XIV

XIV

---

Поттер скривився, а потім з сором’язливим виглядом нервово почухав потилицю, жахливо зіпсувавши зачіску. Драко чекав, не зовсім терпляче, його кров кинулась на південь, а член твердів від кожного руху Поттера. Дивитися, як Поттер грається поясом своїх штанів, було занадто, і Драко мало не визвірився і не крикнув: “Сьогодні було б чудово, Поттере!” але, якщо бути чесним із собою, він не дуже хотів, щоб Поттер поспішав. Нерви Драко могли б не витримати, якби Поттер вимагав швидкості.

Нарешті Поттер скинув черевики й спустив штани. Вони сповзли вниз до його щиколоток, і погляд Драко перемістився на Поттерові ноги, зачепившись за вузлуваті, але по-дивному милі коліна. Такі милі, що Драко охопило раптове бажання доторкнутися до них і облизати, що, мабуть, було найдивнішим, що коли-небудь приходило йому в голову — звісно, це всього-навсього ​​коліна, — але йому надзвичайно хотілося дізнатися, чи смачний Поттер всюди.

Поттер зняв штани, а потім завмер, знову вчепившись рукою в волосся, а другою смикаючи поділ сорочки. Він виглядав так, наче чекав вироку.

Драко подумав, чи буде прийнятним, якщо він схопить Поттера й штовхне його на стіл, або принаймні смикне за мотузку й потягне Поттера до себе; не те щоб Драко мав щось проти просто повитріщатися. Поттер все ще був в шкарпетках, сірих та залатаних, а його розстібнута сорочка злегка колихалася біля його стегон, його член був важким і вказував на Драко. Схопити його й підтягнути ближче було, мабуть, найлогічнішим, але кінцівки Драко відмовлялися рухатися.

— Ти не голий, — зауважив Драко через деякий час.

— Гм, чим менше одягу надягати, тим краще. Якщо з’явиться Макґонеґел, — сказав Поттер і зробив маленький крок уперед. — Еее… — він подивився на вчительський стіл, ніби хотів запитати: “Ми будемо робити це там?”

Драко важко ковтнув.

— Перегнися над будь-якою поверхнею, Поттере, — сказав він, не в змозі стримати усмішку. Важко було повірити, що настав день, коли він може сказати Поттеру щось таке грубе і Поттер послухає його, а не прокляне.

— Ще чого! — Поттер розлючено на нього глянув.

Драко зітхнув. Звичайно, все не могло бути так просто.

— Я не зведу з тебе очей, — пробурчав Поттер, але зробив ще один крок уперед.

Це могло би бути романтичне твердження, але насправді воно прозвучало загрозливо. Драко незадоволено потер скроні. Чи означало це, що Поттер збирався дивитися на нього, поки вони будуть трахатись? Тому що це було трохи нервово. І, чесно кажучи, хіба геї не роблять це, коли один із них зігнувся? Чи все взагалі вийде інакше? Досить роздратований, щоб проявити нетерпіння, Драко потягнув за мотузку, хоча й зробив це обережно. Поттер видав тихий здивований звук і піднявся навшпиньки, але не протестував, тож Драко знову потягнув, доки Поттер не мав іншого вибору, окрім як рухатися вперед або спіткнутися. Або, очевидно, схопити мотузку, обмотати її навколо шиї Драко й задушити його, чого, на щастя, він не зробив.

Поттер повільно наблизився, а Драко схопив мотузку обома руками, притягуючи її все ближче й ближче, поки Поттер не опинився прямо перед ним. Не замислюючись, він припав до губ Поттера й довго цілував його. Поттер відповів, але швидко відсторонився. Він схопив Драко за зв’язане зап’ястя й зазирнув йому в обличчя.

Драко ніяково переступив з ноги на ногу.

— Ти знаєш, що робити? — спитав Поттер, підборіддям вказавши на флакон, який Драко поставив на вчительському столі.

— Звичайно, — ображено сказав Драко.

— Справді? Що?

— Поттере, я знаю, що робити.

— Тоді скажи.

— Поттер…

Поттер міцніше стиснув Драко.

— Скажи, Мелфою, — крізь зціплені зуби сказав Поттер.

Драко закотив очі.

— Та блять! Я нанесу це на свій член і засуну його в… Що?

Поттер виглядав засмученим.

— Ти маєш спочатку використовувати пальці. Один за одним, щоб було, еее, легше. Інакше буде боляче.

Драко насупився.

— Я не знав, що ти такий ніжний.

— Це стандартні речі, Мелфою.

— Ну, вибач, містер гей-всезнайка.

Поттер зітхнув.

— Якщо ти не хочеш цього робити, я зроблю це сам.

Очі Драко розширилися, коли образ Поттера, що лежить на столі й заштовхує в себе пальці, непрохано з’явився в його уяві. Він би сам благав Поттера зробити це, але, судячи з незадоволеного виразу обличчя Поттера, його б це образило.

— Я зроблю це, Поттере, перестань скиглити, — сказав Драко й підштовхнув Поттера до столу.

