The look of love — the rush of blood

вітаю!
раджу читати цей розділ під
No. 1 Party Anthem · Arctic Monkeys
заздалегідь вибачаюся, що розділ маленький. приємного читання!

Яскраве, червоне сонце повільно сідало за горизонт, кидаючи на вечірнє місто останні теплі промінчики липневого тепла. Вітер давно стих, завіса тиші порушували звуки столичного життя.

Він ніколи не думав, що на даху багатоповерхівки з видом на Дніпро, буде так чарівно. Особливо коли поруч людина, яка заполонила всі думки останні три тижні, після тої ситуації.

Тоді, коли брюнет лежав на плечі Субботи, він отримав фразу, що зараз в нього є почуття до Євгена, але наскільки вони сильні – не сказав. Вони швидко заснули в обіймах один одного. Але вранці теплих обіймів не було, лише коротка записка:

«З’явились проблеми, вибач, мушу піти.

зустрінемось на тренуванні.»

And it seems as though those lumps in your throat

Образи трохи було, проте після тренування її сховали в темну шухляду та навіть не згадували. Їм обом подобалось, що після якихось моментів. Вони могли спілкуватись як звичайно, без сліду ніяковості та ненависної напруги. Саме таке було ті три тижні. в їх головах були різні думки с приводу цього, проте ці двоє вперто мовчали, не піднімаючи тему, забувши, як самі казали про важливість розмов.

Хлопці спостерігали за людьми, які з висоти здавались маленькими, мов комашки. Вони поспішали додому після спекотного робочого дня: хтось розслаблено крокував доріжками парку, що виднілися між густим зеленим листям дерев, вигулюючи собак різних порід, а хтось сидів на лавках біля води, спілкуючись та обмінюючись тижневими новинами. Вечірні затори Києва – вже традиція, на дорогах з’являлись довжелезні черги з різних іномарок, які сигналили один одному.

Кришталь легко розбити: один неправильний рух – і від нього лише уламки, які навряд чи склеїш.

зараз таким кришталем були стосунки між ними, які після сьогоднішнього вечора вирішать їх подальше спілкування.

– навіщо ми тут? ти казав, що щось типу такої краси для тебе не зрозуміле. – порушив тишу Євген, він дійсно не розумів, чому блондин саме сюди прийшов і запросив його.

– я знаю, як ти любиш захід Сонця. ти розповідав, що хотів би посидіти на даху та дивитись на захід сонця, – спостерігаючи за містом, відповів Суббота. – окрім цього, я хотів поговорити.

відчувалося, як погляд каро-зелених очей скользив по ньому, намагаючись за щось зачепитись, але марно. Блондин як зазвичай: спокійний, без жодної емоції на обличчі. В очах з відблиском металу не було і натяку на щось позитивне. – я часто казав про важливість розмов, хоча сам не дослухався до тих слів. ми не підіймали відтоді ту тему, але думаю, що зараз самий час.

блондин на секунду замовкає, формулюючи думку. Янович уважно слухає та навіть не видає жодних звуків, дихає ледь чутно і досі ковзає поглядом по профілю Субботи. – ти чудово знаєш, що я – людина не романтична, і зараз я хотів поговорити про почуття. Чесно кажучи, при знайомстві з тобою, я не думав, що зможу стати не тільки на багато краще, а і закохатись, я думав про це та дійшов до висновку, що я реально закохався.

– і хто ця людина? — в голосі було чутно нотки байдужості, проте Спартак розумів, що насправді то награно. Сам, Янович, перевів погляд десь у далечінь, намагаючись роздивитись нічний краєвид, що був неймовірно гарним.

– ти. — чітко, твердо та впевнено відповів Спартак, нарешті, подивившись на актора, який шоковано завмер. він очікував почути будь-що, але точно не це.

серце заколотило, мов божевільне, а в середині феєрверк відчуттів, які змішувались у своєрідний коктейль.

вставши зі свого стільця, блондин став перед Євгеном, опиняючись між колін. Янович мовчав, лише обвив руками чужу талію, ткнувшись носом в чужий торс та проводячи пальцями від ребер до тазової кістки. Зараз брюнет насолоджувався солодкуватими парфумами Спартака, що приємно лоскотали нюхові рецептори майже кожний божий день, коли вони бачились.

стояти в обіймах один одного – найкраще, що могло бути зараз, саме в цей момент. Коли тишу навколо них порушувало столичне бурхливе життя, яке засинало лише пізно вночі, а рано вранці продовжувало вирувати.