I’ m not afraid of the storm that comes my way.

— Бомґю лише самовдоволено посміхається, а чорти підступно танцюють у його чорних прірвах. Щось насувається, і це почуття, що змушує Кана втомлено скласти руки на грудях. —

                    ☆ ☆ ☆

 

 

 

Courtesy call – Thousand Foot Krutch 

 

    Репетиція в розпалі, п’ятеро молодих хлопців активно відточували вже закладену підсвідомо хореографію. Рухи чіткі, з метою викликати захоплення; змусити закохатися в ритм пісні, розсіяно віддаючи своє серце привабливим образам.

    Юнак зі срібним, тільки недавно краплю підстриженим волоссям, втомлено видихає повітря з грудей, що швидко здіймаються. Серце швидко стукає у вухах, судини скорочуються від інтенсивності, а м’язи віддають тупим болем.

     Світло прожекторів неприємно б’є по обличчю, освітлюючи навколо майданчик, котрий виконаний справді добре, навіть чудово. Команда стаффа, як завжди тяжко попрацювала над сценою. Позаду стояли великі, штучні глибини льоду, які вишукано підкреслювали саму атмосферу їхньої пісні. Нагадує дитячу казку, про Снігову Королеву, яка так чітко асоціювалася з цим пейзажем у голові хлопця. На екрані, що з обох боків відбивалися снігові стіни замку. Все тут у тонах блакитно-білого, хоча мелодія треку вселяє тепло, і спонукає вільно, освіжиться.

     День здається нескінченним; за вікном смиренно темніє, розташовуючи свої хороми місяць, не виглядаючи з грозових хмар. Думки порядком зав’язуються у складний вузол, коли розум у процесі згадати, що взагалі перекусив на сніданок. Завтра один із важливих днів, концерт їхнього гурту.

     Техьон витирає коміром піт, що стікає по шиї, відчуваючи фізично на собі чужий погляд, рідних очей. Він дивиться з запитанням на шатена з «ненароком» розкиданими білими й тонкими пасмами у волоссі.

      Бомґю лише самовдоволено посміхається, а чорти підступно танцюють у його чорних прірвах. Щось насувається, і це почуття, що змушує Кана втомлено скласти руки на грудях. Але щось зробити він не поспішає: не бачить у цьому мети, тому лише збоку спостерігає з усвідомленим розумом.

    Режисер із хореографом кидають те, що перерва пів години, і за цей час вони можуть нарешті відновитись: тренування жахливо виснажують своєю складністю. А тут тим більше підготовка, але мотивація в особі щасливих фанатів змушує вибити з себе всі сили, морально вигоріти до улюбленої справи, однак побачити радісні посмішки з криками, що підтримують. Тільки задля цього вони йдуть вище своїх можливостей, вище застарілих стандартів, висота не лякає, лише примхливо тягне до себе.

   Техьон в знак подяки кланяється нуні за подану холодну пляшку води, відкриваючи, помалу починаючи ковтати приємну рідину, а горло злегка першить. Відірвавшись від втамування спраги, хлопець знову повертається до розгляду на його скромну думку самого, що не є найпрекраснішою людини на землі.

 

         I am not afraid of the storm that comes my way

                             When it hits it shakes me to the core

                             and makes me stronger than before

                                              —

 

                 Я не боюся шторму, що насувається на мене, 

 

             Адже коли він вдаряє мене, то проникає в саму нутро

 

                       І робить мене сильнішим, ніж я був раніше.

 

    Чхве молодший ще сповнений енергії, мабуть, це образ з якого той, ще не виходить поки на роботі, а підколоти улюблених мемберів як умиротворена рутина. Спочатку пристає до Субіна, виводячи спокійного лідера. Наплювавши на формальності, він впевнено гне свої тиради, маючи намір якнайкраще пожартувати.

   Але реакції у відповідь не слідує, що залишає Бомґю незадоволеним; Субін лише відмахується рукою, кумедно погрожуючи своїм їжачком. 

