частина 1

FavoriteLoadingДодати до улюблених

Гаррі дуже ненавидів таких пихатих та зарозумілих людей, як цей Драко Мелфой. З перших днів зустрічі з ним він викликав якусь відразу, роздратування та нестерпну злість. Але Гаррі вдалося взяти під контроль ці емоції. Бо він дещо помітив в характері Мелфоя. Поттер дуже любив аналізувати поведінку інших людей, а за Драко було дуже цікаво спостерігати. Зробивши висновки, Гаррі зрозумів, що блондину не вистачає уваги та любові. Не дивно, що Мелфой відіграється на інших, отримуючи бажане від інших людей. Поттер після цього відкриття почав дивитися на нього дещо по-іншому. А ще було щось, що так притягувало його увагу до слизеринця. Гаррі хотілося приборкати цього дратівливого блондина. Хотілося приголубити й сказати, що він не один.

Поттер поділився своїми думками з близькими друзями:

– А вам не здається, що Драко якийсь самотній?

– Жартуєш? Мелфой і самотність? Його ж постійно оточує купка слизеринців, а дівчата табуном бігають. Самотнім його не назвеш. І що в ньому такого вони знайшли? – заперечувала Герміона.

Останні слова сказані подругою боляче вкололи душу Гаррі. Стоп, а чого це йому стало від цих слів неприємно?

– Ну не знаю, можливо він симпатичний? А ще очі самотні. Хоч характер не мед, але це можна виправдати його вихованням. Що якщо він не хоче бути таким, але доводиться?

На що Герміона витріщилася на Гаррі, а Рон витріщився на Герміону, бо не второпав, чому вона так відреагувала, аж доки вона йому не пояснила:

– Гаррі, ти що запав на Мелфоя?

Тоді вже сидів і Візлі з роззявленим ротом:

– Чувак, ти що серйозно? Стосунки між хлопцями це велика рідкість. А тут ще і Мелфой. А як же діти? У чоловіків не може бути дітей. Ай! – Ґрейнджер дала Рону запотиличника.

– Рон, діти це останнє про що потрібно зараз думати. – Насварила дівчина рудоволосого. – Гаррі, ти впевнений у своїх почуттях?

Гаррі десь на периферії свідомості вважав, що це нездорова закоханість, адже він хотів змінити Драко, дати йому те, що Мелфою так бракує. Але Гаррі хотілося цього і він готовий був це віддати. Ви не подумайте, Поттеру подобалася і зовнішність Драко. Оці біляві пасма, ця жахливо-оманлива посмішка, ці пальці, які впевнено тримають паличку в руці. Ці губи, які кожного разу так і норовлять сказати щось гостре стосовно Гаррі, і які так безбожно хочеться поцілувати. Головне питання “як підступитися до Драко?”

Настала весна. Почалися турніри по квідичу, у якому брали участь всі чотири факультети. Турнір розділили на два етапи. Перший етап: жеребкуванням обираються дві пари двох команд, які будуть грати між собою. Хто переможе – проходить до другого етапу, який буде вважатися фінальним. Той хто переможе у другому етапі, той отримає кубок квідичу, а також отримає двісті балів на рахунок свого факультету.

У першому етапі, першій половині зійшлися Гафелпаф та Слизерин. Ц була запекла битва, адже ніхто не хотів програвати. Слизеринці вдавалися до брудних трюків, тому Драко вдалося впіймати снітч, а отже перемогла команда Слизерину.

У другій половині зійшлися команди Ґрифіндору та Рейвенклов. Суперником Гаррі була його колишня Чо Чанг. Він намагався грати, не нашкодивши дівчини, але побачивши вогонь у її очах і її бажання перемогти, він вирішив також боротися на повну силу. Після тяжкої та клопіткої гри, Гаррі вдалося впіймати золотого бешкетника.

У другому етапі зіткнулися Ґрифіндор та Слизерин. Це було справжнє пекло. Те як боролися між собою Гаррі та Драко було захопливо. Поттер ні на краплину не збирався піддаватися Мелфою. Вони боролися на всю силу. Снич не був дурним, він полетів так, що опинився між хлопцями. Мітли Поттера та Драко летіли одна на одну, а хлопці за бажанням піймати цю прониру, не помітили цього і зіткнулися. Мітли хлопців розлетілися на тріски. Вони стрімко полетіли вниз.

