A charmed life

‼️ Ця робота – переклад
автор: KatherineF

бета: @waynee

посилання на оригінал: https://archiveofourown.org/chapters/47296702?page=2&show_comments=true&view_full_work=false#comment_552477957

П’ять разів коли одному з лисів доводилось бачити усмішку Ендрю, і єдиний коли її побачили всі.

Або ж, Ендрю Міньярд надзвичайно милий поруч з Нілом Джостеном, та не в змозі приховувати це.

 

1

Настрій в кімнаті був надзвичайно похмурим перед третьою грою сезону «Пальметто Фокс». Це було особливо незвично, адже команда, проти якої вони грали, була досить вправною. Ніхто особливо не боявся грати проти «Террапіс», та й обидві команди були в досить хороших відносинах.

Елісон знала, що напружена атмосфера була від тиші, що долинала з кутка, в якому сиділи Ніл та Ендрю.

Окрім того, що всім доводиться боротись з новими Лисами, цього року всі в команді добре попрацювали. У старшокурсників і групи Ендрю був тісний зв’язок із подіями минулого року, хоча всі вони робили вигляд що їм байдуже на монстрів (за винятком Метта, він не міг робити вигляд що йому байдуже, якщо від цього залежить його життя).

Мовчання Ніла супроводжувалося віддаленим поглядом і хворобливо – блідою шкірою. Елісон вже піймала його у гуртожитку, щоб прочитати Нілу лекції про гру під час хвороби, але він наполягав, що з ним все в порядку. Елісон відпустила його, припускаючи, що Ендрю зможе подбати про нього. Тепер їй цікаво, чи не варто було наполягати сильніше, оскільки він виглядав абсолютно сповненим рішучості грати сьогодні.

М’який поштовх Рене відвернув увагу Елісон від їхнього майже мертвого нападника, та дівчина окинула її розуміючим поглядом.

— Я впевнена, що він подбає про себе, — тихо каже Рене. Елісон стискає її руку, з вдячністю, що вона може покластися на неї. Вона досі не була впевнена, як Рене з такою точністю здатна зрозуміти, про що всі думають.

— Гаразд, ми добре почали, так і продовжимо, — грубо каже Ваймак, стурбовано поглядаючи на Ніла. — Якщо хтось із вас кепсько себе почуває, скажіть мені зараз, щоб ми могли змінити стартовий склад.

Всі поглянули на Ніла, що і далі продовжував дивитись прямо перед собою, наче й не чув тренера. Він повертає голову вбік, щоб уникнути темного погляду Ендрю, після чого напружено встає.

— Ми закінчили, тренере? Ден і я хотіли б розпочати тренування, — каже Ніл. Елісон лише фиркає на його жалюгідну спробу змінити тему, та Ваймак відпускає його, кивнувши.

Коли вони пробираються до корту, Елісон бачить як Ваймак затримує Ендрю.  — Ти приглянеш за ним? — каже тренер. Вона не розчула відповіді Ендрю, та знала, що той буде.

На момент завершення першого тайму вони виграють з рахунком 4-2. Елісон спостерігала за Нілом щоразу, коли виходила на поле, та під час гри він виглядав задоволеним.

Проте Еббі не змогла оглянути його під час перерви, надто зайнята незначною травмою Джека, яку той отримав після того як був впечатаний в органічне скло. Елісон довелося визнати, що у неї не надто велика симпатія до цієї дитинки.

Майже до кінця другого тайму все проходило добре. Під час гри Елісон не приділяла особливої уваги здоров’ю своєї команди, більше зосереджуючись  на грі, але ніхто не зміг проігнорувати  гучний удар, що пролунав біля воріт іншої команди.

Елісон інстинктивно обернулась на шум, щоб з’ясувати, хто впав.

Гра все ще тривала, коли до стіни навпроти неї припав Ніл. Елісон, не вагаючись, підбігла до нього, залишивши Ендрю доглядати ціль.

Один із Террапіських беклайнерів стояв поруч, знявши шолом, і виглядаючи мило стурбованим. Він починає базікати, щойно Елісон підходить до них.

— Клянуся, це було не так вже й сильно, — нестямно каже він. Елісон зрозуміла що панікувала не стільки через Ніла, скільки через те, що могло статися з бідною дитиною, коли Ендрю прийде сюди.