Поттер скривився й пробурмотів щось на кшталт: “Не скигли ти, необізнаний придурок”, але потім повернувся й сів на стіл. Він покрутився, намагаючись влаштуватися зручніше; було явно некомфортно сидіти на грубій деревині голими сідницями. Учительський стіл був вищий за інші в кімнаті — ідеальної висоти, на думку Драко, — і Поттерові ноги ледве торкалися підлоги.

— Ми не можемо це зробити так… — сказав Драко, а потім скрикнув, коли Поттер раптово ліг, потягнувши Драко за зап’ясток.

Поттер — злий виродок — засміявся, важко дихаючи, коли Драко опинився між його ніг, а його голова ледь не вдарилася об живіт Поттера.

— Серйозно, Поттере? — з докором сказав Драко, але його губи, здавалося, не були збентежені, і вони скористалися ситуацією, ковзаючи по шкірі живота Поттера, та лишаючи легкі поцілунки. Поттер перестав сміятися, натомість важко задихав, і Драко посміхнувся, задоволений тим, що він принаймні знав, як заткнути Поттера. Пальці Поттера пробіглись по волоссю Драко, і Драко ледь чутно зітхнув від приємної ласки, а потім, дещо неохоче, скинув обидві руки Поттера й повільно випрямився, перевіряючи довжину мотузки. Він міг дотягнутися правою рукою до Поттерового стегна, але не міг опустити її нижче.

Хоч лежачий Поттер і мав чудовий вигляд, але задня частина його стегон була притиснута до поверхні столу, а його ноги обхопили тіло Драко, і Драко, можливо, мало знав про анальний секс, але він був упевнений, що це не спрацює.

— Гм… — Драко подивився на обличчя Поттера. — Чи не варто…

— Так, — швидко сказав Поттер, стиснувши зуби; його обличчя було напруженим. Він припідняв ноги, і Драко відсунувся, щоб Поттер не вдарив його колінами.

Поттер, мабуть, був не з тих, хто робить щось наполовину. Зненацька він підняв ноги вгору, розставив їх і зігнув у колінах, підтягуючи до грудей. Це залишило його безсоромно відкритим у спосіб, у який ніхто ніколи не розкривався перед Драко. Його поза була такою, яка здалася б Драко смішною, якби він просто уявив її, особливо з надто великими шкарпетками Поттера на його ногах, але тепер він не міг описати це положення як щось інше, крім неймовірно еротичного.

Ошелешений Драко підійшов ближче й став прямо між розсунутими ногами Поттера. Він потягнувся правою рукою, натягуючи мотузку на животі Поттера, щоб схопити Поттера під коліна, допомагаючи йому тримати ноги в тому положенні, в якому вони були. Після кількох заспокійливих вдихів він провів вільною рукою по задній частині стегна — блідого й ідеального — доріжку до твердих чоловічих сідниць, які не слід було називати красивими, але це був єдиний епітет, який Драко міг придумати на даний момент. Погляд Драко перемістився на Поттерів член, який важко лежав на животі, на його яйця, які, здавалося, тільки чекали, щоб Драко втягнув їх в рот і посмоктав, на його дірку, рожеву та крихітну, таку, блять, крихітну, що Драко підозрював, що той, хто стверджував, що можливо запхати туди свій член, був божевільним.

— Мелфой, — покликав Поттер нетерплячим тоном.

Драко підвів очі в той самий момент, коли Поттер швидко повернув голову й уважно вирячився на стіну класу.

— Ти будеш щось робити, чи будеш витріщатися? — тихо запитав Поттер, червоніючи.

Драко повільно видихнув, вражено зрозумівши, що Поттер був збентежений. Він мав це усвідомити раніше, але Поттер вів себе так сміливо, що Драко був упевнений, що Поттер не соромиться. Очевидно, це було неправдою. Поттер просто дотримувався дурного ґрифіндорського правила “спочатку зроби, а потім думай”. Драко думав, як це: розкритися так перед поглядом іншого. Він намагався уявити себе в такому положенні перед Поттером, який би дивився на нього. Ця думка сповнила його жахом, запамороченням в голові і — милий Мерлін — збудженням.

Сковтнувши та помотавши головою, щоб прояснити її, Драко схопив флакон, переклав його в праву руку та вилив невелику кількість слизької безбарвної рідини на пальці лівої руки. Або, принаймні, він планував налити лише невелику кількість, але в результаті налив так багато, що вона стікала з його руки на живіт Поттера. М’язи живота здригнулися й затремтіли, а Драко пробурмотів вибачення, збентежений своєю раптовою незграбністю.

Його руки тремтіли, але не через нервозність, хоча частково і через це, а тому, що він раптом усвідомив, що вони справді збираються це зробити. Що Поттер дозволить Драко його трахнути. Що він дозволить Драко дивитися, торкатися і — Мерлін — проникати в найприватнішу — і найбруднішу — частину тіла. Драко очікував, що його переповнить відчуття сили, але він не почувався могутнім, він відчував смиренність… Наскільки міг судити Драко, Поттер ніколи не дозволяв нікому робити це з ним, але ось він, тут, чекає, коли Драко проникне всередину. Це змусило Драко задуматися, чим він це заслужив.