– Я тебе ненавиджу, Поттер! – кричав Мелфой.

Гаррі встиг дістати свою паличку і, проговоривши декілька слів, за декілька сантиметрів до зіткнення з землею, зупинив їх з Драко. Вони повільно спустилися на землю. Хлопці лежали декілька секунд, як пролунав голос диктора, сповістивши, що Ґрифіндор переміг. Поттер і не помітив, що він тримав у руці снич. Мелфой зі злістю глянув на Поттера, але нічого не сказавши, пішов геть.

На честь перемоги влаштували банкет. Запросили всіх охочих. Гаррі оглянув залу, шукаючи поглядом Мелфоя. Чесно кажучи, він не чекав його тут побачити, адже щоб це зробити, Драко потрібно сильно переступити свою гордість. І як тільки Поттер відпив трохи шампанського, він одразу ж ним вдавався, як тільки побачив, хто прийшов. Чорні туфлі, які добре виблискують, чорні прямі штани, які добре сиділи на його ногах і так добре обтягували його сідниці, чорний облягаючий гольф з горловиною і піджак, який підкреслював постать блондина. Поттер очманів від того, наскільки мав чудовий вигляд Мелфой. Цей зарозумілий погляд… Блондин глянув у вічі Гаррі. Він впевненою ходою підійшов до шатена впритул:

– Вітаю за перемогу, Поттер, – з гостротою вимовив Мелфой і вихватив напій із рук Гаррі та зробив ковток.

– Граєш з вогнем, Драко, – мовив Поттер.

– Ні, це ТИ граєш з вогнем. Як довго будеш у мене на шляху, Поттер?

– Стільки мені знадобиться, – ніжно посміхнувся Гаррі. – Взагалі оце не розумію, що я тобі такого зробив? Я просто дихаю, а ти вже мене проклинаєш за моє існування. Це, знаєш, дуже ображає.

Гаррі із сумом дивиться на Мелфоя, який стояв лиш в метрі від нього.

Цей, наповнений злістю, погляд, ці губи, на яких зосталися краплини вина, які хотілося злизати своїм язиком, дуже манять Гаррі. Голос в його голові говорить, що потрібно тримати себе в руках і не йти на поводі у своїх швидкоплинних бажаннях. Драко великим пальцем руки стирає цю краплинку зі своїх губ. Він пропалює поглядом шатена, а потім, цикнувши, пішов до виходу. До Гаррі підходить Джинні, але він вибачається і залишає дівчину. Дівчина простежує поглядом куди пішов хлопець, і їй здалося, що Гаррі пішов за Мелфоєм. Їй стало цікаво, тому вона непомітно пішла за Поттером.

***

Драко стояв над раковиною, розстібнувши ґудзики на сорочці. Він відкрутив кран і потік води хлинув з отвору. Він жадібно зачерпнув руками воду та вмився. Цей Поттер, чорт його забирай, що він з ним коїть? Чому він так дивився на нього? Вороги не дивляться таким поглядом у вічі своїм ворогам. Мелфою стало страшно. Той, кого Драко намагався від себе відгородити дивився на нього закохано?

Блондин проклинав себе, що родився під прізвищем «Мелфой», він не хотів ступати батьковим шляхом, не хотів підкорятися Темному лордові. Він себе обманював, коли думав, що робить правильно, допомагаючи Волдеморту, коли думав, що йому дадуть тієї похвали та уваги за виконану роботу. Йому було страшно. А Поттер був промінчиком сонця, яке хотілося зберегти. Так спочатку Гаррі його дратував дуже сильно, але з часом, блондин змінив думку стосовно нього. Він не знав, що за емоції так вирують у його грудях, він намагався закрити на них очі. Аж доки не помітив той погляд. Він зізнався собі, що йому подобається Гаррі. А слова сказані нещодавно Поттером мучили його серце. Він не міг більше стримуватися, він хотів тепла. Блондин тихо схлипнув, як почув чиїсь кроки. Драко глянув у відображенні дзеркала і побачив там Гаррі.