Елісон ігнорує хлопця й знімає Ніловий шолом, аби побачити його смертельно бліде обличчя. Його вії починають тріпотіти, коли він приходить до тями, трохи пізніше він в змозі підійняти руку для того щоб зупинити гру. Елісон чує позаду себе удар, але ігнорує його.

— Ніл, де ти травмований?, — запитує вона. Це звучить роздратовано, та вона знає, Ніл збагне що це через острах.

— Я в поряд.. — бурмоче він, намагаючись підвестися, що закінчується провалом. Елісон штовхає його додолу й озирається в пошуках Еббі.

Бідолашного юнака, який вдарив Ніла, притискають до оргскла розлючений Ендрю, Нікі та Аарон, які стоять поруч із ним й намагаються відмовити його від будь-якого відвертого насильства. Еббі протискається крізь гравців із сумішшю гніву та занепокоєння на обличчі.

— Дрю?, — каже Ніл із заплющеними очима й прихиливши голову до стіни. Лунає ще один удар, і через кілька секунд Ендрю відштовхує Еллісон, щоб сісти поруч. Еббі з’являється через кілька хвилин, та Елісон залишається на місці, використовуючи своє тіло як бар’єр.

— Ти ідіот, — шипить Ендрю. —Наступного разу підводься одразу після отримання удару.

Ніл нервово усміхається.

— Вибачте, що змусив вас хвилюватись. Я в по.., я в нормі.

Він ледве спіймав себе. Ендрю роздратовано хитає головою. Елісон посміхається, відчуваючи маленьке полегшення від того, що він почуває себе достатньо добре аби вловити свої слова.

— Ніл, ти знаєш, наскільки висока твоя температура зараз? Ти можеш вбити себе, граючи так. Про що ти взагалі думав?, — Еббі читає лекції, розгладжуючи його волосся. — Чому ти не сказав йому зупинитися, Ендрю?

Ніл незграбно хапає Ендрю за руку, досі в броньованих рукавичках. Ендрю фиркає.

— Ви вважаєте, я його охоронець? Він робить, що хоче. Наркоман.

Ніл ледь чутно сміється над цим й дозволяє Еббі та Ендрю підтримувати його вагу, для того щоб встати. Щойно він підіймається на ноги, натовп видає підтримуючий рев, і Елісон обертається, щоб поглянути на Ніла та Ендрю. Ендрю злегка посміхається з полегшенням, чого Елісон ніколи не думала, що побачить. Ніхто жодного разу не бачив, як Ендрю посміхається з тих пір, як він зліз з таблеток. Ця посмішка зовсім інша. І незважаючи на те, що вона настільки маленька, що її ледве помітно, Ніл сяє, коли ловить її.

Вона чує, як Ендрю бурмоче собі під ніс якесь число, і вони повільно йдуть з корту.

Елісон могла б загребти кілька сотень баксів за це, та якась її частинка знає, що вона спостерігала за приватним моментом. Рене підходить до неї й задоволено посміхається, ніби вона знає, наскільки безкорисливою була Елісон, не розповідаючи нікому про це.

Вона всміхається у відповідь і розслабляється, знаючи, що Ніл у хороших руках.

2

Метт ось-ось готовий заплакати, він був таким щасливим, побачивши свого найкращого друга після стількох місяців розлуки. Ден стискає його руку й відпускає, щоб обійняти Ніла. Всі вони вже закінчили навчатись, і Різдво – один з небагатьох випадків, коли оригінальні Лиси можуть побачити один одного, і навіть тоді їх важко зібрати всіх разом.

Цього року всі зібрались у Еббі тож це відчувається як старі добрі часи. Аарон з Кейтлін тим часом

допомагають Еббі й Ваймаку на кухні, Ніккі розважає всіх історіями з Німеччини, Ерік час від часу додає деталі, але в основному просто дивиться на свого нареченого закоханими очима.

Елісон і Рене приєднаються пізніше, а Кевін дивиться якийсь матч по телевізору. Його рот привідкритий коли він дивиться матч-реванш так, ніби він ніколи його не бачив. Ендрю сидить поруч з нудьгуючим виразом обличчя й прокручує свій телефон між пальцями, проте Метт помічає, що той час від часу зазирає на нього, коли переписується з Нілом. Ніл згадує, як важко було грати в різних командах з Ендрю, і Метт може побачити, наскільки той щасливий коли всі знову разом. Він думає, що Ніл стає самотнім.

