VI

VI

• Ні-ні-ні. У жодному разі. Канцлер навпаки робив усе можливе щоб не було війни. Це не просто божевільне припущення, це безглуздя.
• Сатін, це вкрай серйозне обвинувачення. – підтримав учня Обі-Ван. – У тебе є ще аргументи на користь цієї теорії?
• Давайте поміркуємо. По-перше, війна Палпатіну на руку. Давайте згадаймо що три роки тому він отримав додаткові повноваження, і все ще править Республікою, хоча термін мав спливти ще до початку цієї війни. Окрім цього Енакін одружився із Падме. Падме із Набу, а Набу планета зелена. Від якої планети Палпатін був сенатором? І нарешті, кому окрім джедаїв підпорядковуються клони? Якщо не особисто канцлеру, то уряду Республіки.
• А чому це канцлеру на руку війна? – здивувався Скайвокер.
• Він політик. А головна мета політиків – якомога довше залишатися на керівній посаді.
• І тут я з нею згоден. – подав голос Кенобі. – Сатін права, канцлер і без того занадто довго при владі. І забажає ще. Сенат не дозволить цього, а Рада Джедаїв і поготів. А якщо під твоєю рукою велика армія клонів, що без жодних заперечень виконуватиме твої накази, ти керуватимеш до кінця своїх днів.
• То ви хочете сказати що…
• Одне слово з вуст Палпатіна і Рекс, Коді, Блай, Ґрі та інші їх брати розстріляють нас без жодних докорів сумління. – закінчив Обі-Ван.
• То що нам робити?
• Генерале. – в каюту вбіг Рекс. – Командор Тано вийшла на зв’язок через Фулкрум. У неї важлива інформація.
• Давай сюди! – скомандував Енакін.
• Учителю. – Асока була схвильована. – Тех щойно розшифрував дані з чипа. У ньому сотня таємних наказів. І Молот випадково виконав Наказ 66 – знищити джедаїв. У цьому замішаний канцлер.
• Усе збігається – зашепотів Обі-Ван. – Палпатіну була потрібна війна щоб прорідити ряди Ордену. А тих хто вижив добили б клони, тільки-но йому б доповіли про кінець війни. Без джедаїв він би з легкістю розігнав Сенат та одноосібно очолив Галактику. А без зв’язку з Темною Стороною маніпулювати народом важко.
• Отже канцлер – владика-сит? – ошелешено спитала Асока.
• Боюсь що так. Скажи, на чипі є наказ про арешт перших осіб в уряді?
• Є. Під номером 99.
• Чудово. Повідом майстра Йоду про наше відкриття через цю ж мережу. Зустрінемось на Корусанті.
• Так, майстре. – голограма зникла.
• Рексе, візьми батальйон клонів та охороняй герцогиню. Відбери найкращих бійців. Я візьму Джессі та решту і відправляюсь на Корусант. І ще, накажи Кіксу видалити всім своїм бійцям чипи. Виконуй. – випалив на одному дусі Скайвокер.
• Вас зрозумів, сер. – клон та джедай покинули каюту.
• Схоже час прощатись, мила. – зітхнув Обі-Ван.
• Іди. Чекатиму твого повернення. – Сатін обійняла його.
• Маю питання. На випадок якщо загину…
• Яке?
• Коркі наш син?

Сатін ненадовго зависла.

• Ні. Він взагалі не мій син. І не син Бо.
• А чий?
• Мого брата. Його звали Аурел. Коли мій батько загинув ми всією родиною перебиралися з Калевали на Мандалор, але наш корабель підбили. Вижили тільки ми з Бо-Катан і ще покоївка. Коли ви з Квай-Ґоном прибули мене захищати його дружина Мейрі саме дізналася про вагітність. А чутки що Коркі мій бастард розпускав Пре Візсла.
• Ти навіть не уявляєш яка гора мені з плечей зсунулась. – Обі-Ван ніжно поцілував її в губи.
• Знаєш, після повалення Палпатіна і змін в Ордені. – Сатін зашепотіла йому на вухо. – Ми зробимо власних дітей.
• Звідки така впевненість?
• Бо Енакін твій учень. І якщо він за щось береться, провал йому не світить.
• Не лізь поперед банту в пекло. Але сподіватимусь що в нас усе вийде.

Він ще раз пригорнув блондинку до себе перш ніж вийти з каюти.

• Обі!
• Так.
• Кохаю тебе.
• Навзаєм.