   Після чого шатен здається трохи втихомирює пил, Техьон підраховує всі жарти у бік мемберів, і чи йому здається Ґю заходить далі середнього числа. З математикою у нього все добре, а ось з гумором Бомґю невідомо, чи все гаразд.

   Чхве міркує, мабуть, над новими психологічними тортурами для колег, піднісши себе до небезпечного і знищуючого вогню, не боячись гарно згоріти. 

   Обпалювати свої крила, грайливо потім збираючи попіл, постаючи немов чортеня. 

    Хюнін звертає свій буквально слізний погляд до Техьона, на що, той всього-на-всього розводить руки в бік. Він сам у незрозумілості, що зараз у голові у Ґю, але затишшя не обіцяє бути мирним. Кай стогне у відповідь, відчуваючи як шатен пожвавився, через, що швидко впустивши ще один красномовний погляд на Кана, випаровується в гримерку. Далі від розпалюючого багаття, що так дбайливо не згасає з неодноразовою допомогою Бомґю.

     Стафф лише байдуже наглядає за групою, іноді щось обговорюючи між собою, напевно, про їхню зайнятість. Хлопцям підвернувся такий підступний успіх тоді, коли їм представили їхню команду, що до цього дня щиро за них піклується і переживає. 

    Бомґю обернувся у пошуках когось, і помітивши серйозний погляд Кана, від якого виходила суворість, він лише розквіт у посмішці. Раптом через одну винятково усмішку, Техьон усвідомив одну річ, дуже важливу, і не менш тривожну.

    Чхве молодший мстить.

    І ні, справа не в якихось там жартах, а в недавній ситуації, що сталася лише між трійцею. Субін тоді знатно підняв голос, що робить рідко, та що там, майже ніколи, саме на Бомґю, причина ясна, але образлива. Ґю пожартував про набрану вагу на тілі Субіна, що зачепило масштабно, породжуючи прихований біль. Він не планував створити з цього потужну сварку, дай і це справді був своєрідний жарт. Справедливо, що після такого Субін вже просто зірвався, але він не хотів настільки налякати молодшого, лише дати урок. Але що трапилося, вже не повернеться у протилежне, і сум так просто не вщухне. Хоч Бомґю й вибачився пізніше, під покровом ночі, і здається навіть стосунки Чхве не кардинально змінилися, але якась напруга між ними двома відчувалася. 

    Дружба — це складні взаємини серед людей, хоч і не зрівняється з тими самими любовними стосунками, де також важко. Однак, кожен з нас переживав кризу в розуміння з кращим другом, і знає, як це справді може бути боляче. Особливо, якщо людина, що отримала страждання, надто прив’язалася до свого близького друга. Між Бомґю й Субін не все так бездоганно, як може здаватися фанатам, і це можна пояснити.

    Не кожен ідеальний, у всіх свої темні сторони, що з’являються лише з дозволом самого власника. Але вони знаходять компроміс, перепрошуючи, якщо хтось завинив, і так між усіма в команді. Для багатьох деякі жарти тхт видаються немов отрута й знущання з один одного, а для них це норма, тим більше є межі. Ця грань поставлена ​​ніби на ментальному рівні, вони ніколи про неї не говорили в голос: це сприймається серцем, коли потрібно.

   Бомґю за своєю натурою потайливий від усіх, і недовірливий. За постійно галасливим хлопцем прихована вразлива сутність, що чутлива до різних проявів людей навколо. Тому блондин розуміє, що буде якщо ситуація піде найгіршим сценарієм.

 

          Awakened from this never ending fight

                       It takes more than meets the eye

                                         —

           Прокинувся від цієї нескінченної боротьби. 

 

            Це щось більше, ніж здається на перший погляд

 

   Техьон зі співчуттям дивиться на Йонджуна, до якого в результаті, і останньому докопався Ґю, молодший щось там белькоче, а Чхве зі стриманою усмішкою відповідає йому зачаїтися в тумані. Позаяк терпіти його довго він спроможний, але сьогодні надто важкий день для всіх. 