Драко відставив флакон на стіл і провів слизькою рукою по гладкій шкірі Поттерового заду, рухаючись до входу, який не повинен був викликати інтерес, але все одно приковував погляд. Драко дивився на нього ще деякий час, а потім закусив губу й доторкнувся кінчиком вказівного пальця ануса Поттера. Поттер видихнув, його тіло затремтіло, і Драко швидко відсмикнув палець, наляканий бурхливою реакцією. Лише після того, як Поттер заспокоївся — хоча його дихання все ще було уривчастим, а погляд усе ще був прикутий до стіни класу, — Драко наважився знову торкнутися його. Він провів кінчиком пальця по щілині, даючи Поттеру час підготуватися до інтимного дотику, хоча Поттер здригнувся ще до того, як Драко знову досяг мети.

В другий раз реакція Поттера була не такою бурхливою, але він булькнув щось незв’язне й поворухнувся, наче намагаючись втекти від досліджуючого пальця Драко.

Поттер не був божевільним, якщо намагався втекти, подумав Драко. Проштовхнути щось повз цю тугу перепону здавалося чимось неможливим. Набравшись сміливості, Драко на пробу натиснув пальцем, і кінчик пальця проштовхнувся всередину, але зовсім трохи, перш ніж він відчув опір. Поттер видав тихий звук, але він не звучав так, ніби йому неприємно або боляче — це принаймні підбадьорювало. У Драко пересохло в горлі, а чоло стало вологим, поки він пестив анус Поттера, на секунду наважившись уявити, що Поттер робить це для нього, перш ніж його розум відкинув ці думки. Драко виводив кінчиком пальця крихітні кола, трохи заштовхував його всередину, а потім висовував, не в змозі відірвати погляд від того, що робив. Він цілком усвідомлював, що його член знову став болісно твердим, і п’ятнадцяти хвилин не могло пройти. Мерлін! Йому було байдуже, що більшість його друзів визнали б це брудним і неправильним; йому було байдуже, що сам процес здавався фізично неможливим; він ніколи в житті не був таким збудженим. Те, що він відчував з дівчатами, ніколи й близько не було схожим на те, що він відчував зараз. До біса, він думав, що дірка Поттера гарненька. Гарненька і приємна на дотик, і, та пробачить його Салазар, приваблива. Благаюча не тільки члена Драко, але й його рота.

Драко відчув гострий біль у колінах, але лише після голосного крику Поттера “Мелфой! Мелфой, що ти робиш?” він зрозумів, що впав на коліна на підлогу, що пояснювало, чому зад Поттера тепер був лише в декількох дюймах від його обличчя. Поттер заворушився, ніби намагаючись підвестися, і Драко розсіяно погладив його по стегну і тихенько шикнув. На диво, це заспокоїло Поттера; але як на довго, Драко не знав. Йому зовсім не хотілося витрачати час на роздуми про це, коли його пальцю дозволялося торкатися Поттера так інтимно. Від цієї близості у Драко запаморочилося в голові.

“Поттер зачарований”, — підсумував Драко, коли його дихання промайнуло над діркою Поттера й вона затріпотіла. Хтось зачарував його, щоб його шкіра притягувала губи Драко до себе. Неважливо, на яку частину Поттера він дивився: на губи, шию, груди, член чи зад, Драко тягнуло до неї, викликаючи бажання  притиснутися ротом до будь-якої привабливої ​​частини тіла Поттера, яка йому була представлена. Це було єдине пояснення, єдина можлива причина, яка могла змусити Драко відчути потребу торкнутися кінчиком язика Поттерової дірки, перш ніж він відкрив рот і поцілував її, як він цілував Поттерові губи.

Поттер дико сіпнувся і закричав, так, ніби він шокований до глибини душі. Драко трохи відсунувся, але не мав бажання віддалятися надто далеко. Цілком можливо, що він зробив щось дуже, дуже неправильне; насправді він був у цьому впевнений, але не міг змусити себе турбуватися про це. Так само, як раніше він не міг стриматися, щоб не лизнути Поттерову шию та понюхати його волосся. Очевидно, це було злісне заклинання, але це означало, що боротися з ним було безглуздо.

— Що ти…? — Поттер видихнув, обертаючись, перш ніж заскиглити: — Боже милий! Мелфой, це…

Драко не знав, що хотів сказати Поттер, але припустив, що це щось позитивне, оскільки його останнє слово перейшло в вимучений стогін. Підбадьорений, він схопив Поттерову руку, що бовталася, і міцно стис її, переплітаючи їхні пальці. Хоча враховуючи, що права рука Драко була напружено витягнута й притиснута до Поттерового стегна, здавалося малоймовірним, що це він почав рукостискання. Незалежно від того, хто з них зробив перший крок, це дещо заспокоїло Поттера, хоча він все ще повторював “Мелфой” час від часу і інколи “Боже”. Його стегно тремтіло під лівою рукою Драко, м’язи сідниць стискалися перед обличчям Драко. Драко вирішив, що це гарна реакція, яку хотілось би продовжити. Тож Драко зробив це знову, провівши довгу смужку язиком по Поттеровій щілині, рухаючись до дірки, Поттер протяжно застогнав: він простогнав ім’я Драко, з муркочущим “р” і протяжним “о”, коли Драко знову дістався до цілі.