Він знову поцілував її. І відчув як теплом розливається впевненість у своїх діях та майбутньому. А ще те, що клятий кодекс застарів на хороші п’ять тисячоліть…

• Учителю, скажіть. – цей веселий тон Енакіна віщував біду. – Коли ви з майстром Квай-Ґоном захищали герцогиню, ви з нею в одному наметі лише спали? Чи у холодні ночі гріли один одного?
• Енакіне, ще один такий жартик і я сам віддам Рексу Наказ 66.
• Та я серйозно. Ви зірвали герцогську квіточку?
• Енакін, я в твою з Падме спальню підглядаю?
• Та полегше, я ж ваш учень.
• І я не навчив тебе головному – ввічливості. Чого ти підслуховував мою розмову з Сатін на особисту тему?
• Бо Дуку сказав що у тебе з нею є син. І я запідозрив дещо нечисте.
• Хех. Гаразд, скажу тобі правду. В останню ніч, перед тим як я з учителем мали відбувати на Корусант, я востаннє поговорив із Сатін у неформальній обстановці. Тоді ми довго проговорили про філософію джедаїв та мандалорців. Консенсусу не досягли. Тоді вона вперше зізналась що кохає мене. А я… я був молодим, гормони трохи в голову били, але настанови майстра Йоди та Квай-Ґона стримували мене. Перед цим учитель сказав мені: «Що б не сталося, не ображай її, бо колись усі ми поєднаємося в Силі.». І коли вона зізналася мені, я на секунду розгубився. Сказати чесно, я теж кохав її, але не розумів цього. Тому не бажаючи її образити, я просто зробив те, що зробив…
• І який був ваш перший і єдиний раз?
• Точно кращий ніж у тебе, бо принаймні я перед цим не втратив руку.
• Не смішно. Але факт – ми варті один одного як учень та вчитель.
• Тебе навчати суцільне задоволення…

***

Після тривалого гіперстрибка флот нарешті вийшов на орбіту Корусанта. Обі-Ван побачив над планетою-мегаполісом й інші флотилії ВАР. І на корабель почали заходити й інші джедаї.

І були це усі, чиї сили саме завершили операції на Зовнішньому Кільці: Ейла Секура, Кіт Фісто, Кі-Аді Мунді, Лумінара Ундулі, Мейс Вінду та Квінлан Вос. Усі вони саме висадилися на флагмані Енакіна. Останньою прилетіла Асока, і судячи з її збентеженого вигляду дівчину ледь не спіймали.

У командній рубці до них підключилися ще троє джедаїв з Храму: Аґен Коллар, Сейсі Тін та Йода. Усі були налаштовані серйозно.

• Майстре Кенобі, чи повідомляли канцлера про успіх на Мандалорі ви? – почав розмову Йода.
• Ні, магістре. Ні канцлер, ні Сенат не знають про це. Я хотів це зробити одразу після звільнення Сандарі, але поведінка Молота змусила мене відкласти це рішення.
• І в цьому наша головна перевага. – продовжив Вінду. – Якщо канцлер і справді владика-сит, то смерть Мола він мав відчути.
• Як і поразку та полон Дуку. – додав Вос.
• Але все-таки війна ще не завершена. – взяв слово Мунді – Попри полон Дуку та смерть Ґрівуса сепаратисти усе ще мають керівну верхівку у вигляді Ради. Тож війна закінчиться коли саме ці особи оголосять капітуляцію.
• Але усіма їх діями керує з тіні таємничий дотепер Дарт Сідіус. І сьогодні, коли лорда ситів буде ліквідовано. – вирішив поставити крапку Енакін. – Без ляльковода усі маріонетки впадуть і не піднімуться. Яким буде план?
• Лише найкращі повинні здійснити безпосередню ліквідацію канцлера. – відповів Йода. – Майстре Вінду, майстре Кенобі, майстре Вос, майстре Фісто і ти, юний Скайвокере. Найкращими на полі бою були ви, із Дуку та Ґрівусом схрещували мечі не раз і не два. Здолати уп’ятьох Сідіуса зможете ви.
• А що з рештою? – запитав Пло.
• Кожен нехай групу клонів візьме та виходи з будівлі Сенату перекриє. Капітан Фокс допоможе в цьому вам. Юної Тано це також стосується. І нехай Сила буде з вами.
• Вас зрозуміли, Магістре. І дякуємо…

***

• Для беззаперечного послуху з боку клонів накажіть задіяти Наказ 99. Вони зрозуміють чого від них вимагають і підкоряться. – роздав настанови джедаям Обі-Ван.