    Нерви долають власний розум, тьмяно шепочучи, що якщо позбудеться потоку роздратування — це дозволить спокійно вдихнути. Втома відбивається дзеркально на всіх обличчях юнаків, упереміш зі злістю; вони зараз виснажені на всіх рівнях. Хлопці справді ледве стримуються не просто послати, а знатно накричати на Бомґю; зірвати до втрати голосу.

   Тільки їх зупиняє одне. 

   Кан, котрий стоїть збоку, прямо за спиною Бомґю, він з нечитаним поглядом підходить до них ближче. Відчувається, що ситуація заходить далеко за розважальну сцену, й переходить у становище нестабільної. Ґю це теж відчуває, але якоюсь мірою він захоплюється Те, адже той як би не склалося, залишається на його боці. І зараз, Техьон впевнено, але не менш небезпечно ковзає поглядом по чужих очах. Він чудово бачить, як ті не відступають, та й сам хлопець не планував «нападати» першим. Лише показати, що його хьон під вербальним та надійним захистом.

     Ґю ніколи не був слабким: ні психічно, ні фізично, тільки тут перед своїми рідними друзями, він відчуває цей крихітний страх за свої витівки. Він не сперечається, це було б заслужено, хоча хлопці продовжують спокійно стояти, трохи заспокоюючись. І Чхве молодший стрімко здогадується чому така холодна безмовність, той хто перебуває позаду нього, дуже близько, і надає йому стійкості. 

    Кан акуратно кладе долоню на плечі Бомґю, мовляв: тихіше, заспокойся. Обережно стиснув і пройшов вперед, залишаючи хлопця. Блондин проходить суворим поглядом щодо інших хлопців, зачіпаючи напружену атмосферу кинутою фразою, що звучить як загроза.

   — Тільки посмійте довести його до сліз. — ніхто й фрази промовити не встиг, як Техьон стримано пішов у вбиральню, а після нього Бомґю не знав, куди себе діти, особливо відчуваючи на собі докірливі погляди. 

    Хлопці знали, що заради Ґю, який вічно відповідає за розум у групі, піде по чужих душах і тілах. Техьон хоч і молодший за самого Бомґю, але шатен відчуває безпеку від нього, небувалої впливової, і такої потаємної. Тому зібравшись з думками, і усвідомлюючи, що часу до кінця вільного відпочинку залишилося небагато, гайда слідом за рідною людиною.

 

         We gonna turn it out ’till it gets too hot 

 

             This is ya last warning, a courtesy call 

                            —

 

                Ми запалюватимемо, доки не стане занадто спекотно. 

 

         Це твоє останнє попередження, візит ввічливості.

 

    Він мотається в розгубленості, через пошуки правильної кабінки, а потім гіпнотизує перед носом двері; ще перебуває у зім’ятому стані, навіть не знаючи, як правильно описати. Відчиняючи білі двері, що ведуть в інше приміщення, Бомґю бачить, як Кан опустивши голову, спирається долонями об стіл, зближуватися до нього, так і хочеться і болісно. 

   Чхве молодший усвідомлює, що через його хитрі жарти іноді атмосфера кардинально змінюється, підвладно електричної. І шатен знає цю позу. Техьон роздратований, на нього. А від раніше сказаних слів блондина, Ґю відчуває дике бажання зникнути, в мить розпастися на атоми.

   Так, хлопці б не зробили нічого такого, щоб завдало фізичної шкоди, але їм теж набридають знущання, тому використовувати психічні теми вони можуть. Бомґю знову захистили, і він воістину вдячний, таке чіпає за живе серце, адже за нього переживають.

     Кан очевидно почув сторонню присутність, але обертатися не поспішав, лише відчув, як Бомґю не поспішаючи підходить ближче. Чхве прижимається грудьми до спини молодшого, обвиваючи руками чужий торс, і відчуває, як тіло Техьона здригнулося, мабуть, він занадто був захоплений у своїх роздумах, що так відреагував.

    Але блондин смиренно піднімає голову, зустрічаючись у дзеркалі з проникним поглядом Ґю: ось вміє він такі погляди робити, що мурашки по шкірі ковзають. Кан видихає, щільно стиснувши губи, від чого вони зблідли, йому не терпиться щось вимовити хьону, але у відповідь не в змозі промовити ні слова. Йому лише комфортно і приємно від тіла, що обволікає, ззаду, він не відриває увагу від скляної поверхні, шкодуючи, що його хлопець вже до неможливості гарний, особливо з такого ракурсу.

