Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

можливо все стане краще…

Се Лянь виходив з кафе та сідав в машину яка чекала його 3-4 хвилини -привіт -Привіт ти як? Як там робота? -да все добре, начебто -поїхали? Мені треба заскочити до дому взяти ноутбук ти не проти? -та ні  непроти , дякую -хех мені не важко) Підʼїхавши до дому Фен Синя він швидко забіг до дому […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Комірчина

— Ти впевнений, що документи мають бути саме тут? — Якщо чесно — ні, але якщо це робочий стіл заступника Лінвень, то ми маємо знайти хочаб щось важливе… — раптовий лязг заліза розрізав тишу, якої так старанно намагалися дотримуватися юнаки. — Сан Лан! Один з ящиків закритий на… Але варто було лише почути в коридорі віддалене […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Заради тебе

Інь Юй, за порадою демона, відчинив «будь-які двері» резиденції і подумки побажав отримати найкраще місце для сну. Він думав, що побачить там розкішне убрання його небесного палацу. Але резиденція дуже добре уміла читати думки: перед Інь Юєм була його маленька кімнатка монастиря з нефарбованими стінами і вузеньким ліжком. За вікном навіть було видно бамбук, як […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Ваша Високосте?

Демон клацнув пальцями, і невидима сила поставила Інь Юя на ноги. — Ходімо, – кинув демон. Він уже зрозумів, що Інь Юй послухається. Але, на подив, Інь Юй замʼявся. Залишився стояти на місці. — …? – демон обернувся з німим питанням на вустах. — Мені потрібно знайти меч, – промимрив Інь Юй, дивлячись у воду. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Здобич

Кривавий демон дивився на Інь Юя, стоючи на воді, повернувши голову так сильно, що в живої люди уже б зламався хребет. Інь Юй… Інь Юй відчував смерть. Так, скоріш за все, сьогодні його вбʼють. Але Інь Юй не злякався так сильно, як мав би злякатися. І не тікав. Він не встиг би. Інь Юй настільки […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Зустріч

Чорна вода плюскала йому під ребрами, чоботи вʼязли в мулі, обліплена водоростями палка ковзала між каменів, наче змія, в якої видрали обидва ока. Інь Юй потроху втрачав надію. — Гімно… – промимрив він. Інь Юй почувався вкрай ніяково, коли лаявся. Так наче це був не його рот, а чийсь чужий. Довгі роки дисципліни у даоському […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Все буде добре

Се Лянь виходив з кафе та сідав в машину яка чекала його 3-4 хвилини -привіт -Привіт ти як? Як там робота? -да все добре, начебто -поїхали? Мені треба заскочити до дому взяти ноутбук ти не проти? -та ні  непроти , дякую -хех мені не важко) Підʼїхавши до дому Фен Синя він швидко забіг до дому […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

they were brought up the summer, kissed by the autumn

старі історії не розповідають по-новому – їх начебто починають спочатку. кожне розставання, на годину, на день, на рік, несе в собі частинку зміни. кохання переосмислюється, переходить від ненависті до захоплення чи прив’язаності, переживає нові життєві цінності й думки. ми вже не ті, що були хвилину тому: до того поцілунку, до тих обіймів, до того прощання. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

fear and last summer

Твій дім там, де спокійні твої думки Конфуцій я думаю з тривогою про те, що молодість твоя минуща, друже; вона вже незабаром відцвіте, а там косою час махне байдуже… нащадкам дай життя, як хочеш ти без остраху назустріч смерті йти.                               […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Уві сні біля липи.

За білою тюллю віяла липа.   На підвіконні стояла ваза із зав’ялими квітами, вітер хитав їх з тканиною на вікні. Прохолодний, він ніс за собою запах яблук та груш, волошок та ромашок, які квітли у вишневому саду попід горою. Старий серп місяця пробивався у кімнату, огорнуту обіймами Морфея. Скидував останні зорі на вранішнюю вишню, що […]FavoriteLoadingДодати до улюблених