5.

FavoriteLoadingДодати до улюблених

Осінній Фікрайтерський З’їзд 2021. Ключ: “Какао і шкарпетки”

На білому тлі з’являються спочатку тонкі лінії, що з часом перестають бути плавними і переходять у якісь рвані шматки відрізків. Стилус у руці швидко переміщується по темній поверхні, видаючи при цьому тихе шарудіння. У невеличкий кімнаті, вмостившись разом з ногами на кріслі, сиділа дівчина. Однією рукою вона малювала, а іншою, почухавши пучок на голові, взяла горня і зробила кілька невеличких ковтків гарячої рідини. На секунду замружившись, наче ситий кіт, продовжила свою справу.

– Сонце, ти чого не спиш? – двері тихо відчинились, впускаючи до кімнати жінку, – П’ята ранку! – її тонкі губи витяглись у подобі літери «о», коли вона глянула на годинник.
Ганна на почуті слова лиш хитнула головою, відклавши в сторону стилус і повернувшись на кріслі у бік входу. Жінка обережно пройшлася по килиму, сідаючи через кілька секунд паузи на ліжко.

– У тебе все гаразд? – пильний погляд блукає по молодому обличчю, – Нічого не болить? – наче по клацанню пальців вмикається стандартна «програма» усіх стурбованих бабусь.
– Все добре, – губи витягаються у подобі кривої посмішки.
– А чого тоді так рано прокинулась? – її стан нахиляється вперед.
У кімнаті на хвилину запала тиша і було чути тільки монотонне гудіння комп’ютера:
– Насправді, я ще, навіть, не лягала, – дівчина складає руки на грудях, трохи поступивши погляд у підлогу, наче їй було років десять і вона відчуває провину за те, що нашкодила.
Лариса підіймається з канапи і, підійшов ближче, мацає долонями ступні онучки.
– Бо, яке холодне! – зойкнувши, бабуся починає шукати десь біля столу шкарпетки, які, до речі, дуже швидко опиняються у неї в руках.
– А ну одягай, не березень місяць за вікном! – Лара спочатку намагається вдягати Ганні ті несчастні шкарпетки самостійно, але та злегка пручається, сміючись.
– Ну, ба-а, – тепер посмішка була щирою, а русяве волосся, яке і так було зав’язане в недбалий пучок, розсипалося по обличчю прядками.

Доки Ганна мучилася з одяганням, бабуся вже пішла, як то кажуть, далі по списку, перевіряючи тепер температуру доторком своїх губ до лобу юначки.

– А от там, де не треба, то ти звісно гаряча, як вогонь, – жінка повертається до виходу, – я за термометром і зроблю чогось тепленького попити, а ти швидко у ліжко!
Лара хитнула головою із сторони в сторону, ніби була незадоволена ситуаціїєю, в останнє кажучи, перед тим, як зачинити двері:
– І комп’ютери оті свої вимикай, досить усіляких відьом малювати.

Ганна, зробивши декілька кроків, падає на ліжко, зариваючись майже з головою під м’яке простирадло. Воно приємно холодило тіло, а шкіра покрилась мурахами, і це, нажаль, тільки підтверджувало наявність зависокої температури тіла. На вулиці біліла хуртовина, холодний вітер вив вовком, кружляючи у своєму танці сотні тисяч сніжинок.

Погляд дівчини плавно переміщується з однієї речі на іншу, нарешті доходячи до екрану ще ввімкненого комп’ютера, з якого на неї дивилась зеленими блискучими очима пухка юначка з вогняним волоссям, заплетеним у товсту косу.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: