Watch Dogs

Цей краєвид був заворожуючим…звідси було б видно майже все місто, якби не заважали висотки. Маркус вперся спиною у металевий каркас крану споглядаючи дивовижний захід сонця, який вони з Ренчом не планували споглядати, але так сталося.. Ренч думав відсвяткувати закінчення чергової атаки на політика-хабарника в компанії інших, але Маркус хотів ще на мить залишитися і відчути страх та насолоду находячись на сто метровій висоті на хиткій конструкції лише в двох…Звісно для повного розслаблення бракувало пивка, але усе не можливо передбачити. Так, що Ренчу нічого не залишалося як присісти поруч біля Маркуса і споглядати захід…
-Може зробимо селфі на краю прірви, а? – запропонував Ренч і його маска зреагували “?_?”
-А чому б ні? – Маркус підвівся на ноги і поплентався вперед до кінця крану тримаючись за каркас.
-Оце я розумію “запалитися ідеєю”! Куди поспішаєш, мене почекай! – Ренч викрикнув другу, який випереджував його на кілька метрів.
Дібравшись на край крану Маркус і Ренч почали фоткатись, а потім..
-А давай передамо відеопривіт нашим? Хай заздрять! – сказав Маркус, вмикаючи трансляцію на фейсбук.
-Згоден.
Відео транслювали з усією радістю і захопленістю. Показувати і чудовий захід сонця і висоту на якій зараз перебували. Ренч зняв свою маску і поки Маркус передавав привіти друзям і слідкував за кількістю переглядів та читав коментарі, поцілував його просто в губи… Лайки зі здивуванням та сердечками посипалися, а Маркус все ще стояв дивлячись на свого друга зі здивуванням, коли той відійшов трохи.
-Це для більших рейтенгів! – намагався віджартуватися Ренч, але його видало почервоніле обличчя.
-?!
Маркус вимкнув трансляцію і почав рухатись до кабіни крану, щоб спуститися, але необережно стартував і послизнувся на металевій трубі…Ренч моментально зреагував і підхопив його від руку, тим самим врятувавши від неминучого падіння…
-Маркус ти для мене дуже дорогий. Бережи себе. – Ренч і його маска посміхалася “^_^”.
-І ти… – Маркус не продовжив, а міцно-міцно обняв товариша.