60_Junior_60
Фанфіки
8
Розділи
8
Слова
8.8 K
Коментарі
2
Читання
43 m
-
Мене надихнула новела "Я (Романтика)" і я вирішила спробувати написати щось в тому ключі. Приємного читання~ Ігрек прокидається у повністю пустій кімнаті. Навкруги суцільна темрява, лише залишилась маленька лампочка, яка слабким жовто-болісним світлом вивидняє старовинне…-
646 • Ongoing
-
-
Се було в давні літа, коли трава була зеленіша, а в повітрі літала молодість. Лісовик був жвавим парубком. Низький, милий та розумний. Як принц лісу, завжди наставляв всіх його жителів, щедрий на поради. Не відставав від нього і Водяник - вродливий хлопець, в свої молоді літа вже мав…
-
1.7 K • Ongoing
-
-
Загнаний у кут Пишу я лист до долі, Проте, руки складаються поволі. Письменника журба знайшла І душу сумом обвела. - Як же мені здихатись неволі, Коли моя душа лежить в полоні, В полоні із думок тяжких? Втім, від долі тут немає прознання́, Вона недоторкáнна та німа. Її студений…
-
533 • Ongoing
-
-
Зима за вікном. Проте твоя студія вся покрита теплими кольорами, особливо жовтогарячим. Я тихенько стукаю в твої двері. - Так-так?, - ти обертаєшся до мене, тримаючи в, замазаних фарбою, руках пензель і палітру. - Сонечко, ти ще не стомилась?, - я заглядаю до тебе, усміхаючись, -…
-
1.1 K • Ongoing
-
-
Йде ливень. Я виглядаю з вікна, щоб побачити хоч одну живу душу, але мої надії так і не здійснились. Людей майже не лишилось, лиш ми з тобою. Я не знаю, коли ти приїдеш, чи приїдеш взагалі, мені сумно та самотньо. Проте злива манить мене і я надумую одягтись. Натягую свої улюблені…
-
1.6 K • Ongoing
-
-
Ми стояли на краю прірви. Кінця видно не було. - Ну, що, давай?, - я, повертаючись до своєї коханої, кажу, тримаючи її за руку. У відповідь кивок. Ось він, момент істини. Нарешті ми отримаємо те, чого хочемо.. Я витягую руку і випускаю з неї камінчик. Проходить десь хвилина-дві і…
-
1.0 K • Ongoing
-
-
«Наш дух не вбити, волю не зламати, за нами – діти й Україна-мати і з нами воля й правда вікова!». Надія Гуменюк Частина перша Ходжу із сторони в сторону, хто знає, яке коло топчу. Війна триває вже майже рік. За цей час страхіть відбулось стільки, що за життя не розкажеш. А ці кляті…
-
1.5 K • Ongoing
-
-
Це доволі звичайний день для таких як ми. Я заходжу до детектива в офіс з новою справою. – Луїзо! – я стучу в її двері. – У нас нова справа. – О, правда? - на її обличчі одразу спалахнула бадьорість. Для кожного детектива нова справа як ковток свіжого повітря. З блиском в…
-
681 • Ongoing
-
