nights
від не вмію писати дашатвоє рожеве волосся знову лагідно лоскоче мою шию,
твої срібні очі знову дивляться на зорі серед ночі,
твої руки знову ніжно торкаються моїх,
й між нами знову час немов застиг.
тобі не страшно знову тікати зі мною після відбою,
твої ніжніші за все в світі губи знову на моїх,
твоя щира посмішка знову лише для мене,
й ми будемо вдвох, доки буде темно.
твої лагідні пальці знов нишком пробираються під тканину блузки,
твої ті слова про кохання, що не кажуть подружці,
твій подих на шиї як знов щось вогненне,
і я б з радістю перетворила це на наше буденне.
0 Коментарів