Кухня кишить діяльністю, всі балакають один з одним, наздоганяючи минулий рік. Ден і Метт показують всім свої обручки, надто схвильовані для того аби чекати, щоб розповісти всім так, як вони планували. Метт присягається, що Ваймак трохи плаче, коли Ден просить у нього провести її до вівтаря, а Еббі так міцно обіймає його, що ледь не ламає тому спину. Ендрю навіть киває їм й погоджується полетіти з Нілом на весілля, хоча вони ще не впевнені, коли те відбудеться. Стає ще більш шумно, коли Елісон і Рене приходять додому, і Елісон кричить на них за те, що ті оголосили про це до того як вони прийшли і не дочекались їх. Вони виглядають втомленими, але щасливими після цілого дня в дорозі, і Рене дарує Метту одну з своїх задоволених, гордих посмішок. В якийсь момент Бетсі також з’являється тут, і Метт бачить, як вона розмовляє з Ендрю у вітальні.

Метт не може повірити, що вони зайшли так далеко. Після зруйнованого дитинства й жахливого досвіду в університеті, всі вони зуміли побудувати собі життя. Побудувати собі сім’ю.

Метт так неймовірно сильно любить їх усіх, що здається, його серце от-от розколеться, наче воно не може втримати всю ту прихильність до цих людей.

Вечеря така ж метушлива й щаслива, як і решта дня. Вони годинами сидять за обіднім столом, балакаючи. Кевін і Ніл ведуть серйозну бесіду про свої команди та їхні результати в цьому сезоні, над чим Ендрю насміхається, повертаючись до розмови з Рене.

Метт і Ден розмовляють один з одним маючи вигляд людей, яким абсолютно комфортно разом, й розповідають Еббі про свої плани на медовий місяць, а Елісон тим часом роздає їм поради. Всі вони більше схожі на накази, та це все хороші ідеї, то ж вони не проти.

Лише після того, як всі прибрали посуд і більшість Лисів вмостилися у вітальні, щоб переглянути деякі зі своїх старих матчів, Метт отримує можливість поговорити з Нілом наодинці.

Вони спілкувались через скайп так часто, як це можливо, і Ніл телефонував йому майже щотижня, та Метт все ще скучав за ним.

Коли він помічає як Ніл крадеться на ґанок, то одразу ж підіймається за ним.

— Важко в це повірити, але одержимість Кевіна ні на хвилину не хоче щезати, — сміється Метт, плюхаючись на сходи поруч з Нілом. Нападник хихикає, нахиливши голову назад і Метт насолоджується теплотою, яка розливається в його серці від того, що він може змусити цю колись сором’язливу дитину сміятися своїм справжнім, трепетним сміхом.

— Ендрю сказав би те саме про мене, — каже він, зморщуючи очі від задумливості.

— Він правий. Ти чудово витинав, але той гол в останній грі, який ти забив з половини корту, був просто

божевільним! У мене є відео, збережене на телефоні для того щоб я міг показати його людям й сказати що знаю тебе, — кидає Метт, радіючи, що нарешті зміг промовити як сильно він пишається ним. На щоках Ніла виднівся рум’янець.

— Ти все ще дивишся мої ігри?

— Звичайно! Ми з Ден перетворили це на вечір побачень. З піцою.

Ніл знову сміється, це ще більш приємно, аніж він визнає. Те, що Ден також спостерігає за ним.

— Як ти, Ніл? Якщо чесно?

Ніл зминає низ сорочки.

— Це важко, — нарешті визнає він.

— Без Ендрю. Наші графіки надто різні. Та є шанс що наступного року щось поміняється.

Метт хмикає і притуляється плечем до Ніла.

— Я радий. Не хочу, щоб ти був один.

Ніл слухає як Метт розповідає йому про Ден та про те, чим вони зазвичай займаються. Після, вони сидять у комфортній тишині, до тих пір як Метт починає сміятись. Ніл кидає на нього здивований погляд.

— У мене до тебе є сміховинне питання, яке мучить мене вже багато років, — Ніл веде бровою й чекає, коли Метт продовжить говорити.

