-
Фанфік
Я пишу
Сьогодні пісні пишуться нелегко Сьогодні працювати стає все тяжче Та я зроблю все, що необхідно…Ми зробимо все, що необхідно, Щоб знову порадувати вас -
Розділ
Тобі так треба?
Я все ще це абсурдом називаю, Повіриш? Це інакше й не назвеш. Невже оце і є твоє кохання? Заради нього ти весь час живеш?! Скажи чому, чому так по дурному, Поводився зі мною кожен раз? Немов побачив у мені заміну Колишньому, в яке плюєш щораз. Ти граєш у всі ігри одночасно, І вже… -
Твоя душа шляхетною здавалась, Коли дивилась в очі я твої. Можливо, навіть трохи сподівалась, Що все обернеться немовби уві сні. Чи знала я, на що я підписалась? Ну звісно знала, правила в цій грі Геть не такі, якими уявляла Бездонні очі повні синяви. Якщо ж зізнатись чесно - я…
-
Розділ
Дежавю?
Доля хитро і так майстерно Вимальовує кожного з нас. Те, що було колись нечемним Стало прийняте у наш час. Те, що було колись не наше І хотіли, щоб було своє, Те вернулося, як і бажали, Тільки стало тепер геть не те. Як хотіла собі кохання, То й отримала - ось воно. І як був ти… -
Ну ось все - усе, як я писала, Та інтуїція зіграла тихий хід. І як вино ключем послугувало До наших вічних сварок мовчазних. Все дуже просто й важко водночас, На роздоріжжі стоїмо з тобою. Ми попрощаємось цілунком і не раз, Бо більше не зустрінемось ніколи. В мовчанку граємо…
-
Розділ
Залишишся?
А я блукаю у твоїх очах, У них, напевно, ще не раз згублюся. Я відчуваю невимовний страх, Що хоч колись без тебе залишуся. Та варто вже змиритись з тим, Що ти не той, кого я так чекала. Від того залишився тільки дим, І вже холодна, гіркувата кава. Ти був як сонце - теплий і… -
Розділ
Навіщо?
У вирі безсоромних авантюр П'янію, мов від келиху вина. Твої слова - напущений кутюр, А може щира сповідь і вина? Ти не простий, та й я не ликом шита, Ми находилися по лезу вже сповна. Було ще на початку ясно, що не вийде, У нас з тобою більше щось ніж гра. Хоча чому? Це ж грою не… -
Розділ
11.11.23
З вікна тролейбуса всі вулиці однакові Оповиті мрякою, тьмяні, брудні, заплакані І щоб знову не відчувати, я відкриваю вікно Холодно, чи востаннє давно ти відчував тепло Дощ залишає сліди під очима, темні тіні від туші Вулицей без парасольки вільно розгулюють душі Вітер… -
Розділ
17.10.23
Найбільша небезпека восени, Якщо тобі на голову впаде каштан. Коли сидиш на лавці й споглядаєш сни В фрустрації потрапивши в туман Коли біжиш, спішиш або відтіль тікаєш І раптом "бам" і голови нема І гострі кінчики у голову впиває Зима, за плечі стиха… -
Розділ
19.02.24
Моє життя – збірка поезій, виданих за алфавітом Щодня прокидаюсь, щоб припинити боротись зі світом Світить сонце – його проміння занадто яскраве І молодість скоро, немов перше листя, зів'яне Моє життя – нескінченне цунамі в скляній банці Мурашка, раптово навіки застрягла у… - 1 2 … 22 Далі