Усі хто сів на шаттл відчували певний передбойовий мондраж. Вінду нервово схрестив пальці рук, Вос перебирав свої довгі дредлоки, Кенобі погладжував бороду, а з обличчя Фісто зійшла його фірмова усмішка. Тільки Скайвокер широко усміхався таким чином, як він це робив перед черговим зухвалим військовим маневром.

Поруч пролітали десантні кораблі армії клонів.

І ось перед очима постала кругла будівля Сенату, біля якої саме висаджувалися бійці Гвардії Корусанта.

• Отже так, бійці – розпочав Вінду – Палпатін вкрай небезпечна особа. Як стало ясно він лорд ситів, що стоїть за початком цієї війни. Щоб запобігти вогню нам у спину, я наказую вам, клонам, перекрити усі виходи з будівлі Сенату. Нікого не впускати і нікого не випускати. Виконувати накази тих джедаїв, до яких вас розподілять. Я з майстрами Кенобі, Скайвокером, Фісто та Восом здійсню безпосередній арешт та ліквідацію канцлера. Якщо так складеться обстановка що він втече дійте згідно з Наказом 99. Усе зрозуміли?
• Сер, так сер! – відповіло більше сотні горлянок.

А тепер п’ятеро джедаїв спокійним кроком ішли до кабінету канцлера…

***

Палпатін спокійно сидів за столом, втупивши погляд у вікно, за яким розкинувся міський пейзаж планети. Буквально недавно він відчув як згас осередок Темної Сторони, що вже довго не виходив із тліючого стану. Схоже Дарт Мол нарешті возз’єднався із Силою. Моментами сит шкодував що не переконався в загибелі учня ще тринадцять років тому на Набу.

А потім залунали кроки і в кабінет без стуку й дозволу ввійшли ті, кого він не очікував побачити. Джедаї.

Він миттю впізнав усіх п’ятьох. Присутність Мейса Вінду його не здивувала – права рука самого Йоди. А що тут забули Вос, Фісто, Кенобі та Скайвокер самій Силі невідомо.

• Канцлере. – спокійно почав Мейс.
• Майстре Вінду. Ви щось хотіли?
• Іменем Республіки та Ордену Джедаїв, вас заарештовано за зраду. Кожне сказане вами слово буде використане проти вас, Дарт Сідіус. – Мейс активував свій меч. Четверо за його спиною повторили дії лідера.

Палпатін ошелешено дивився на непроханих візитерів. Як вони посміли вдертися до голови держави та необґрунтовано звинувачувати у зраді Республіки? Але в дечому вони праві – він і справді лорд-сит…

• Ви всі – зрадники! – з рукавів вистрибнули два золотистих предмети, чиє призначення одразу стало зрозумілим. Бо не з кожного золотистого предмету висовується червоний енергетичний клинок..

Сідіус рухався швидко і нестримно. Але суперники передбачили такий хід – зелений меч Воса заблокував ліву руку, а синій Скайвокера – праву. Інші три загрожували розрубати його на стільки ж частин, якби Палпатін вчасно не відскочив назад. Він спробував знову атакувати, проте суперники швидко блокували його удари і самі переходили у наступ. Стиль двох мечів Сідіуса й справді був смертоносним. Проте не в ситуації коли проти тебе п’ятеро таких же вправних джедаїв.

І ці п’ятеро й справді були природніми мечниками. Основних ударів завдавав Мейс Вінду. Його фіолетовий меч так швидко миготів, що користувача неможливо було помітити. Корун міг йти проти нього сам, без прикриття з тилу. Але джедаї як завжди нападали як боягузи – п’ятеро на одного…

Якщо Вінду відволікався, в бій вступав Квінлан Вос. Ось цей і справді мав прихований потенціал для Темної Сторони. Він одним поглядом міг прочитати всі думки опонента і тиснути на найслабші точки. І в набуанця цією точкою була його власна пиха й зарозумілість. Тож Вос своїм спокійним виразом обличчя легко виводив його з себе, відкриваючи все нові точки для маневру.

І поки Палпатін тиснув на одного, всі решта перекрили ситу можливі відступні шляхи. Кенобі став біля виходу, Скайвокер та Фісто навпроти вікна, а Вінду на вході в приймальню. Вони прочитали його наче залишений на столі ввімкнений датапад. І це злило ще більше.