Смак не був солодким або смачним, як на шиї Поттера, але він не був і поганим. Це був смак Поттера, до якого у Драко швидко з’явилася тяга, навіть залежність. Так само, як він став залежний від Поттерових стогонів і збитого дихання, а також від міцної хватки Поттера за руку Драко. Звуки, які видавав Поттер, були найкрасивішою частиною того, що відбувалося, вирішив Драко, облизуючи зморшкувату шкіру Поттерової дірки короткими рішучими рухами, а потім приплюснув до неї язик і сильно водив ним угору-вниз, час від часу притискаючи губи до шкіри і смокчучи так сильно, як тільки наважувався. Крики Поттера були прекрасною мелодією для вух Драко, яка перемежовувалася скигленням недовіри, стогонами задоволення та ім’ям Драко.

Язик Драко з легкістю ковзнув усередину Поттера, але після того, як це сталося, Поттер стиснувся й непристойно вилаявся, вириваючись і відштовхуючи рот Драко. Стіл заскреготів, і Драко стиснув руку Поттера, провів кінчиками пальців по його спітнілому стегні, намагаючись заспокоїти Поттера, не відриваючи рота від його заду. Це виявилося неймовірно дієвим, або ж Поттер просто втратив всю свою енергію, тому що він перестав вириватися. Його тіло провисло, наче переможене, і стало податливим під дотиком Драко; він навіть перестав скрикувати — єдине, на що він, здавалося, був здатний, це тихе уривчасте скиглення, хоча його хватка за руку Драко залишалася міцною.

Це було неймовірно — голова Драко йшла кругом — що йому вдалося довести Поттера до такого, але це все одно не принесло йому відчуття могутності, він просто був задоволеним і дивним чином вдячним будь-якому божеству, яке дозволило йому це зробити. Він з легкістю проникав язиком в Поттера, що не повинно було його тішити, але тішило, і він штовхав його якомога глибше, лише через деякий час згадавши, що може штовхнути щось інше ще глибше всередину.

Драко сповільнив свої рухи, збираючись зупинитися, хоча і зробив це неохоче. Страх перед Макґонеґел змусив його поспішити до своєї мети заштовхнути свій член туди, де був його язик. Його губи видали стидкий чмокаючий звук, коли він відсторонився, і Драко зіщулився, але не став витрачати час на роздуми про це. Він притиснув палець до почервонівшої шкіри, трохи потер її, а потім рішуче просунув палець всередину. Він з легкістю прослизнув в анус, і Поттер не видав ні звуку дискомфорту; Драко подумав, чи він взагалі усвідомлює, що тепер у нього проникає палець, а не язик. Поттер здавався зовсім розгубленим, він безперервно стогнав і тремтів так сильно, що стіл трясло разом із ним.

Лише після того, як Драко обережно просунув в нього два пальці, Поттер відреагував, його стегна ворухнулися, а сідниці штовхнулися до пальців Драко, наче намагаючись втягнути їх глибше. Драко застогнав, шкодуючи, що не має додаткової руки, щоб стиснути свій член, тому що вид його пальців, що рухаються в Поттері, був надто нестерпним, особливо коли Поттерові це так явно подобалося.

— Драко, — простогнав Поттер так, ніби він був на межі оргазму.

Що було не добре. Драко боявся, що Поттер передумає, якщо кінчить до того, як Драко отримає можливість зробити те, що він хоче. Він висунув пальці й надто швидко вскочив. В його очах на мить затуманилось, а ноги відмовилися підтримувати його. Коли він нарешті зфокусував свій погляд на Поттері, то не зміг стриматись від подиву. Поттер дивився просто на нього, його обличчя було червоним і спітнілим, а очі — широко розплющеними й потемнівшими. Він уже не виглядав збентеженим, лише збудженим і здивованим.

Тремтячи від необхідності опинитися всередині Поттера прямо зараз, Драко знову притиснув пальці до Поттерового заду, але Поттер різко похитав головою й здвинувся, ніби намагаючись наблизитися до Драко.

— Усе гаразд, — видихнув Поттер. — Все добре. Просто зроби це.

Рука Драко завмерла, і він кивнув так енергійно, що в нього запаморочилося в голові.

— Так. Гаразд, — сказав він, задихаючись. Він схопив свій член, провів по ньому своєю слизькою від змазки рукою, щосили намагаючись не кінчити, що було важко, тому що Поттер дивився на нього, стогнав і намагався ще ширше розсунути ноги, що насправді було неможливо.

Драко на мить заплющив очі, а потім притиснув голівку свого члена до Поттерого ануса, усе його тіло тремтіло сильніше, ніж у Поттера.

— Ти впевнений?

“Що це спрацює?” — додав він подумки.

— Так. — Поттер кивнув, а потім простогнав. — Так, так, так. Просто… блять! — Поттер штовхнувся вниз, намагаючись втягнути член Драко всередину. Побачивши це, Драко жалісно заскиглив, і він схопив Поттера за ноги під коліна і повільно штовхнувся уперед.

