це був перший день школи. власта, як зазвичай, зайшла до класу і… побачила його.
хлопця, якого вона вб’є.
***
власта дуже швидко зблизилася із мироном. а ще вивчила усі його соціальні мережі, соціальні мережі його сім’ї, друзів, знайомих, знайшла його старий дім, школу й однокласників. ах, так, ще вона почала з ним зустрічатися. тож усім було пофіг, що вона знає стільки усього про нього. бо вона ж його дівчина, отже нічого дивного немає. навіть навпаки, люди вважали це милим.
***
власта познайомилась із його батьками. і його зі своїми познайомила. бо буде дуже незручно пояснювати, що у неї був хлопець, коли він буде мертвий. дуже незручно.
***
пройшло два місяці навчання. так, стосунки власти і мирона розвивалися дуже швидко. та ніхто цього не помічав, бо “підлітки”, вони собі експериментують, чого нам втручатися? це грало на руку власті, оскільки стримувати себе вона вже не могла. вона мала вбити мирона і якомога швидше.
***
“якщо пробити живіт людини тонким шилом, то можна легко пошкодити внутрішні органи і спричинити внутрішню кровотечу. людина помре, навіть не розуміючи, що біль у животі – це не суші, що вона з’їла на обід, а смертельна рана”.
***
це сталося. у маршрутці.
власта і мирон їздили на хрещатик погуляти. вони поверталися ввечері, людей було багато, тож вони їхали стоячи.
власті довелося трохи повозитися із шилом, щоб людей навколо не зачепити і пробити куртку мирона, але в кінці кінців усе вийшло.
на різкій зупинці власта “впала” на мирона і гостре, тонке шило пройшло по саме руків’я. власта навіть трохи покрутила шилом у його животі, аби зачепити більшу площу.
сховавши шило і окинувши маршутку швидким поглядом, власта зрозуміла, що усім начхати, а мирон лиш злегка скривився. але ж він мужик. він не буде показувати слабкість.