 

          Can you feel it? Make it real and

 

                                             Make me feel it

 

                                                  —

         Чи можеш ти це відчути? Тоді зроби це! 

 

                    Примусь мене відчути це!

 

    Техьон приводить у норму свої нерви, що злегка підкосились, розуміючи, що риса довго тримати зло на рідну людину йому несуттєва. Розвертаючись у надійних руках Бомґю, він бачить ці очі, і настає кінець усьому, як і суворості у захисті Кана. 

    Чарівно згубні, вірно помічає вже вкотре блондин. 

    А Чхве з безневинною усмішкою, міцно накриває в обіймах молодшого, все ще боячись отримати заслужене за свої дії, але Техьон лише зриває видих поразки зі своїх вуст, приймаючи лагідні торкання хьона. Навіть його сталевій і лякаючій стороні стає м’яко й чуйно поряд з Бомґю.

   І брюнет пізнає цього разу як Кан за нього переживає, прикриває від пронизливих поглядів інших, захищає від усіх знаючи, що винен дуже завжди Ґю.

   — Вибач, що тобі знову довелося за мене заступатися…

   Озвучені слова стрімко осідають в  розумі Техьона, і він не може приховати дбайливу усмішку, що розтягує губи до латин, він хоч і хвилюється, але радий, що Бомґю вміє час від часу пізнавати свою провину. 

    Захист, який завжди виявляє Канте підживлюють не тільки дружні стосунки, а глибше закладені близькі почуття, що ідентичні один до одного… довіра, турбота, та відчуття безмірного щастя поруч із ним. Те втішно погладжує чужі опущені плечі, зариваючись носом у шию, аромат улюбленого парфуму відразу вловлюється, і від такого цінного моменту серце молодшого спалюється. Він незважаючи ні на що, жодні обставини не зможуть зламати позиції; стояти на боці хьона до кінця, навіть якщо весь світ буде не правий. 

    Ймовірно, це безрозсудно, але вдіяти з цим у Канте немає жодних сил. Йому ледве вистачає на постійний настрій Бомґю, що вже говорити про власні, досить сильні почуття?

    Звичайно, Ґю усвідомлює межу можливостей Техьона та його захисту, тому трохи совість тисне через цю ситуацію. Він визнає свою дурість, але тільки у своїх думках, йому не дає зробити більше підступна гордість. Молодший також розуміє все, чудово бачив чужі емоції в очах Чхве. 

    — Заради мене, Бомґю. Перестань створювати так багато приколів і жартів, хоча б трохи. 

    Не відсторонюючись з обіймів, що зігрівають душу, Канте шепоче хриплим голос десь у плече, злість змінилася хвилюванням. Погляд ховається, а дихання збивається, коли старший притискає до себе лише сильніше. Долоні сверблять, і хлопець виконує забаганку свого тіла; стискаючи в долонях чужий одяг, кісточки бліднуть від прикладеної сили, але не це турбує Техьона. Відповідь, він очікує почути хоч щось, як на зло, старший мовчить, вдихаючи й протяжно видихаючи повітря. 

   — гаразд, я спробую. І твій постійний захист дуже приємний для мене.

   Більше мови не потрібно, Те розуміє з-за довгого часу перебування з Бомґю, коротка відповідь, хоча він зміг вселити віру в чесність слів Ґю. Вгамувати серце, ритм стає стабільним, і розслабленість протікає по м’язах. Єдина людина, яка викликає чисті відчуття в Канте – його Бомґю хьон.

  Темноволосий по правді постарається заради молодшого, щоб не засмучувати та не доводити до втрати розуму.

   Їм необхідно повертатися, тому Бомґю залишає найлегший і найпрозоріший поцілунок на скроні Техьона.

 

☆・☆・☆・

http://t.me/margattf. ( мій телеграм-канал з життя автора, фото, і також естетикою)