— Тож, якщо ти знаходиш Ендрю привабливим, то це означає, що ти такої ж думки про Аарона?

Меттові очі сповнені лукавістю. Він дуже добре знає якими напруженими були стосунки Ніла та Аарона в університеті, а також про те, що вони нарешті досягли точки, коли можуть поговорити про щось окрім ексі, не намагаючись вбити один одного.

Ніл фиркає, але обдумує відповідь набагато серйозніше, ніж очікував Метт.

— Мене не дуже приваблюють люди, — каже він, після чого хитає головою.

— Я не це мав на увазі. Очевидно, мене приваблює Ендрю, і я думаю, що він прекрасний, але це більше через те що я так добре його знаю й через мою надзвичайно сильну довіру до нього.

Ніл злегка червоніє після признання, й зазирає на Метта, щоб подивитись чи той розуміє, що він має на увазі.

— Це важко пояснити. До Ендрю мене ніхто ніколи не приваблював.

Об’єктивно я можу підмітити що деякі люди виглядають гарно разом, та мене це не дуже цікавить. Але я дійсно піклуюсь про Ендрю, я можу розмовляти з ним годинами, і я знаю, яку їжу він любить і він знає, яку люблю я. Й чим більше ми дізнаємось один про одного, чим більше я дізнаюсь про нього, тим прекрасніше він стає. Хіба не це має значення?

Ніл хмуриться, чекаючи на відповідь Метта. Той не може стримати м’яку посмішку, що кривить його губи.

— Ніл Джостен, ти наймиліша людина в цій проклятій команді, ти знав про це? І так, це має значення.

Метт чує, як за ними відчиняються двері, й повертається, щоб побачити Ендрю, який стоїть там зі своїм звичайним байдужим виразом обличчя, та його червоні вуха свідчать про те, що він чув слова Ніла.

Ніл таращиться на нього, а Метт встає, щоб піти. Він обертається, аби поглянути на них, перед тим як повернутись всередину, та будучи шокованим, побачивши найм’якшу посмішку на губах Ендрю, перш ніж той сідає поруч з Нілом.

Ні для кого не є секретом те, що більшість Лисів хвилювались на рахунок того, що зі всіх людей яким можна довіряти, Ніл обрав Ендрю. Та чим довше вони разом, тим краще Метт усвідомлює, що Ендрю так само ніжний для Ніла, як Ніл для Ендрю, просто тому краще вдається це приховувати.

Метт все ще посміхається, згадуючи той м’який погляд декілька годин потому, коли вони з Ден збираються піти.

— Ви двоє підходите один одному, — ледь чутно каже він Нілу, перед тим як піти. Ніл киває й нагороджує його тремтливою посмішкою.

3

Професійно граючи, з’являється багато речей, які важко приховати. Щось у цьому виді спорту зробило його улюбленцем у вболівальників, а цікаве життя гравців означає, що ті повністю захоплені його подробицями поза спортом.

Попри те, що Кевін ненавидить те, наскільки всі вони можуть бути надокучливими, він повинен визнати, що так йому набагато легше стежити за життям оригінальних Лисів. Статті про Ніла і Ендрю до смішного легко знайти в інтернеті, й Кевін взяв за звичку регулярно перевіряти їх.

Саме цим він займається, коли знаходить статтю про Ендрю, якого помітили після його польоту до Нью-Йорка. Журналіст розмірковує про те, чого ж він поїхав до Нью-Йорку, місця, де не проживає ніхто з його родини, окрім його давнього суперника Ніла Джостена.

Що робить його подорож ще цікавішою, так це те, що з аеропорту його забрав той самий давній суперник.

Те, що змусило Кевіна поглянути на цю статтю з таким інтересом, так це фото, яке було до неї додане. Очевидно, зроблене хорошою камерою, оскільки фотографія була чітка й виразна. В центрі якої, очевидно, знаходились Ніл та Ендрю, які стояли лише в дюймі один від одного. Натовп позаду них розмитий, що робить фотографію схожою на сцену з ром-кому.  Ніл витріщається на Ендрю, забираючи у того сумку, і його очі блищать. Те, що привернуло увагу Кевіна, так це маленька посмішка на губах Ендрю, щось таке, що було б занадто малим, аби викликати посмішку у будь-кого, крім Ендрю.

