ERROR 444

Липкий туман огортав цього вечора  передмістя Токіо. Високий чоловік із чорним волоссям разом із іншими членами «Піднебесся» складали коробки із іграшками і іншими пожертвуваннями для сиріт , в вантажівку зараз вони мали їхати до одного із дитбудинків у сусідній від Канто префектури. Це займе доволі багато часу тому усі хотіли чим раніше прибути на місце призначення , тому виїзджати потрібно було зараз.

– У нас все ! – пролунав голос Шиона неподалік від Какуче. 

– Угу , я зараз покличу Ізану і поїдемо.- відгукнуся той , і попрямував в сторону офісу , скоріше всього Курокава як за звичай сидів у себе в кабінеті , або в дит. кімнаті , що була прямо в офісі. Перевіривши усі ці місця брюнет не знайшов Босса і тоді в нього залишився єдиний варіант . Стара Бібліотека . Той часто сидів там та читав якісь книги , легко відкривши двері Хітто потрапив до кімнати в стилі бароко , тут пахло сирістью , старими книгами та пилом з часів динозаврів. Обвівши приміщення поглядом він не одразу помітив главу , та попрямував в сторону де сиділи читачі , яких у цій залі не було майже завжди , окрім Курокави. Пройшовши далі в глиб зали , Брюнет побачив главу , що уважно читав якусь книгу. Ізана одразу помітив чоловіка і перевів свій зацікавлений погляд на нього. 

– Ух , я мабуть засидівся тут. – знімаючи окуляри промовив той. 

– Ага , трохи є .- видав Хітто підходячи ближче до столу за яким сидів блондин. 

– Вибач , що звалив на вас усю роботу.- 

– Нічого ми впорались і без тебе , але скоро треба виїзджати .- 

– Ти правий , проте в нас є , ще трохи часу.- із легким румянцем на вилицях та усмішкою , промовив Курокава встаючи за стола та повільно підходячи до свого замісника. 

– Що ти задумав ? Я ж бачу як блищать твої очі.- кинув Какуче спираючись на стелаж із книгами. 

На слова Хітто Курокава не звернув уваги , лиш його лілові очі легко блиснути в напівтемрямі бібліотеки. Легко , майже невагомо дотокраючись до його торсу , Ізана провів долонями до пряжки ременя на його брюках , чіпкі пальці легко почали розщібувати його.

– Ізана !- на видосі прошипів Какуче . Нервово відводячи голову та погляд в сторону. 

– М ?) – видав Курокава із грайливою посмішкою. – Ти мабуть так втомився , я хочу допомогти розслабитись )- продовжив він , все так само граючи із пряжкою на ремені Хітто. 

– Якщо нас хтось помітить ? – прошипів брюнет стараючись не дивитись в очі коханого. 

– Хто ? Камери до яких є доступ лише в нас двох? – промовив Курокава повністью розщібнувши пряжку. 

Після чого його тонкі пальці швидко розібрались із ширішкою брюк. Мокрі лодоні легко гладили напів вставший член через тканину боксерок , що були зараз на Хітто. Легкі , плавні рухи таких ніжних долонь від коханої людини бударажиди не тільки Какуче , а й самого Курокаву , але ще більше насолоди проносило те як змінюється лице Хітто від дій блондина , а він не перейшов навіть до найсолодшого . Брюнет рвано видихнув коли пальці коханого намить зупинились , але всього на долю секунди аби проникнути під тканину трусів , від чого у нього забракло повітря в легенях. Тепла рука Курокави почала повільно рухатись на гарячій плоті брюнета , декілька таких рухів і член чоловіка повністью встав на , що блондин розтанув в усмішці. Легким рухом він дістав його із боксерок . Губи Ізани легко примкнули до головки , після чого почали легкими поцілунками йти по усій довжині до основи , кінчиком носа він на декілька секунд зіткнувся із чорним лобковим волоссям . На лекілька секунд Курокава відірвався , але одразу повернувся і легко облизав рожеву головку при цьому дивлячись прямої в очі свого коханого , його лице було румяне , одна рука покоїлась на обличі закриваючи губи , а інша на щоці блондина. Ізана легко усміхнувся та демонстративно , поглядаючи прямо у вічі , одразу ж взяв половину плоті поки легко обсмоктуючи проводячи гарячим , жвавим язиком по венах на члені його коханого. Від його дій із уст Какуче вирвався майже не чутний через руку на губах , тихий напів стогін.

Від цего Курокава легко усміхнувся , та інтинсивніше продовжив почате , там де він ще не доторкнувся язиком працював рукою , не залишаючи Хітто і шансу. З кожним разом Ізана почав набирати темп все швидше та швидше , все більше та більше. Мимоволі широка рука брюнета заплуталась у волосі Курокави , іноді відтягуючи його , як тільки темп білокурого зріс Какуче легко час від часу притягував ближче до свого члену . Тихий стогін так і рвався на волю із його уст , увесь процес Ізана пильно дивився в очі коханого. Він відчував як пульсував член Хітто у його роті , розумів , що скоро той закінчить тому ще більше прискорив темп , ще декілька хвилин такого роду занять і тепла рідина розлилася по його роту , та трохи на куточок губ ,котнувши усе чим його нагородив Какуче , витягнув член із роту , Курокава легко злизав сперму коханого із губ , на , що Хітто посміхнувся та допоміг білокурому встати з колін . Підвівшись Ізана витер трохи мокрі вуста тильною стороною долоні . Руки брюнета покоїлись на його щоках , одним легким рухом він накрив губи блондина своїми через секунду їх язики селились , Хітто відчув власний смак на губах коханого , від чого легко посміхнувся . Через деякий час вони відсторонились , поглянувши одне одному у вічі ще раз , панувала тиша яку перервав Курокава . 

– Я чекатиму тебе на дворі разом із усіма .- буденно наче нічого і не сталося промовив Курокава , лагідно усміхнувшись та покинувши Хітто самого . 

Через декілька хвилин Какуче повернувся до Ізани та інших , усі вони про , щось говорили , але він їх не слухав , в думках був лише той погляд яким на нього дивився його коханий цього туманного вечора..