XI

XI

— Зачекай, — сказав Поттер, міцніше стискаючи Драко за зап’ястя й відштовхуючи його руку. Драко поскаржився б, але замість цього ледь не зойкнув; Поттер трохи привстав — задихаючись, але вочевидь не зважаючи на це — і перекинув праву ногу через коліна Драко. Збентежений, Драко дивився, як стіл перед ними нахилився, на мить похитнувся на двох ніжках, а потім перекинувся з дзвінким гуркотом, який мав сколихнути весь замок.

Проте Поттер, здавалося, не помітив цього, і Драко й сам досить швидко про це забув. Важко було пам’ятати такі дурні речі, як зруйновані класи, коли в тебе на колінах був Гаррі Поттер. При чому, дуже задоволений Гаррі Поттер.

Поттер, здавалося, був дуже щасливий осідлати коліна Драко, хоча вони і до того були змушені сидіти щільно один до одного. Їхні груди торкалися, і Драко був змушений дивитися на краватку Поттера. Йому довелося відкинути голову назад, щоб подивитися на Поттерове обличчя.

— Що ти робиш? — запитав він.

Поттер закусив губу.

— Гм. Ти мій піддослідний. Тож я проводжу експеримент.

Щоб підтвердити свої слова, Поттер трохи пострибав, ніби перевіряючи, чи зручно сидіти на колінах Драко. Мабуть, результати його влаштували, тому що він зробив це знову, цього разу повільно, обертаючи стегнами, а потім розслабив ноги, дозволяючи собі сісти усією вагою.

Це було дуже приємним відчуттям. Поттер був важким, але Драко не збирався скаржитися, поки Поттер продовжував рухати стегнами, тому що ця частина була не тільки приємною, але й абсолютно приголомшливою. Це змусило Драко задуматися, чому Поттер провів усі ці роки, сидячи на стільцях, якщо він міг сидіти на колінах Драко для їх спільного задоволення. Хіба що, іншим людям це могло б здатися дивним.

Мерлін. Інші люди. Що сказали б інші люди, якби побачили Поттера у нього на колінах? Що б сказала Пенсі, його друзі, його батьки? Його мати? Він раптом уявив насуплений погляд його матері.

“Ну справді, Драко, ти не маєш пристойності?” — запитав голос його матері, і Драко скривився. Який невдалий час думати про його матір.

— З тобою все гаразд? — стурбовано запитав Поттер. — Я можу встати…

Поттер мало не зробив це, але Драко швидко відреагував, схопивши Поттера за краватку й потягнувши його назад на коліна. Поттер ледь не впав на губи Драко, що було доречно, але не дуже приємно, оскільки вони стикнулися зубами. Насправді, це повинно було зупинити їх від поцілунків, але цього не сталося. Поттер видав тихий звук полегшення й знову схопив Драко за обличчя, глибоко поцілувавши його. Було зовсім несправедливо, що, хоча Поттер був у пастці в обіймах Драко та на його чортових колінах, він мав тимчасову перевагу у зрості, що дозволяло йому легко контролювати поцілунок. Цього разу Поттер вимагав покори, він не давав Драко вдихнути, доки Драко не здався, розтанув у поцілунку, і дозволив Поттеру атакувати його рот, як йому хотілося.

Драко подумав, чи завжди Поттер цілувався так — притискаючи долоні до обличчя іншої людини, тримаючи її голову, щоб вона не могла поворухнутися чи втекти. Йому стало цікаво, що це означає. Коли ви тримаєте щось міцно, ви робите це, тому що боїтеся, що воно зникне. Йому хотілося знати, чи Поттер завжди боїться, що інша людина відмовиться цілувати його далі, чи він боїться, що Драко відмовить йому. Великі пальці Поттера ніжно погладили його щоки, і Драко уявив, що він єдина людина, яку Поттер так цілував.

— Дозволь мені допомогти, — сказав Поттер, і Драко розплющив очі. Він із подивом виявив, що поцілунок закінчився непомітно для нього — він все ще відчував тиск Поттерових губ на своїх.

— Еее, спочатку треба прибрати руку, — додав Поттер.