Кевін все ще хвилюється за цих двох хлопців і хоче, щоб вони жили якомога простіше, та він не може заперечувати той факт, що вони здаються щасливішими, ніж будь-коли.

Кевін не може пригадати, коли востаннє бачив справжню посмішку Ендрю, яка не була насильницькою або ж викликаною ліками.

Він перечитує статтю, потім знову дивиться на фото. Цей журналіст дурний? Він думає що так. Уся стаття розповідає про те, як Ендрю, мабуть, приїхав за чимось іншим. Кевін не може повірити, як журналіст відразу не зрозумів, що вони зустрічаються. Він зітхає й переходить до наступної статті про Джеремі, але його думки продовжують повертатись до задоволеної посмішки на обличчі Ендрю. Він думає, що вони віддаляться, якщо не перестануть робити один одного такими щасливими. Й до того ж,  він думає, що, можливо це не так погано, як він уявляв.

Через кілька хвилин він повертається до статті й надсилає посилання Нікі без будь-яких пояснень. Він думає, що це зробить Нікі щасливим.

4

— Я радий, що ми все ще розмовляємо по скайпу, — каже Ерік, розсіяно граючись з зачіскою Нікі, поки вони чекають відповідь хлопців на дзвінок у скайпі.

Вони вели ці щотижневі розмови спочатку з Нілом і Ендрю, а пізніше з Аароном і Кейтлін протягом місяців. На початку вони просто телефонували один одному, але Нікі сумував за зустрічами зі своїми кузенами більше, ніж міг сказати. Він любив Німеччину і кожну мить з Еріком, але все одно важко мати такі віддалені стосунки з сім’єю. Особливо після всього, що вони разом пережили.

З іншими Лисами було важче підтримувати зв’язок, але всі вони намагалися зустрітися на Різдво (вони навіть приїхали до Німеччини кілька років тому. Нікі плакав від радості, хоча Ендрю наполягав, що це було просто тому що всі хотіли побачити Європу), плюс він часто отримував повідомлення від Метта та Рене. І час від часу статті про ексі від Кевіна.

Вони пропустили дзвінок у скайпі минулого тижня, тому що Ніл та Ендрю нарешті переїхали разом після того, як восени підписали контракт з однією командою. Нікі вібрував від збудження, побачивши квартиру, а Ерік чекав, щоб запитати поради щодо догляду за котом у Ніла.

Коли нарешті екран мигає, стає очевидно, що Ніл та Ендрю цього ще не помітили. Ніл над чимось сміється, одна із його рідкісних посмішок, невимушена і сповнена справжньої радості. А Ендрю, коханий, жахливий кузен Нікі сяє. Це найбільша посмішка, яку він бачив на обличчі свого двоюрідного брата протягом багатьох років, і це вперше, коли він бачить, як той посміхається з таким справжнім щастям. Нікі от-от заплаче, а коли він повертається, щоб поглянути на Еріка, то бачить, що його очі також сяють.

Ерік відкашлюється, і Ендрю змінює вираз обличчя, повертаючись до екрану. Ніл все ще дивиться на Ендрю з чистою любов’ю, та все ж махає в камеру.

Шматочок срібла ще більше вибиває з колії думки Нікі.

— Ніл. Ніл, що у тебе на руці?, — запитує він, у його голосі проявляється захоплення. Ніл посміхається і підносить другу руку, на якій нічого немає. Ендрю кривить губи.

— Ні, інша рука. Це обручка?!, — Нікі майже підстрибує, чекаючи коли Ніл перестане дражнити його і покаже просте сріблясте кільце, яке невибагливо сидить на його пальці.

Ніл без вагань показує йому другу руку,  і Нікі усвідомлює, що вони говорили про те, як розповісти йому. Від цього його серце стає більшим, ніж воно є.

— О Боже! Боже мій, ви заручені? Коли це сталося?, — Нікі практично кричить, а Ерік щиро вітає їх.

Вираз обличчя Ендрю нудний, як завжди, та Нікі не упускає того факту, що вони тримаються за руки під ноутбуком.

— Кілька днів тому, — байдуже каже Ендрю. Однак кінчики його вух рожеві, і Ніл не втримує посмішку.

— Як Німеччина?, — чемно запитує Ніл, а Ерік сміється.

