24 Results with character "Лукас Сінклер"
Визначення: Дивні дива
-
Розділ
Волейбол
Ось і наступний день. Усі уроки промайнули дуже швидко. Останнім уроком як раз була фізкультура,тому оді зайшла в роздягальню і перевдягнулась. Спортивні сірі штани та чорна футболка і чорні кеди. Окуляри вона залишила у портфелі а волосся заплела в маленький хвіст. Так як було…-
6.9 K • Ongoing
-
-
Розділ
Падіння
Окей, Оді нарешті знайшла їдальню. Не те щоб вона хтіла їсти, її просто мучала спрага. Свою пляшку води вона ще випила на першому уроці, зараз буде п'ятий. З кулера вона налила в пляшку трохи води. Вона не думала що тут людей буде ще більше. Тут були баскетболісти, чарлідерши, фріки,…-
6.9 K • Ongoing
-
-
Розділ
Що це?
1 серпня 1992 рік 18:30 Робін закриває "секретні двері". Насправді вона просто закрила ті двері через які вони ходять на роботу, просто хтіла трохи побазікати зі своєю подругою у якої в черговий раз щось сталося і тому та прийшла до Робін на роботу. -так так красунчику Стіве, я уже…-
6.9 K • Ongoing
-
-
Розділ
Приречений план
-- Так, давайте по черзі.--Дастін прокручував код Робін в голові раз за разом.--Фанґорн. Це скоріше за все ліс, в який ми маємо приїхати. --Але який саме? І куди саме? І чому ж саме ліс? Поки розбираєтесь то хоча б пояснюйте по ходу, можливо ми також зможемо допомогти!--Стів підійшов до…-
25.3 K • Ongoing
-
-
Розділ
Моя черга нас рятувати
--Робін!!!! Ненсі!!!!--Джойс знову знаходилася в домі і ходила від одного кінця будинку до другого з вимкненим ліхтариком в руках. Зайшовши до вітальні вона помітила, що ліхтарик ледь ледь замерехтів. Джойс стала, боячись порухатися і злякати цей ледь помітний натяк на присутність…-
25.3 K • Ongoing
-
-
Розділ
Це не твоя вина
"Що ж, мої надії не справдилися, ця консерва така ж жахлива як і та" Перше, що прозвучало з рації. Цей голос належав Робін. Він завжди був трохи хриплий, це була фішка її голосу, але не тепер. Хриплість стала болючою, наче говорить вона, а боляче від голосу тобі. тихий і слабкий, але…-
25.3 K • Ongoing
-
-
Розділ
Робін, ти неймовірна
--Ще довго? Вже день на дворі, а ми ще їдемо. --Терпіння мій маленький друже, ще хвилин 10-15 і ми будемо під'їжджати до Гокінзу. --В нас немає стільки часу! --Дивіться!--Од вже не спала, вона дивилася у вікно і в пів вуха слухала спір Майка з Арґайлом.--Там табличка, що ми вже в…-
25.3 K • Ongoing
-
-
Розділ
Мій ДНД герой
Палладін знесилено провів рукою про своєму спітнілому чолу. Його колись ідеально зачесане волосся прилипало до лоба. Шлях на гору виявився складнішим ніж він собі уявляв. Тяжкі лати схиляли його до землі, а тропа під ногами виявилася такою нестійкою, що здавалося один невірний…-
3.1 K • Ongoing
-
-
Розділ
Моє життя в твоїх руках
Пройшла хвилина, дві, три, можливо 5 або навіть 10, проте ніхто з дівчат не наважувався порушити тишу та розірвати обійми. --Ненс..?--Першою заговорила Робін. Вона не хотіла ні тривожити дівчину, ні відпускати її, але ця тиша почала її лякати, а раптом Векна одразу ж знов спробує…-
25.3 K • Ongoing
-
- Попередній 1 2 3 Далі