Драко кліпнув і відпустив Поттерову краватку. Очевидно, він намагався розв’язати вузол, але не зміг зробити це однією рукою. Поттер зняв краватку, а потім повільно розстібнув ґудзики на сорочці, дивлячись вниз, чи то нервуючи, чи то просто зосередившись на своєму завданні. Він дістався до мотузок, зав’язаних навколо талії, і зупинився, перебираючи їх, мабуть, шукаючи вузол, щоб розв’язати.

Драко облизнув губи, дивлячись на бліду шкіру Поттерових грудей і обводячи контури поглядом.

— Я… — сказав Поттер і замовк, коли Драко подивився на нього. Від запитального погляду Драко він прочистив горло й сказав:

— Мені обіцяли… дотики? —Поттер трохи нервово посміхнувся.

Це було прохання. Те, що хотів почути Драко; хоча він хотів би, щоб його благали сильніше. Але його тіло, мабуть, сприйняло це як дозвіл, тому що Драко автоматично кивнув і нахилився вперед, притиснувшись губами до грудей Поттера. Поттер скрикнув і підстрибнув у нього на колінах, його руки злетіли, щоб схопитися за волосся Драко.

Це було добре — все разом. Звуки, які видавав Поттер, його пальці в волоссі Драко та стрибок, від якого Поттер приємно потерся об його промежину. Драко хотів більшого. Він лизав і кусав чудову шкіру Поттера, крутив язиком навколо темних сосків і водив пальцями по животі, насолоджуючись звуками, які видавав Поттер, і силою його хватки за волосся.

Поттер скрикнув, коли Драко встромив зуби в те ж саме місце на його шії, де Поттер поставив йому синців. Радий, що зміг повернути йому борг, він відірвався від шиї, щоб помилуватися темним синцем на блідій шкірі Поттера. Він подивився на Поттера, щоб перевірити, чи засмучений той укусом, але Поттер не звертав уваги; натомість він похитував стегнами, заплющивши очі, безсоромно притискаючись до Драко. Було дивно бачити Поттера таким; Драко гадав, що Поттер буде більш стриманим, але стриманості в нього явно не було.

Драко стиснув зуби, коли його пронизало задоволення; він простягнув руку, щоб схопити Поттера за стегно та зупинити його несамовиті рухи. Поттер повинен був кінчити першим; він не міг утягнути Драко за собою. Пам’ятаючи про це, Драко накинувся на ґудзик Поттерових штанів; марна спроба, оскільки мотузки завадили йому отримати доступ.

Поттер достатньо заспокоївся, щоб спробувати допомогти; він боровся з мотузками якусь мить, а потім вигукнув:

— Блять! — мабуть, втрачаючи терпіння.

Ніби злякавшись, мотузки послабилися, і Поттер переможно розстібнув ґудзик, а Драко потягнув за блискавку. Поттер завмер, наче не знав, що тепер робити. Або може він завмер, тому що пальці Драко не поспішаючи пройшлися крізь жорстке чорне волосся Поттерової промежини, насолоджуючись текстурою та густотою.

“Чогось тут не вистачає”, — подумав Драко, а потім відразу зрозумів, чого.

— Ти без білизни, — пробурмотів він.

— Еее… — Поттер збентежено розсміявся. — Це випадковість. Я прийняв душ після тренування і забув, що в мене немає чистої нижньої білизни. Я зазвичай так не ходжу. Чесно. Це просто… Ну, у мене не так багато нижньої білизни, а та, яка є, дісталася від мого кузена, і вона справді потворна та стара. Мені здається, вона належала йому, коли йому було, ммм… п’ять. Мені, напевно, варто купити нову. Я просто ніколи не думав про це. У мене є ґалеони, але… О, Боже.

Драко посміхнувся, дивлячись на свою руку. Тепер він знав два способи заткнути Поттера — поцілувати його і схопити за член.

— Це огидно, — пробурмотів Драко, а потім отямився і підвів очі, побачивши, як очі Поттера розширилися й наповнилися болем. — Я мав на увазі одягати нижню білизну кузена, — швидко додав Драко.

— О, — Поттер кивнув, але все одно виглядав пригнічено. Він більше не стогнав і явно не кликав бога. Шкода, бо Драко таким він подобався більше.