— Нікі не дозволить вам так швидко змінити тему, — каже Ерік, і Нікі енергійно киває.

— Як це сталося? Мені потрібні подробиці, Ендрю! Або Ніл, хто насправді розповість мені деталі. Хто запитав кого? Ви плакали?

Ніл знову сміється.

— Ми запитали один одного. Ми довго розмовляли про це.

Нікі міг би дражнити їх за це й називати нудними, але він знає, який це величезний крок для його двоюрідного брата. Він у захваті від того, що Ніл також це розуміє.

— Ви, хлопці, так підходите один одному, — каже Нікі, трохи сопаючи.

Ендрю закочує очі.

— Я кидаю слухавку, — каже він.

— Ні! Мені потрібно почути, що ти зробиш на своєму весіллі! Можливо, я зможу допомогти вам спланувати це. І Елісон теж може! Це буде так дивовижно.

Ніл сміється, коли Ендрю повільно простягає руку, щоб закрити комп’ютер. Голос Ніла доноситься до них, коли камера опускається.

— Ми збираємося влаштувати вечірку. Ми повідомимо, коли ви хлопці, зможете прийти, окей?

Ерік підтверджує це, тому що Нікі занадто емоційний через те, що вони планують час заради нього.

Він схиляє голову на плече Еріка, і той усміхається.

— Гадаю, нам доведеться почекати до наступного тижня на екскурсію по квартирі, — каже він, і Нікі чує посмішку в його словах.

— Я ніколи не думав, що він буде щасливий. Хіба це не сумно? Я навіть не був впевнений, чи Ендрю розмовлятиме зі мною так довго. Потім з’являється це хлипке цуценя, піддає всіх нас небезпеці і змушує всіх нас полюбити його, і ось ми тут. Ніхто б про це не здогадався за мільйон років, — вдумливо каже Нікі.

Тієї ночі Нікі засинає з картиною справді щасливого Ендрю в його голові.

5

Як би він не намагався переконати своїх Лисів, що він бурхливий старий чолов’яга, якому все одно, Ваймак проводив багато часу, доглядаючи за цими дітьми.

Він бував на стількох іграх Кевіна, скільки міг, якомога частіше телефонував Нікі (Вони з Еббі регулярно читали йому лекції щодо достатнього сну, проводячи так години), а Ден і Метт живуть досить близько, щоб регулярно вечеряти разом. Рене та Елісон занадто часто пересуваються, щоб їх було легко побачити, але всі опиняються разом принаймні раз на рік. Вони уникають  робити це в День подяки (Ендрю та Ніл воліють промовчати, і ніхто з цим не сперечається). Аарон і Кейтлін навіть кілька разів навідувались до них, коли їхній графік в лікарні не був таким метушливим.

Найважче було побачити Ендрю та Ніла. Вони провели кілька років на дистанції, і обидва грали в різних командах, тому щоразу, коли у них був вільний час, вони проводили його разом. Ваймак хоче, щоб він міг жити ближче до Ніла, знаючи, що ці роки були для нього особливо важкими.

Тепер, коли вони живуть разом і в одній команді, їм було легше спілкуватися з усіма, та вони все ще занадто часто переїжджають, щоб їх було легко відвідати.

Минулого року вони приїздили, щоб залишитися з Еббі та Ваймаком на кілька днів під час їхньої щорічної літньої подорожі, і наявність Бі означала, що Ендрю приїжджав кілька окремих разів, щоб залишитися, коли Ніл був зайнятий пресою.

Ваймак завжди старається переконати їх, що його не хвилює, як часто вони приходять до нього в гості, але всі знають, що він страшенно сумує за ними.

Щоб уважніше стежити за ними, Ваймак і Еббі записували всі їхні ігри, та Ваймак таємно переглядав на YouTube відео з такими назвами, як «10 найкращих моментів Ніла Джостена» та «10 хвилин суперництва Джостен-Міньярд». Він не пропускає і спілкування з пресою після того, як Ніл звільняється, та відчуває трохи гордості щоразу, коли той рве на шматки надокучливого журналіста, що запитує його про шрами. Якби Ваймак міг надерти зад усім, хто заподіює біль його дітям, він би це зробив. Оскільки це неможливо, він просто спостерігає за тим, як їх руйнує маленька рижа голівонька.