Ніщо не могло підготувати його до відчуття того, що голівка його члена міцно стиснута чимось таким тугим; єдина причина, чому він не кінчив в ту ж секунду — його рішучість зробити це правильно. Довгий стогін Поттера та його тихе: “Все добре, все добре, все добре” спонукали його рішучіше просуватися вперед. Це було нелегко. Він трохи штовхався всередину, а потім вислизав назад, щоразу проникаючи глибше, зупиняючись, коли Поттер задихався й тремтів. Коли його яйця нарешті щільно притиснулися до Поттерових сідниць, Поттер закричав і так міцно стиснувся навколо члена Драко, що йому стало боляче, хоча скаржитися на це було останнім, що могло б прийти йому в голову. Він відкрив очі, не підозрюючи, що заплющив їх, і подивився на Поттерове обличчя. Поттер дивився на стелю; його губи були відкриті в формі “О”, а очі широко розкриті. На одну жахливу мить Драко подумав, що Поттер помер, але потім помітив, що груди Поттера рухаються вгору-вниз.

— З тобою все гаразд? — прошепотів Драко, але Поттер не почув його. — Поттере, з тобою все гаразд? — сказав Драко голосніше, панікуючи.

Поттер повільно перевів на нього погляд і кліпнув.

— Так, — нарешті сказав він здивовано. — Я в порядку. Більш того. Просто неймовірно, — майже несамовито пролепетав Поттер, а потім додав: — І, мабуть, я дуже гей.

Він розсміявся, уривчасто дихаючи і трохи істерично; Драко відчув спазми, які стрясали тіло Поттера. Драко спало на думку, що Поттер поводить себе так, ніби він справді був збентежений щодо своєї орієнтації, і це вимагало певних роздумів і перегляду попередніх висновків Драко, але потім Поттер сказав: “Рухайся!”, і Драко перестав думати.

Його стегна рухалися, як наказано, і він виходив і штовхався назад, спочатку повільно, але не зміг підтримувати повільний ритм. Поттер вигнувся на столі, притиснув долоні до стільниці для підтримки, штовхаючись і кружляючи стегнами назустріч кожному поштовху Драко. Він раптово закричав, і Драко завмер і збирався запитати, чи щось не так, але Поттер простогнав, прошепотів: “Не зупиняйся”, майже з панікою в голосі, і Драко охоче його послухався. Поттер застогнав голосніше, штовхаючись так сильно, що Драко боявся не втримати його ноги на місці. Але часу на страх не було. Драко задихнувся, коли оргазм прошив його тіло, здивувавши своєю раптовістю та інтенсивністю. Він ледве втримався на місці, важко спираючись на ноги Поттера, а його стегна шалено тремтіли.

Він не міг зупинитися, хоча його поштовхи втратили свою інтенсивність. Звуки уривчатого дихання Поттера змусили його відкрити очі, і він відчув провину, що забув про задоволення Поттера. Проте сам Поттер не забув про це; він обхопив рукою свій член, швидко дрочуючи. Намагаючись прийти до тями, Драко обережно вийшов з Поттера й потягнувся, щоб стримати Поттерову руку. Коли Драко схопив його за зап’ясток й зупинив, Поттер застогнав на знак протесту.

— Гей, — хриплим голосом сказав Драко, чекаючи, поки Поттер подивиться на нього. Коли Поттер нарешті зосередився на його обличчі, Драко смикнув його за руку й сказав:

— Іди сюди.

Поттер нахмурився, коли Драко смикнув мотузку й лівою рукою потягнув Поттера, щоб той сів. Поттер опустив ноги, поморщився, а тоді сів, важко опираючись головою на плече Драко. Він трохи тремтів і крутився на столі, мабуть, його зад болів і йому було не дуже зручно сидіти. Драко схопив його за волосся й змусив підняти голову, а потім легенько його поцілував. Його щоки гаряче почервоніли, коли він згадав, де був його рот, але Поттер нічого не сказав. Однак він голосно задихав, коли Драко схопив Поттерів член, а потім знову впав на коліна.

Поттер зробив це з ним, подумав Драко, дивлячись на червону голівку Поттерового члена. Повернути послугу було цілком справедливо. Ковтнувши — його ніс наповнив п’янкий запах Поттера — Драко нахилився й лизнув кінчик, злегка задихаючись, коли Поттер смикнувся, а його руки злетіли, щоб схопити Драко за волосся. Нітрохи не збентежений гірким присмаком, Драко знову лизнув, більш рішуче, водночас рухаючи рукою вгору-вниз по довжині члена Поттера. Пальці Поттера боляче стискали його волосся, але, хоча Поттер і намагався послабити хватку, йому це щоразу не вдавалося.

— Ти намагаєшся мене вбити, — сказав Поттер тихо, його голос звучав, ніби він був цілком щасливий, навіть якби його звинувачення виявилося правдою.

Драко не звернув на нього уваги, намагаючись якомога глибше втягнути член в рот і водночас рухаючи рукою. Це було важко, але Драко знайшов ритм, рухаючи головою й рукою одночасно, він не звертав уваги на смак, але йому подобалося відчуття теплої важкості на своєму язиці. Він посмоктав для експерименту, і Поттер затремтів, тож Драко робив це знову і знову, гладячи Поттерові яйця та відтягуючи їх, доки хватка на волоссі не стала насправді болючою.