— Це… — сказав Драко й знову подивився вниз, намагаючись зібратися з думками. Він навіть не був впевнений, навіщо стискає член Поттера, але в його руці він був приємним, теплим і важким. — Не огидно, — нарешті вирішив він. Це був просто член, не такий вже й несхожий на його власний; він навіть здавався такого ж розміру, що було прикро, тому що в ідеалі член Поттера мав би бути набагато меншим за член Драко. Хоча, можливо, тоді б його не було б так чудово тримати в руках.

Драко провів великим пальцем по голівці члена, розмазуючи краплі рідини, що витекла з кінчика. Поттер затремтів, а Драко підвів очі. Поттер уже не виглядав ображеним, але все одно невпевнено дивився на Драко.

Не знаючи, що ще робити, Драко зробив те, що вмів. Він міцніше схопив член Поттера, як схопив би свій, і провів великим пальцем по всій довжині, перш ніж знову повільно повернутися до кінчика. У Поттера перехопило подих, і Драко зарухав рукою, ритмічно погладжуючи його.

— Ооо, — простогнав Поттер і схопив Драко за плечі.

Це вже було набагато краще. Бажання повернулося в очі Поттера, стираючи біль. Рука Драко зарухалась впевненіше й швидше. Кут був незручним, і йому довелося використовувати ліву руку, але Поттер знову стогнав. Він заплющив очі й нахилився вперед, притиснувши скроню до скроні Драко, штовхаючись в руку Драко.

— Драко, — видихнув Поттер, Драко заплющив очі й пришвидшив рухи.

— Я зараз… Драко, блять, я зараз… — стогнав Поттер, задихаючись й різко підстрибуючи на його колінах.

— Все добре, — сказав Драко, і Поттер скрикнув, наче дозвіл Драко був поштовхом, на який він чекав. Усе його тіло тремтіло, і він боляче схопився за плечі Драко, коли волога розповсюдилася на пальці Драко. Це мало відчуватися огидним, але не відчувалось. Драко почувався переможцем, хоча й не знав, що виграв.

Поттер продовжував рухатись на колінах Драко, б’ючись в оргазмі. Рука Драко не відпустила його член, він перестав нею рухати лише після того, як Поттер навалився на нього всім тілом, важко дихаючи і безперервно шепочучи щось, підозріло схоже на “Драко”…

Драко тремтів, його член майже болісно пульсував, липка рука боліла, а лоб спітнів. Він хотів сказати Поттеру, щоб той звалив, але це означало, що Поттеру доведеться злізти й знову сісти біля нього, а Драко хотів би, щоб він сидів у нього на колінах.

Поттер, однак, заворушився з раптовим вибухом енергії, мимохіть, незграбно, волого поцілував Драко та гарячково подивився на нього, перш ніж висмикнути праву руку Драко з мотузок, наче їх не існувало, а потім сповз на підлогу, акуратно опустившись прямо між ніг Драко.

Драко кліпав очима, дивлячись на усміхнене обличчя Поттера в приголомшливій близькості до промежини Драко.

— Що ти робиш? — спитав Драко, в той час його ноги розсунулись ширше, демонструючи, що вміють мислити наперед краще, ніж розум Драко.

Поттер схопив Драко за стегна, грубо погладжуючи їх.

— Збираюся дати тобі те, що тебе приваблює.

Драко нахмурився, а Поттер швидко додав:

— Оргазм.

Він усміхнувся, потім опустив погляд і невагомо поцілував видимий скрізь штани контур члена Драко.

Нога Драко сіпнулась, і він стиснув руки в кулаки, наказуючи собі не кінчати до тих пір, поки Поттер справді щось не зробить. Однак, коли він подивився на зап’ястя правої руки, він засумнівався, що витримає довго. Йому хотілося б знати, чи Поттер помітив, що мотузка, яка все ще була прив’язана навколо зап’ястка Драко, була саме тією, яка простягалася до шиї Поттера, прив’язуючи його до руки Драко відносно коротким, але товстим повідком. Драко думав, як це можливо, що хоч це Поттер стоїть на колінах і на довбаному повідку, та це Драко відчуває спокусу зламатись і благати.