Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

24 лютого

Розвівається калина. Черемха ще Навіть і не думає рости. Земелька собі живе, Покрита снігом тоненьким. І аж тут раптом червоная калинонька зірвалася, Загорнулася у чорненькую землю. Наступило двадцять четверте лютого.   Ах, двадцять четверте лютого, як же ти наше, вкраїнців, життя поміняв! Тепер не буде тих мирних вечорків, Не буде тепер прогулянок спокійних, А їх […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Третій тиждень війни

Війна все триває, сирени лунають, А десь ті сирени заглушує грім, Проте у тім світі, де про нас — мабуть — знають, Й досі є ті, хто не вірить у Крим; Про те, як убили дітей, катували й вбивали, Й з жінок українських робили рабів, І як без причини ходили й кричали, Що визволяють рідний […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Свині

Небо палає, земля — брудний попіл, Десь лиш над нами летить вільний сокіл, Щось споглядає, вдивляється в трупи, Які окупанти збирають у купи, Й кидають в глибоку ту братську могилу… Чи дійсно це все для сраного миру? Може, для “русскава міра” це й файно — Вбивати людей, палити потайно, А знимкувати лиш те, що сказали: […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Гасне світло

Сонце у блакиті за обрій припадає, Барвами червоними захмар’я накриває, І пташина пісня, що щойно лиш лунала, Серед звуків вибухів миттю заблукала. Гасне світло у домівках, чекають на негоду, І біжать у сховок всі, чуючи, як знову Десь лунають вибухи, і обстріли, удари, І навколо все вкривають попелу лиш хмари. Полум’я охоплює навколо всю місцину, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

За ідею

Вони знущаються над моєю землею Та віками вважають її своєю, Але я завжди буду разом з нею. Я поляжу кістьми за ідею: За ідею свободи, За ідею правди Нам треба боротись І своїх не лишати Коли літаки замість птахів Закривають рідне небо, Коли убивають руками “братів” – Нам такого не треба. Коли як у сні […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Із чого зіткана вічність

Хотіла б я смерть полишити Та з чого вічність зіткати Життями не вийде – занадто їх мало А смерті якраз забагато   Хотіла б я вічність зіткати Боюся у мене не вийде Бо люди полишили вже і вмирати ТАк, жити їм закортіло   Хотіла б життя полишити Негоже з них вічність ткати Життя у людей […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Ніколи

Поки біда не прийде у наш дім, Не страшно нам знаходитися в нім.   Поки біда нам не постука в двері, Не страшно відчиняти їх для тебе.   Біда нас змушує трястися, Тікати, плакати, клястися.   Клястися, що не відчинимо дверей нікому, І більш нікому не повірим.   Так, це є страшно, Але страх проходить. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Що є, то є

Що є, то є. Немає сенсу мучити буття.   Що є, то буде. Назад немає вороття.   І вже нічого ти не зміниш, Скільки б не оглядався ти назад.   Облиш, і йди собі ти далі, Будуючи нові, крутіші колії життя.FavoriteLoadingДодати до улюблених

Думки кричать

*** Там десь далеко у країні, Іде запекла, зла війна І ти не думаєш про чесність, нема тут правил – це бійня. А я сиджу тихенько в Польщі і грію руки у теплі, Коли герої правди плачуть, бо трупи – це не край лічби. Ви всі листаєте новини, Всім важко жити тут і вже. Проте, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Щось в цьому є.

Щось в цьому є. Отак сидіти і дивитися на зорі, І не зважати ні на що навкруг   Щось в цьому є. Газованою перестала бути кола, Коли просидів так балакаючи сам з собою цілий день   Щось в цьому є. Коли вже майже без підошви зосталися ті конверси, Що ними обійшов ти ціле місто якось […]FavoriteLoadingДодати до улюблених