Вечірка 2

-Сідай в машину , а то запізнимось- з грубістю сказав Лев.
Марії здалось це якось дивно , він ніколи так не розмовляв . Можливо в нього щось трапилось,але зараз розпитувати вона точно не хотіла.Приїхавши вона попрямувала в будинок. Але раптом хтось схопив її за руку ,це був Лев.
-Ходімо в сад?- досі тримаючи Марії сказав Лев.
-Гаразд- погодилась Маша. Вони направились в сад. Атмосфера була якась незвична . Місяць світив яскраво ціле небо зірок, де-інде співають цвіркуни.
-Бачиш зірка падає-дивлячись на небо пробурмотіла Марія.
-Потрібно згадати бажання-відповів Лев.
Вони вдвох згадали свої бажання. Місяць світив яскраво, 1-й мовчанку перебив Лев.
-Я хотів сказати… Я звільняюсь. І ми не зможемо більше бачитись-з сумом сказав Лев.
-Ч-чому-наближившись до нього сказала Марія.
-…-. З-заду хтось підійшов це був Даниїл.
-Я вам тут випадку приніс, будете?-.
Лев випив стакан. І попросив Дані піти. Зібравшись думками Лев почав розмову.
-Я не хочу бути твоїм другом. Я хочу цілувати твої губи – дивлячись дивлячись в очі Марії сказав він.
Марія була здивована. Але рада,він їй подобався,але чи були до нього почуття?…