That`s the way I loved you…

                       ***

У твоїх очах я готова забутись,

Блукати годинами, а може і днями,

Океан, що манить блакиттю,

І хвилі, що заносять подалі.

Хочу руками волосся заплутати,

Ніби зайти у ниву пшеничну,

По всій голові крос пробігти,

Торкаючи пшеницю золотисту.

Якби ти знав, як мене тягне до тебе,

Моменти з тобою постійно в голові,

Хочу поруч твоє сильне плече,

І відчувати киплячу лаву в крові.

Ти притягуєш мене ніби магніт

А я біжу від цих думок подалі

Коли ж закінчиться цей період

І я зможу зупинитись у часі?

Але ні, я не хочу зупинятись

Хочу перестати відчувати час

І тільки ти можеш цьому сприяти

Побачитись зі мною хоч раз.

Це сонце чи просто ти?

Ніби сонечко скрізь хмари

З’являєшся у моїх думках ти

Приємний трепіт на душі

Збережений після зустрічі на дні.

Твоє волосся пшеничне, ніби грива у лева

Переливається золотом у ниві,

У твоїх очах я тону в океані,

А хвилі уносять мене далеко звідси.

Твоя посмішка зігріває моє серце,

Не передати, який прилив емоцій це,

Ніби промінчик сонця вийшов з тьми,

Що є яскравим світлом для душі.

Я розумію тепер акторів

Я зрозуміла тепер акторів,
Що закохуються на сцені,
Спочатку вас поєднує сценарій,
Пізніше безліч любовних історій.

І так я закохалася у тебе,
В очі, що є як небо голубе,
У трепіт на душі, викликаний тобою
Але ж, це все зветься грою.

Цікаво, що для мене це не була гра
Лише правдивість та реакція щира
Але ти… ти справді тоді грав?
І ти все вміло це вдавав?

Момент, коли ми йшли за руки вдвох,
Ти повернувся до мене з усмішкою на всі 100,
Тримав свій погляд так надовго,
Але ж і це напевно теж нічого?

Згадай, як нам казали всі навкруги
Що ми гарною парою були
От тільки нас поєднував сюжет,
Де ми були лише як пари силует.

Бешкетування, тактильність, жарти,
Не кажи, що це все марні часу трати,
Я не вірю, що ти тоді усе вдавав,
Бо виходить ти змарнував мій час.

А після ти став холоднішим за зиму,
За що таке відношення, я і не збагну,
Відчувається великий контраст,
Від позитиву ніби сяяв, а зараз негативу пласт.

Хоча скажи, що це була все тільки гра,
І відпущу тебе назавжди я,
Тебе і твою блискучу гру запамʼятаю надовго,

Хоч між нами не було й не буде нічого.