— Мелфою, Мелфою, я скоро кінчу, — прохрипів Поттер і знову затремтів.

Злегка запанікувавши, боячись задихнутися, якщо Поттер кінчить йому в рот, Драко трохи відсунувся, рухаючи рукою сильніше та облизуючи кінчик члена, поки з нього витікала липка гірка рідина. Він відчував, як вона стікає йому на рот і руку, але продовжував облизувати, згадуючи, як йому сподобалося, коли Поттер робив це з ним.

Поттер перестав тремтіти й злегка заскиглив, тож Драко відсторонився, наважившись підвести очі. Поттер пильно дивився на нього, його погляд був жадібний і голодний, наче він щойно не кінчив. Драко закусив губу, усе ще відчуваючи терпкий смак Поттера, і потряс головою, щоб Поттер відпустив волосся. Поттер відпустив волосся, але рук не забрав. Він ніжно гладив Драко по волоссю, ніби хотів висловити свою вдячність. Серце Драко знову швидко забилося; ніжний жест Поттера виявився чимось, що він не був здатен прийняти. Але він не міг сказати Поттеру зупинитися. Його вії затріпотіли, а очі закрилися, поки він намагався дозволити м’яким дотикам заспокоїти його.

Однак цього не сталося. Щойно Драко заплющив очі, він почув найжахливіший звук у своєму житті. Це було лише легеньке клацання, але воно відлунало в свідомості Драко, як удар. Коли двері зі скрипом відчинилися, він припустив, що мав бути задоволений, що Макґонеґел принаймні дозволила їм закінчити.

Поттер вражено видихнув, його пальці в волоссі Драко завмерли, і Драко міцніше заплющив очі в якійсь дитячій вірі, що якщо він нічого не побачить, ніхто не побачить його.

— Це Макґонеґел? — прошепотів Драко, усвідомлюючи, що навіть якщо він запитав це тихо, будь-хто в класі його почує. — Це вона? — знову запитав він, поморщившись.

— Гм. Насправді, ні, — сказав Поттер збентежено, але з якимось полегшенням.

З надією Драко розплющив очі й повільно повернув голову, щоб побачити, хто стоїть у дверях. Щойно він побачив людину, яка витріщилася на них із чарівною паличкою в руці, Драко застогнав і відвів погляд.

Сраний Лонгботтом!

— Еее… — Лонгботом прочистив горло. — Усе гаразд, Гаррі? — спитав він, і Драко з обуренням подумав, що в його тоні можна помітити сміх. З усіх людей знайти його у цьому положенні… Ну, Драко справді не хотів, щоб хтось застав його на колінах перед Поттером, але той факт, що це був Лонгботом, був особливо дратуючим. Драко подумав підвестися, але не був певен, чи витримають його ноги. До того ж руки Поттера у його волоссі заспокоювали навіть у такий жахливий момент.

— Гм. — Поттер забрав одну руку й спробував закрити промежину сорочкою, але не зовсім успішно. — Все в порядку, дякую, — незграбно сказав Поттер.

Драко застогнав і притиснувся чолом до Поттерового стегна.

— Звали, Лонґботоме, ти, клятий збоченець, — сказав він, здивувавшись, що його голос прозвучав досить твердо.

— Мене прислала професорка Макґонеґел, — захищаючись, сказав Лонгботом. — Сказала мені перевірити, сваритеся ви чи ні. Мудра жінка, сама не прийшла дивитися. Хоча й трохи підступна, — Лонгботом зробив паузу, а потім додав, — Я завжди підозрював, що боюся її недаремно.

— Ми не сваримося, — швидко сказав Поттер і відкашлявся. — Очевидно, — додав він тихіше.

— Очевидно, — повторив Лонґботом, тепер уже явно ледь стримуючись від сміху.

— Що ти скажеш Макґонеґел? — запитав Поттер, і Драко затамував подих.

— Ну, правду, звісно. Мені доведеться, — серйозно сказав Лонгботом, і Драко вилаявся собі під ніс. Однак Лонгботом додав:

— Що ви не сваритеся, а, еее, дуже старанно працюєте, — на цьому Лонгботом не витримав і розреготався.

Драко зітхнув із полегшенням, але відмовився відчувати вдячність до Лонгботома.

— Дякую, Невіле, — зрадів Поттер.

— Без проблем, друже, — Лонгботом прочистив горло. — Ну, я бачу, що в тебе все під контролем, Гаррі, тож я думаю, що я…

Драко вскочив на ноги й помахав зв’язаним зап’ястям, показуючи Лонґботому, що воно прив’язане до Поттерової шиї.

— Я той, у кого все під контролем! — закричав він.

Поттер засміявся, а Лонгботом кивнув і сказав:

— Дуже мило, Мелфою.

Драко сердито зиркнув на нього, а Лонгботом захихотів, підморгнув і відступив, зачиняючи двері. У той момент, коли Драко подумав, що той залишить їх наодинці, Лонгботом сказав:

—О, Мелфой?

— Що? — гаркнув Драко.

— Ти стояв на колінах перед Гаррі? Тобі личить.

З цими словами він зачинив двері й замкнув їх.

Поттер знову засміявся, і Драко обернувся, щоб роздратовано подивитися на нього.

