Part 3

Холодний вітер обдував обличчя двох хлопців,які мовчки йшли у напрямку,який показував Мінхо.Вся ця ситуація здавалася неабияки дивною для Фелікса і він хотів було щось сказати,але дивлячись на Мінхо,що йшов поряд з ним з абсолютно спокійною фізіономією,не міг і слова вимовити.

-Так що тебе цікавить?Валяй,я на все відповім.-ніби прочитавши думки світловолосого,сказав Лі.

-Ну для початку…Чому саме я?

-В сенсі чому саме ти?Ти про те чому я саме за тобою йшов?-поглянув панк на Фелікса,на що той тихо мугикнув,- я тебе ще на центральній площі побачив!Я поруч з тобою на лавці сидів з іншого боку,невже ти мене не помітив?До речі,вибач якщо здався дивним чи налякав,я справді не хотів…

-Та не парься ти.Звісно,дивно було за мною так довго йти,міг зі мною ще в центрі заговорити…Але то вже не важливо,розказуй далі.

-Так ось!Я тебе помітив і,чесно кажучи,я таких хлопців   гарних давно не бачив,мамою клянусь!Хоча ні,зачекай,татом клянусь,маму я дуже сильно люблю…-замислився над своїми ж словами Мінхо,на що блондин посміявся з несинітниці,яку зараз той видав.

-А ну не смійся!Продовжимо…В тебе дуже гарна,така світла та притягуюча до себе зовнішіність.Одразу після того,як я тебе помітив,відверто признаюсь,що почав витріщатись.Я уявив як ти будеш виглядати в наших нарядах,який контраст ти будеш створювати собою на подіумі…Такий світлий і сонячний парубок з ластовинням в місті,в якому вже забули яким яскравим може бути головне світило нашої планети,іде в темних,зухвалих та екстравагантних образах!-ніби розповідаючи вірш,Мінхо захопливо продовжував описувати Фелікса з усіх найкращих його сторін,при цьому облизуючи обвітрені губи на яких красувалась срібляста сережка.

-Тобто,ви шукаєте модель для свого показу і ти вирішив запропонувати це мені?

-Так!Я давно вже брожу по вулицях за наказом Хвана.Він дуже хотів знайти для показу когось…Незвичайного.Не такого,як всі.І ти одразу виділився.

От тоді я і уявив,як ти представиш собою наш одяг…Я вже бачу-це буде неперевершено!

-Я дуже вдячний і улещений усіма тими словами,які ти зараз присвятив мені…Я навіть нетвердийй,що коли-небудь таке від когось чув у свою адресу,але я невпевнений,що зможу вам допомогти.

-Гей,чому це?

-Я не знаю чи створений я для цього…Я достатньо відлюдькуватий.

Можливо я і впевнений в собі і маю незвичну,як ти зараз сказав,зовнішність.

Але…-хотів було вже продовжити Фелікс,на що Мінхо швидко перебив його:

-Будь ласка,перед тим як відмовишся,давай все ж зайдемо в ательє і там ти з нашою родиною все обсудиш.Не роби поспішних висновків,друже.До того ж…Після розмови з Хваном я не думаю,що ти зможеш відмовитись.-знову посміявшись,хлопець запалив цигарку та доторкнувся нею до своїх губ,плавно видихаючи дим,який швидко розігнав вітер.

-Добре,але не будь таким самовпевненим!І хто такий Хван?

-Головний в нас.Мовчазний,загадковий,але геніальний чувак!Гарний,привабливий,

взагалі ідеал,але бісячий дуже!Іноді здається,що ми не друзі,а просто його підлеглі,хоча цей бізнес створили ми усі разом.Звісно,основну частину капіталу туди вклав він зі своєю сестрою Ханиль,вона теж з нами працює.Чудова пані,дуже мила,але теж буває серйозна як і її брат…-продовжував розповідати брюнет,паралельно роблячи затяжки.Невдовзі вони прийшли до ледве освітленої будівлі,під якою знаходились сходи в підвальне приміщення.

Спускаючись туди,Фелікс чув легку джазову музику,яка там грала,а перед входом висіла неонова вивіска «HJMJH».

Увійшовши туди,в ніс хлопця одразу вдарив аромат чогось теплого та пряного,який запав в його душу.

