Весняні геди на соукоку

• 1 березня, Дадзай ще в 00:00, як тільки він наступав, біг до Чюї зі словами “з першим днем весни та Персефоною на волі!”. А Чюя, просто кидав в нього подушку, посилав нахуй та казав, що якщо він не дасть йому поспати зараз, то зламає йому ніс. А і ще Дадзай любив різних грецьких богів, тому, із наступленням весни, він всім і усе про них розповідав, а в першу чергу Чюї.
• Дадзай обожнював робити полароїдні фотографії. Та як тільки ставало тепліше та зеленіше, Осаму вговорював спочатку Чюю піти на вулицю, а після вговорював стати до майже кожного то дерева, то куща “бо вони красиві” та сфоткати його. І він чесно, після їх видаляв та точно не робив із ними полароїдні фотографії та точно не малював його.
• Також, спочатку через те що Дадзай десь, щось так прочитав, а після в них з’явилась якась тай традиція, кожної весни, щочетверга пили каву з корицею та заїдали булочками з корицею.
• Із першим тижднем весни, починалось теж Дадзаєве “мені треба скупити половину аліекспресу”. Та звісно що за гроші Чюї.
• 31 березня, вночі Дадзай із вже купленим карамельним латте та морозивом, чекає рівно 00:00, щоб 1 квітня прийти до Чюї та зі словами “у тебе біла спина!” та вручити такий невеликий подарунок.
• 1 квітня теж хлопці обов’язково дивляться “квітневу брехню”.
• І цього ж 1 квітня не Дадзай цілий день жартує над Чюєю, а Чюя над Дадзаєм.
• Коли у Чюї 29 квітня, зазвичай Чюя проводить весь день із Осаму. А Осаму протягом 24 годин робить купа сюрпризів для Чюї.
• Хлопці були фанатами Валентина Стрикала. Точніше, Осаму підсадив Чюю на цю неймовірну українську групу. Та 1 травня, рівно в 00:00, Дадзай залітає із криками до Чюї:

“С ПЄРВА МАЯ ДАРАГАЯ!”. Та теж на колонках, котрих в кімнаті було 15, на всю грала ця неймовірна пісня.

• Теж в травні, Осаму забирав на вулиці усі квіти, котрі він бачив та вони або “асоціювались із Чюєю” або “могли сподобатись Чюї”. Та після в любий момент або вже вінок з квітів, або 1 чи декілька квіток в любий момент могли опинитись в волосі Чюї. Та не дивлячись на возмущання хлопця, він завжди усі квіти зберігав.
• В травні, у хлопців теж була своя невелика традиція. Щовівторка Дадзай щось малював Чюї. Починаючи з десь близько сьомої вечору. І закінчуючи останній малюнок, коли Чюя, лежачи біля нього засив. А вже кожну суботу, Чюя щось грав на гітарі для Дадзая, починаючи грати вечором та закінчуючи, коли Осаму засинав у нього на колінах.
• Вночі, останнього дня весни, хлопці чекали рівно 00:00, щоб на балконі закричати щось приблизно таке:

– ВЕСНИ БІЛЬШЕ НЕМАЄ

– ВЕСНИ БІЛЬШЕ НЕМАЄ, ЧЮЇ ТЕЖ

– З ПЕРШИМ ДНЕМ ЛІТА, ЧЕКАЙ, ЩО, ТИ СУКА СКАЗАВ?!

Та після цього Дадзая ніхто не бачив.