— Невіл нікому нічого не скаже, — пообіцяв Поттер.

— О, я впевнений, що ні, — розлючено сказав Драко. — Він поводився дуже підозріло. Він дивився на мене й підморгнув.

— Еее, — почав Поттер, але Драко перервав його.

— Б’юся об заклад, ти все це спланував, чи не так?

Поттер кліпав очима й здивовано дивився на нього.

— Ти говориш божевільні речі, — сказав він. — Що спланував? І навіщо?

— Все! — вибухнув Драко. — Мотузки, покарання, секс! Б’юся об заклад, що Макґонеґел теж була замішана. Я почуваюся скривдженим.

Поттер був приголомшений.

— Гм, — сказав він через деякий час. — Можу я запитати, чому мені це робити?

— Тому! — Драко нахилився до Поттера ближче. — Тому що вони допомагали тобі отримати те, чого ти так відчайдушно хотів – мене. Тому що ти шалено закоханий у мене.

— Правда?

— Це настільки очевидно, що смішно.

— Та невже?

— Так, Поттере, так. Я зрозумів це ще годину тому, — буркнув Драко, засмучений тим, що Поттер відмовився це визнати. — Усе те, що ти робив. Ти врятував мені життя, ти вмовив Макґонеґел дозволити мені повернутися до Гоґвортсу, ти сказав, що дбаєш про моє майбутнє, ти погодився займатися зі мною сексом — я б сказав, що ти скористався нагодою. Дозволив мені… ну, ти знаєш, еее, трахнути тебе. — Драко стиснув губи й вирішив, що час заткнутися, особливо тому, що очі Поттера розширювалися з кожною секундою.

Поттер почухав потилицю з таким виглядом, наче не знав, на яке звинувачення відповісти першим.

— Я також переконав Макґонеґел прийняти Пенсі назад. Ти думаєш, я теж у неї закоханий? — запитав він нарешті.

— Справді? — розсіяно запитав Драко. — Вона думає, що ти її ненавидиш. Вона переконана, що ти спробуєш її вбити. Я чув, що вона спить із чарівною паличкою й прокидається серед ночі з криками: “Він тут? Він тут?”

Поттер посміхнувся.

— Так? Це… добре, — вирішив він.

— Але це нічого не доводить, — швидко сказав Драко. — Ти справді не розумієш, що майже кохався з моєю сорочкою і майже поклонявся моєму члену?

— Це гарна сорочка. І непоганий член, — сказав Поттер, усе ще посміхаючись.

Незважаючи на те, що через останні слова у Драко трохи запаморочилося в голові, він не збирався здаватися.

— О, будь ласка. Ти все спланував. Мотузки роблять усе, що ти хочеш. Навіть ця, — Драко підняв зап’ястя.

Поттер перестав посміхатися й здивовано подивився на мотузки. Декілька хвилин він дивився на них, а потім задумливо сказав:

— Хм, можливо. Мені здається, я просто подобаюся твоїй паличці. Дуже сильно.

Драко спохмурнів, а потім ледь не задихнувся, коли Поттер додав:

— Як і її власнику.

— Ти мені не подобаєшся , — сказав Драко, хоча ця заява прозвучала дивно для його власних вух.

— Ти маєш рацію. Це невдалий опис. Було б краще, якби я заявив, що ти закоханий у мене. Що так і є, — Поттер самовдоволено припідняв брову.

— Ти і твоя підступна тактика, Поттере! Як по-слизеринськи з твого боку намагатися збити з пантелику опонента божевільними розмовами. Дуже схоже на твою заяву, що ти заплутався щодо своєї орієнтації.

Поттер важко зітхнув.

— Мелфой, клянусь тобі, я сказав тобі лише правду. Я був збентежений.

— Звичайно, ти був такий розгублений, що накинувся на мене, коли я запропонував секс.

— Ну, і чого ти очікував? Ти цілував мене і нюхав моє волосся. І лизав мою шию, — Поттер ковтнув. — Зрозуміло, я гей і ніколи раніше нічого не робив з іншим чоловіком, і це вплинуло на мене.

— Це вплинуло на тебе, — повільно сказав Драко, а потім підвищив голос і додав, — бо ти закоханий у мене.

— Я визнаю, що ти… фізично притягував мене, і ти був головною причиною мого збентеження — що, до речі, дуже засмучувало, — але… Ти ж Мелфой… Мені навіть на думку не спадало, що ми з тобою… Ну, мені це спадало на думку, у суто сексуальному сенсі, але я б не закохався в когось, хто мене ненавидить, і я думав, що ти мене ненавидиш, і я думав, що ти придурок. — Поттер нахмурився. — Я припускаю, що ти дурень і трохи істеричка, але ти напрочуд кумедний… Начебто чарівний, справді. У якийсь дивний, божевільний спосіб. І… — Поттер подивився на нього й усміхнувся трохи невпевнено. — Дивно милий. — Поттер був так само здивований своїми словами, як і сам Драко.

Усе це було дуже мило, за винятком тієї частини про придурка, але Драко хотів, щоб Поттер був відвертим і чітко сказав те, що вони обидва знали, що це правда.

— Чому ти просто не зізнаєшся, що ти закоханий? Все добре, я нікому не скажу.