-Дивіться кого я привів!-голосно крикнув Мінхо,після чого почувся тупіт ніг.Першим вийшов,так само тримаючий цигарку в зубах,хлопець не дуже високого зросту.Стиль його нагадував одяг,що мав на собі Мінхо,але був більш вишуканим.Замість джинсовки та джинсів на ньому був чорний смокінг,але і на піджаку,і на брюках виднілись розрізи і ознаки того,що їх хтось спеціально рвав та дряпав.На ногах лакові чорні чоботи на високій платформі з такими ж шипами,як і на куртці Мінхо,а під піджаком була звичайна біла рубашка.Феліксу справді сподобалось як зухвало та,водночас,вишукано виглядав незнайомець.

-Кіт,а ти постарався…Ну що,вітаю в нашому ательє,я Джисон!-оцінюючим поглядом парубок обдивився Фелікса і подав свою руку,на що блондин пожав її та привітався у відповідь.

Наступною вийшла висока та вродлива дівчина.Це була Ханиль.Вдягнута вона була максимально по-домашньому,ніби тільки-но вийшла зі своєї кімнати після перегляду фільму.На ногах були капці з кумедними зайчиками,сірий топ,такі ж сірі штани і біленька ковтинка,якою та прикривала свій живіт.На носу були витягнуті окуляри овальної форми.Багато хто скаже,що окуляри такого фасону вже давно не в моді,але цій дівчині вони личили дуже сильно.

-Божечки,Мінхо,який ти молодець!З мене завтра чачжанмен!!!-ще донедавна абсолютно спокійна дівчина голосно скрикнула,

прикриваючи рота руками,та підбігла до хлопців,-я Ханиль,дуже приємно!Одна з основателів цього ательє.

-Взагалі-то всі ми разом створили його,не базікай тут…-пробубонів Хан.

-А ну закрийся!-повертаючись позаду себе,суворо вимовила дівчина,тим самим показуючи і другу свою сторону,про яку казав Мінхо.

Далі абсолютно безшумно вийшов ще один парубок,який здавався наймолодшим з усіх людей,хто зараз тут знаходився.Сорочка в чорно-білу полоску,рвані чорні джинси та навушники на шиї ніяк не могли поєднатись в голові Фелікса з обличчям хлопця.Милі витягнуті оченята були здивовано привідкриті як і його рот.Невдовзі той розплився в посмішці і поспішно підійшов до усіх.

-Я Чонін!Мінхо…Я впевнений,Джин буде взахваті від нього,він такий хороший!-ніби дитина радів хлопець, що здивувало Фелікса ще дужче,після чого він кинув легенький смішок дивуючись,що такий милий парубок тут забув.

-Звідки ти знаєш чи буду я в захваті?-по усьому приміщенню пронісся низький чоловічий голос,котрий змусив всіх озирнутися та замовчати.З самої дальньої кімнати вийшов високий молодик.На ньому був темно-коричневий піджак під яким була біла майка,через яку проглядалася його худорлява статура.На ногах лакові туфлі і вишукані брюки такого ж кольору,як і верх образу.Єдине,що видавало стервозністю його натури це сережки в вухах і в одній з брів та подвійний сріблястий ланцюжок.Чорне,як смола,волосся було зализане назад.Пасма агатового кольору не були довгими,але й не занадто короткими і майже доторкалися до плечей чоловіка.Виглядав він дійсно гарно і таємниче,як і в описі нового знайомого Фелікса.Він дійсно зацікавив студента,через що той ще довго оглядав його з ніг до голови,поки незнайомець не підійшов в притул до усіх.

-Parfaitement.-тихо сказав той,оглянувши хлопця і усміхнувся.Ніхто не зрозумів,що той мав на увазі,але не Фелікс.Блондин сильно здивувався тому,що зараз сказав чорноволосий.

«Ідеально?Невже він дійсно вважає,що я ідеально підходжу на таку роль?» пронеслось в голові у парубка,але той вирішив не видавати себе і зробив вигляд,ніби не зрозумів,що той йому сказав.

-Та досить вихвалятися своїм знанням французької!Краще привітайся з Феліксом!-штовхнувши брата в плече сказала Ханиль,на що той тихо пирскнув та протягнув руку до хлопця,на що той нерішуче,але пожав її.

-Ти в курсі навіщо ти тут?

-Так,тому я хочу щоб ти в деталях мені пояснив яка ваша ціль і яку роль в її досягненні граю я.

-Тоді пропоную піти і випити.-сказав Хван,стаючи у повний зріст.Всі здивувались його словам,але вирішили,що тому видніше.Фелікс спочатку думав відмовитись,але швидко змінив своє рішення і пішов за чоловіком до кімнати з якої той і вийшов.