Палпатін кинувся до виходу. Якщо обирати між джедаєм-насмішником та лютими любителями дуелей, кращим буде перший варіант. Прорватися, вийти на зв’язок із Фоксом та іншими клонами-командерами, віддати Наказ 66 і омріяна необмежена влада у кишені.

І він знову прорахувався. Кенобі легко відштовхнув його Силою, а Вінду та Вос одночасно вибили йому з рук мечі. Сідіус втратив рівновагу та гепнувся на підлогу. Знову все падало з рук…

• Здавайтесь, канцлере. Все скінчено. – Вінду заніс меча над головою сита.
• Нізащо! Нізащо! НІЗАЩООООО! – із пальців темного лорда вирвався потік синіх блискавок. Мейс одразу підставив під них свій меч. Найбільш впізнавана здібність ситів зрикошетила точно в обличчя Сідіусу. Те одразу почало покриватися жахливими зморшками, шкіра посіріла а очі набули усім відомого жовто-помаранчевого кольору.
• Енакін… допоможи! – раптом закричав канцлер. – Я ж беззахисний, беззбройний! Це протиречить Кодексу!
• То перестаньте кидати блискавки у майстра Вінду та здайтесь. – з усмішкою відповів Скайвокер.
• Ні! Він хоче мене вбити! Це не по-джедайськи!
• Ви лорд-сит. А з такими в нас розмова коротка!
• Я створив тебе! Це я з моїм вчителем Дартом Плегасом створили тебе шляхом ситської алхімії! Тому твій рівень мідіхлоріан більший ніж у майстра Йоди!

Енакін впав у ступор.

• І мені вас що, татком називати?
• Майстре Вінду, а ви знаєте що приховує Скайвокер?! Він одружився! Він порушив ваш Кодекс!
• Що?! – Мейс на мить завагався, чим і скористався Сідіус. Розряд вразив того моментально. Та вже за мить сам Палпатін волав від болю. Бо Енакін відтяв йому обидві руки.

На мить усе затихло. Вінду важко дихав. І Енакін чудово його розумів – згадалась дуель з Дуку на Геонозисі.

• Що він мав на увазі? – порушив мовчанку Квінлан. – Скайвокер, ти що у нас за спиною одружився?!
• Так. – відповів Обі-Ван. – Ще на початку цієї війни.
• І ти про це знав, Обі-Ване? – спитав Вінду.
• Навіть знаю з ким. Це Падме Амідала Наберріе, сенатор від Набу.
• Я саме хотів вам у цьому зізнатися. – пішов у контратаку Енакін. – Після місії на Мандалорі я хотів підійти до майстра Йоди з цим.
• Як і я. – раптом подав голос Кенобі. – У мене роман із герцогинею Сатін.
• Що?! У найправильнішого джедая на весь храм? Відколи?!
• Здавалося що від початку цієї місії, а насправді від нашої першої зустрічі.
• А я зустрічаюсь із Ейлою. – підтримав розмову Фісто.
• Що?! Ти осквернив своїм зеленим хріном мою дівчинку?! – різко відреагував на це Вос.
• Ні. Ми ще не робили цього, бо вона не готова.
• Гаразд, якщо у нас вечір розкритих романів, зізнаюся і я. Я переспав з Асажж Вентресс. – пробурчав Квінлан.

На мить всі замовкли.

А потім Мейс зареготав.

• Йода справді знав кого посилати за ситом. – по його обличчю текли мимовільні сльози. – Мене відшила Шаак Ті.
• Що?! – з витріщених очей присутніх в кабінеті джедаїв можна було малювати аніме.
• Що? Мені можна. Я приборкав свою внутрішню темряву і використовую її виключно в бою. А ви як посміли порушувати Кодекс?! Особливо ти, Квінлане. Переспав із підручною графа Дуку!
• Вона змовилась зі мною щоб його вбити. На жаль, він її вбив і я мусив тікати.
• Тоді у нас на одне розбите серце більше. А щодо тебе, Скайвокере і вас, Обі-Ване й Кіт, ми поговоримо після суду над ним. – він вказав на спотвореного Палпатіна…

Коли Верховного Канцлера вивели під прицілом гвинтівок озброєні клони, жоден присутній сенатор навіть не думав завдавати питання на тему що трапилося.