-
Розділ
1. Нехай буде по-твоєму
- Тож, Пак Джиа, чого ти хочеш? Джиа різко перевела погляд із землі на нього. Вона досі з силою стискала його долоню так, що кісточки на її пальцях побіліли. Чи то адреналін так сильно збуджував її мозок, а чи може то свіже повітря так діяло на неї, але знайти логічне пояснення тому,…-
1.6 K • Ongoing
-
-
Розділ
Я повинна бути ідеальною?
*Ніч.Косач як завжди сиділа у своєму кабінеті та розглядала документи по справі,її очі були наповнені втомою,але чомусь вона нікому не показувала їх,окрім однієї людини* *До неї в кабінет ввійшла Небесна* -Знову працюєш допізна Олю?Я ж казала що тобі треба більше…-
228 • Ongoing
-
-
Привіт всім, мої любі читачі. Знаю, ви довго чекали і хотіли аби я скоріше написала 3 частину. Я і сама вас розумію, бо це варте ваших очікувань!) Сподіваюсь, що вам неодмінно сподобається, адже я старалась не сама. В кінці частини розповім про то детальніше, розкажу новину) А поки —…
-
19.5 K • Ongoing
-
-
Розділ
з чого усе почалося
–мам,я пішов,-сказав Фелікс, перевіряючи, чи нічого він не забув –давай, обережно там,-сказала мати у відповідь прохолодним тоном,в цілому як і завжди.казала вона так щоразу,коли фелікс повідомляв її,що вже виходить.звісно, наврядчи це було щиро, скоріше для галочки,але лі вже…-
1.7 K • Ongoing
-
-
Розділ
Ever after
Маомао втягнула носом солодко-терпкий аромат столиці. Тут мало що змінилося: пишні ринки, галасливі вулиці, химерна привабливість району розваг. Як давно вона не була вдома? Трохи більше року, але здавалось, минула вічність. Кажуть, будь-яка подорож закінчується народженням…-
3.0 K • Ongoing
-
-
Розділ
родина
Лі Фелікс-звичайний п'ятнадцятирічний підліток, який живе в невеличкому містечку південної Кореї,та переходить у третій клас середньої школи.в своїй школі він більше не має друзів, тільки декілька знайомих,які звертаються до Фелікса тільки тоді,коли їм щось треба від…-
1.7 K • Ongoing
-
-
Розділ
Розповідь страшного досвіду.
"Де я? Чому тут так темно? Чому в мене так пекуче болить плече?", це були мої перші думки коли я прийшов до тями. Коли я розплющив очі, то побачив перед собою Кирила і Сашу. - агов, Макар. Ти де? Скільки пальців я показую? Я подивився на Сашка, він показував 3 пальці. - три, Сашко, три. А…-
950 • Ongoing
-
-
Розділ
Наша гра
Єва – Давно не бачились, Липо! Я знала, що одразу як я вкладу свою долоню в його він згребе мене в обійми, ніби ми якісь давні друзі, що нарешті мають змогу зустрітись і погомоніти трохи. Я сподівалась, що він зрадить своїм традиціям, але мої сподівання завжди лишались…-
125.8 K • Ongoing
-
-
Розділ
13
Оглядаючись назад, він згадував тільки втому. Не типове сільське дитинство у багатодітній родині, не початок життя у великому місті, навіть не першу дозу і найгірший бед-трип. Він згадував неможливо важкі повіки і ніби свинцем залите тіло. Він згадував, як за інерцією розплющував…-
40.0 K • Ongoing
-
- Попередній 1 … 32 33 34 … 133 Далі