. А потім, Чюя насильно кормив його.
• Дадзай та Чюя могли достатньо часто сперечатись чи сваритись. Під час сварок летіли усі речі, котрі були під руками Чюї. Результатом у Чюї зазвичай ставалась істерика, точніше його вся агресія переходила в сльози та він запирався або спальні або ванній. А Дадзай ще близько 20 хвилин ходив по квартирі туди – сюди, дуже сильно нервуючи та думаючи що далі буде і які розвитки подій. Та із богом, прочитавши декілька молитв та подивившився гороскоп йшов миритися.
• У Дадзая, був кінк на удушення. Тому, він міг часто виводити Чюю із себе, щоб в результаті вони двоє опинялись на підлозі. Та Дадзай лежав під Чюєю, зі руками Чю на своїй шиї, зі своєю не винною посмішкою, та навіть не приховував, те що насолоджується цим. Коли Чюя, був зверху та душив його, та ще й лаявся бо бачите він його мучає, а ця скотиняка тільки рада!
• Хлопці були достатньо сильно тактильні, один із одним. Але Дадзай, цього так сильно не показував як Чюя. Точніше, Дадзай був не менше тактильним від Чюї, але Осаму міг дуже рідко, підійти до Чюї та спитати щось на кштал “А..ну.. Чюя, можна тебе обійняти..?”. Та стояв, чекав на відповідь. Якщо довго мовчав чи говорив щось на кштал “ні”. То Осаму, мовчки йшов в іншу кімнату. Якщо Накахара, дозволяв, як було зазвичай, то Дадзай налітав на нього із обіймами, та не хотів по декілька годин його відпускати. Та весь час був просто щасливим, а після цього не менше щасливим, йшов в іншу кімнату. Чюя ж в свою чергу, міг в любий момент підійти до Осаму, та починав його обіймати, поцілувати чи вкусити.
• Якщо звісно не рахувати їхні сварки, то зазвичай хлопці спали разом. Осаму, в свою чергу, просто обожнював закинути ногу на свого “улюбленого та коханого рудого хлопця”. А якраз таки цей “улюблений та коханий рудий хлопець”, обожнював із ним спати в обнімку.
• Коли у них ставалися сварки, навіть тоді, коли вони мирилися, в результаті Чюя відправляв Дадзая спати в коридор. Та ще декілька днів, Чюя спав один на ліжку, в закритій спальні. А Дадзай в цей час спав на холодній підлозі, в коридорі.
• Осаму, міг достатньо часто приносити різний мусор чи різних бездомних тварин. За що завжди отримував від Чюї, а потім все – таки відносив, те все що приніс назад.
• Хлопці, зазвичай замовляли доставку їжі. Точніше, Дадзай пробував одного разу приготувати їжу, але він так випадково, ледь не спалив квартиру, тому із того моменту, Чюя не підпускав до плитки, духовки та загалом до готування. Проте, Дадзай все ще намагається вмовити Чюю хоча б навчити його готувати, якщо йому самому не можна. Або хоча б під наглядом Чюї готувати.
• Дадзай зазвичай не дуже сильно любив прибирання, та чистоту. Коли ж Чюя, навпаки не міг жити в бардаку. Тому через це в них теж виникали сварки. Плюс в Чюї алергія на пилюку. Тому, як тільки вона почала вперше проявлятися, Осаму льотав по всій квартирі та робив всьо що хоч і не хоч.
• Осаму, був і художником, і поетом, і письменником, і музикантом, і всьо що хоч і не хоч. Прийнаймі, він так вважав. Проте, від Чюї він це приховував. А ще більше він приховував те, що писав посвячені йому вірші та малював його портрети.
• А Чюя, був музикантом. Точніше, грав щодня та продовжував вчитися грати на гітарі. Тому, щовечора Осаму слухав перед сном гру Чюї на гітарі.
• Дадзай в років 15 хотів спочатку на укулеле, а після на гітарі навчитися грати. В результаті, як укулеле так і його гітара були в наклейках, розмальовані фарбою та пилюці, стояли збоку в куті кімнаті. Та дай бог раз в рік він брав їх в руки, розумів що не вміє грати та клав назад в кут кімнати.
• Осаму, вирішив що Чюя зможе навчити його грати на гітарі. Але щось якось доля не склалася, бо Дадзай навіть 1 акорду не зміг запам’ятати, оскільки весь час на щось відволікався.