Я не принцеса Діснею

Я б показала тобі, як я кричу,

Свою темну сторону своєму єдиному глядачу,

Як я соромлюсь себе, але не тебе, 

Мені варто, мабуть, одягнути щось гамівне,

Перш ніж лягати з тобою в ліжко.

Я не принцеса Діснею, не зви мене “Білосніжко!”,

Чи Бель, чи Мулан, чи Авророю,

Тобі кохатись навіть не з відьмою, з — мандрагорою,

На власний збочений смак

І за обопільною згодою хай буде так.

Тебе ж попередили, як воно буде в нас?

Не повертайся скронею, я цілюсь (лую) в анфас.