– Чого тобі треба? Збирайся звідси, – тихо проговорив Драко, явно не бажаючи, щоб хлопець йшов.

Гаррі довго міркував, що краще сказати Мелфою. Він думав зізнатися у почуттях, щоб його відшили й він міг рухатися далі. Але ж це Мелфой. Від нього можна очікувати потрійну порцію образ та гострих підколів.

– Не піду, – відізвався шатен та підійшов ближче.

– Стій де стоїш! Ще крок і злетиш на місяць! – крикнув Мелфой.

– Чесно кажучи, то мене лякає твоя ненависть до мене, – почав Поттер. – Я дійсно нічого поганого тобі не зробив, а ти мене женеш від себе. Я роблю крок, а ти робиш два, тільки в протилежну сторону. Дай мені тебе зрозуміти, поділися своїм болем, не тримай його у собі…

– Здумав жартувати Поттер?! – розвернувшись, рявкнув Драко. – Тобі шкода мене? Тільки не смій це сказати, тільки скажеш, я ж тебе тут і закопаю!

Гаррі весь зжався:

– Ні… Ти не так мене зрозумів. Річ у тім, – він нервово потер пальця на руці, – що ти мені подобаєшся, – зовсім тихо, дивлячись у підлогу, сказав шатен.

Серце Малфоя забилося швидше. Йому не почулося? Йому не здалося? Чи це Поттер грається з ним? Хоча виглядало дуже щиро. А може це правда?

Гаррі, злякавшись довгого мовчання Драко, підвів очі й зіткнувся з лицем, на якому було одночасно жодної та купа емоцій.

– Я це сказав, щоб ти просто зна-, – Драко, скоротивши відстань за лічені секунди, впився в губи хлопця, не даючи доказати йому. Та вже й не треба. Гаррі, прийшовши до тями, відповів на поцілунок, обіймаючи хлопця за шию, притягуючи його ближче. Поцілунок був ніжний, неквапливий, такий, від якого по всьому тілу розливається тепло. Коли Драко своєю рукою провів по спині шатена, той вигнувся і тихо застогнав у губи Мелфою. Відірвавшись від губ хлопця, Драко сказав:

– Я сторонився тебе, бо не хотів скривдити. Моє прізвище несе за собою багато чого поганого. Мені доводилося так чинити з тобою, бо я залежний від батька, залежний від сім’ї, і від сам знаєш кого… Пробач мені.

– Зараз я буду дуже прямолінійним, але це мене турбує. Твій поцілунок означає взаємність моїх почуттів? – схвильовано дивиться у сірі очі Поттер.

– Просто так я нікого не цілую, знаєш, – обурився Драко.

– А що буде з нами? – продовжує Гаррі.

Ми будемо. Я готовий піти проти волі батька і Темного лорда. Тільки це питання часу.

Драко бере обличчя Поттера і знову цілує. Гаррі міцно обіймає Мелфоя і цілує так, як не цілував ніколи.

«Ми будемо».

 
FavoriteLoadingДодати до улюблених

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Коментарі на “частина 1

  1. Доброго вечора!
    Ваша праця була першою україномовною, яку я прочитала. І завдяки Вам я все ж вирішила зареєструватися на цій платформі. Дякую! ❤️
    Праця в плані сюжету та персонажів мені дуже сподобалася. Безгоданно!
    Як же мені подобається впевнений у собі і своїх діях Гаррі. Він такий сексі, коли його таким прописують. Я прям не можу. Мене розриває від почуттів!
    Драко теж такий Драко. Прям моя любов довічно 💚
    Дуже легко читалося, я прям кайфувала. Неочікувано для мене, бо, як я вже казала, це моя перша україномовна праця. Думала, мені буде незручно, але ж ні. І за це теж дякую!
    Легко читалося ще й в тому сенсі, що мені сподобався Ваш стиль написання. Не важкий, без зайвих слів.
    Можливо, необхідно трішки звернути увагу на пунктуацію, але це завжди можна підтягнути.
    Бажаю натхнення, сил та терпіння як автору, та миру, безпеки, тепла та благополуччя як краянину 🇺🇦