— Ти це визнай, — уперто сказав Поттер. — Ти той, хто… — голос Поттера став нижчим, його щоки почервоніли. — Лизав мою дупу, — прошепотів він.

Драко здригнувся, але потім чітко пригадав цю подію, від чого його кров хлинула на південь.

— Це була спонтанна реакція.

Поттер засміявся й похитав головою.

— Дивно милий, — здивовано повторив він.

Засмучений неспроможністю Поттера побачити правду, Драко подивився собі під ноги, а потім сказав:

— Це ти дурень, — трохи із запізненням.

— Чи має значення те, що ми думали один про одного раніше? Я нічого не планував, клянусь.

— Це має значення, тому що ти брехун і не зізнаєшся в цьому.

Чесно кажучи, чому Поттер не міг просто сказати це? Якби Поттер сказав це, тоді було б легше… повірити в це.

Поттер пихнув ступнею в шкарпетці ногу Драко.

— Це означає, що ти більше не хочеш експериментувати зі мною?

Закусивши губу, Драко підвів очі. Він намагався не здаватися сповненим надією, коли запитав:

— Я не знаю. А треба? Ти успішно вирішив свою плутанину.

Поттер безтурботно знизав плечима.

— Це був успішний експеримент для нас обох. Але я думаю, що це питання потребує подальшого вивчення.

Драко злегка посміхнувся, йому дуже сподобалася думка про подальше навчання, але він поспішив сказати:

— Я вирішив, що я бісексуал. Але не гей!

Поттер серйозно кивнув, потім усміхнувся.

— Тоді добре, — він змахнув ногами, зачепивши п’ятами Драко під колінами, змушуючи його підійти ближче до себе, опинившись між розведеними стегнами. Драко крикнув, мало не впавши, але Поттер підхопив його й радісно всміхнувся йому, обхопивши його руками й ногами.

— Ну справді, — пробурмотів Драко, але не міг знайти в собі сили розлютитися. Не тоді, коли Поттер йому так усміхався. І не тоді, коли попереду було подальше вивчення.

— Отже, ми домовилися про подальші експерименти? — запитав Поттер діловим тоном, його очі сміялися, коли він нахилився вперед так, що їхні губи майже торкалися.

— Мабуть. Якщо ти наполягаєш, — трохи задихано сказав Драко, а потім простогнав, коли Поттер поцілував його, наче скріплюючи угоду. Це був довгий, повільний поцілунок, який розтопив Драко зсередини, поки він не відчув себе без кісток в обіймах Поттера.

Йому спало на думку щось важливе, і він неохоче відсунувся.

— Ти мав на увазі зараз, так?

Поттер витріщився на нього, а потім різко закрив рота. Він замислився.

— Звучить добре, — сказав він нарешті. — Хоча нам ще так багато залишилося, що ми могли б спробувати. Ми не встигнемо зробити все сьогодні.

Драко обійняв Поттера за талію.

— Значить, ми ще зустрінемося? Добровільно? Без мотузок?

Поттер нахмурився.

— Ми могли б принести мотузки.

Губи Драко розтягнулися в широкій усмішці, але потім він стурбовано запитав:

— Але про це ніхто не дізнається?

— Звичайно, це таємниця, — Поттер кивнув, — Але ми знову обговоримо цю частину угоди через… місяць. — Поттер кинув на нього крадькома погляд. — А доти ти на випробувальному терміні, — пробурмотів він.

Не маючи уявлення, що мав на увазі Поттер, Драко зосередився на його першій заяві.

— Місяць? — запитав він. — Це багато…

— Оргазмів?

— Часу, — Драко посміхнувся. — Але, так, багато оргазмів теж. — І багато поцілунків, і дотиків, і облизування, і… Голова Драко закрутилася, коли він подумав про кількість можливостей.

— Щоб все було ясно, Поттере, я не буду знизу!

— Звичайно, ні! — Поттер ахнув, ніби обурений, а потім ангельськи всміхнувся. — Ми також обговоримо це через місяць. Або раніше.

Драко відкрив рота, щоб обуритися, але Поттер знову поцілував його, що було несправедливо, оскільки це був метод Драко, але він не міг скаржитися, коли язик Поттера ковзав в його в роті, вимагаючи відповіді. Застогнавши, Драко відповів на поцілунок, гублячись на кілька чудових моментів, але потім знову забув, як дихати й мусив відсторонитися.

Поттер виглядав так само враженим, притиснувшись губами до губ Драко з напівзаплющеними очима.

— Для протоколу, — сказав Драко між відповідями на Поттерові поцілунки, — Бо я не хочу, щоб ти думав, що я цього не знаю…

— Ммм? — скоріше простогнав, ніж запитав Поттер, схопивши Драко за сідниці й притягнувши його ближче.

Драко нахилився й уткнувся носом у волосся Поттера, задоволено зітхнувши, коли усвідомив, що зможе робити це знову і знову, хто знає, скільки часу. Це була втішна і підбадьорююча думка.

— Мій обов’язок — повідомити тобі, Поттере, — пробурмотів Драко Поттерові на вухо, — що ти повністю й цілковито заперечуєш свою орієнтацію.