92 Results with character "Seo Changbin"
Визначення: Stray kids
-
Розділ
Chapter 2
Анотація 2.0: — Тобі потрібно вибиратися звідси, Мін. Чим довше ти будеш з ним, тим більше буде боліти, коли хтось із вас піде далі. Мінхо бачив, розумів. Хьонджин мав рацію, але в той же час Мінхо не міг перестати уявляти, як Джисон одного разу вривається до його кімнати, кажучи, що…-
10.1 K • Ongoing
-
-
Розділ
страх і ризик
Хьонні винирнув з пекельно гарячої води, тримаючись руками за ванну. Хлопець почав розтирати руками своє тіло, яке покрилось мурашками від мимовільного холоду, який йшов з кімнати. Всі ті злі переживання вчорашнього вечора знову охопили хлопця, який ледве не бився в конвульсіях…-
9.9 K • Ongoing
-
-
Розділ
не дай болю оволодіти тобою
Їхній світ влаштований трохи по іншому ніж людський. Тут є певні правила яких потрібно притримуватись: нікому не розкривати хто ти є насправді; не показувати свою магію звичайним людям без потреби, і останнє, головне правило: нікому не довіряти. Їхній світ розділений на декілька…-
9.9 K • Ongoing
-
-
Розділ
Chapter 1
Анотація: Мінхо ненавидить лицарів. Вони розбивають тобі серце, інколи, навіть, не усвідомлюючи цього. Мінхо — бібліотекар при дворі замку королівства Левантер, що відвідав свій перший бал де неймовірної краси чоловік запрошує його на танець. Він навіть не підозрював,…-
10.1 K • Ongoing
-
-
Розділ
Малиновий чай з зірками
1. Початок Хьонджин змалку був дуже загадковий хлопчик особливо ні з ким не спілкувався, завжди сидів удома у своїй кімнаті і щось малював на папері простим олівцем або іноді ручкою. У нього був один дуже хороший друг, який з ним спілкувався, його звали Джисон. Він же повна…-
7.6 K • Ongoing
-
-
Розділ
Вогник та пропаще дитинство
Холодні руки з довгими пальцями стиснулися навколо його шиї. Вони повільно, але впевнено забирали останнє повітря з його тіла. Криві нігті, з брудом під ними, врізалися в його шкіру. Від холодного дихання біля вуха пробігали мурашки. Навіть крізь відкриті очі можна було побачити…-
17.5 K • Ongoing
-
-
Чонін продовжував намотувати кола по кімнаті й нервово смикав задирок на великому пальці. Губи були покусані до крові так, що на них не залишилося й живого місця. Дурна звичка. -Я ж казав тобі, - нарешті сказав він витріщаючись злим поглядом на Бан Чана, - мені потрібно було помити…
-
17.5 K • Ongoing
-
- Попередній 1 … 5 6 7 … 10 Далі