Вперше за кілька тижнів Еббі і Ваймак нарешті дивляться гру в прямому ефірі. Спостерігати за ними наживо завжди більш напружено, але вони компенсують це, замовляючи китайську кухню і влаштовуючи з цього вечерю.

Вони майже не розмовляють під час перегляду, окрім як образити іншу команду або ж похвалити хороший сейв або гол. Другий тайм тільки-но почався, як агресивний нападник не зупиняється біля лінії воріт. Весь натовп затихає, і Ваймак з ледь контрольованим жахом спостерігає, як Ніл перебігає через весь корт якраз в момент, коли Ендрю вдаряється о стіну. Ніл відштовхує нападника з більшою злістю, ніж Ваймак бачив від нього після Ріко, і звертає всю свою увагу на воротаря, що лежить на землі.

— Давай, Ендрю, вставай, — шепоче Ваймак, спостерігаючи, як Ніл скидає шолом і захищає його лежаче тіло, поки медичний персонал пробивається до них.

Спортивні диктори розлючено пояснюють, що щойно трапилося, а Еббі роздратовано стогне, коли вони показують уповільнений запис при ударі Ендрю, а потім Ніла, який його захищає.

Ваймак хапає телефон і не обдумуючи вводить номер їхнього тренера. Він знає, що той навряд чи відповість, але все одно розчаровується, коли вмикається голосова пошта. Поруч з ним Еббі набирає Ніла.

Минуло майже 30 довгих хвилин, перш ніж Еббі зв’язалась з Нілом, і вона відразу ж вмикає його на гучномовець, щоб вони обидва могли поговорити з ним.

— Ніл, все гаразд?, — каже Еббі, через її слова просочується занепокоєння.

— Я… я не впевнений. Я в лікарні? І я чекаю на лікаря, — Ніл звучить шоковано, голос глухий.

— В якій лікарні ти знаходишся? Ми вилетимо туди, як тільки зможемо, — каже Ваймак, і Еббі киває, хапаючи телефон, щоб забронювати квитки.

— Гм, я не впевнений. Хвилинку, — вони чують бурмотіння, коли Ніл запитує когось, де вони, і серце Ваймака болить через бідну дитинку.

— Гаразд, ми просто в Нью-Йоркській лікарні.

— Я забронювала квитки, ми виїжджаємо за годину, добре? — каже Еббі якомога спокійніше. — Ми вам зателефонуємо, як тільки доберемось туди, — Ваймак каже замість прощання.

Під час їхнього вильоту до Нью-Йорка, обоє отримують кілька повідомлень від Ніла, в яких говориться, що з Ендрю все буде добре, у нього струс мозку і вони тримають його під наглядом, але з ним все гаразд. Полегшення відчутне після напруги під час польоту, і Ваймак радий, що Ніл надумав розповісти їм.

Вони прибувають рано вранці, тож сплять у готелі декілька годин, чекаючи на час відвідування.

Потрапити до палати набагато складніше, ніж думав Ваймак. Вони повинні переконати персонал, що вони не журналісти чи шанувальники з добрими намірами, перш ніж їх приведуть до кімнати, а Еббі вимушена показати їм сімейні фотографії з Різдва з Нілом та Ендрю, перш ніж медсестри вирішать що їм дозволено його бачити.

Ваймак радий охороні, але він проклинає всіх журналістів за те, що ті так ускладнюють все. Вони тиснуть на них, коли усвідомлюють, до кого вони йдуть, тож потрібен охоронець і багато вереску, аби прочистити натовп для того щоб вони могли слідувати за медсестрою.

— Чи можете ви підтвердити стосунки Джостена й Міньярда?, — кричить один журналіст, коли вони проходять повз.

— Тренере Ваймак! Тренере Ваймак, чи правда, що травма Міньярда набагато гірша, ніж всі вважають? І що це, на вашу думку, значитиме для команди?, — кричить інший журналіст, безцеремонно засунувши йому в обличчя мікрофон. Еббі тягне його за собою і застережливо дивиться, аби він не бовкнув чогось зайвого.

У коридорі, де розташована палата Ендрю, блаженно спокійно після шторму внизу. Медсестра вказує в якій кімнаті він перебуває, потім йде далі.

Еббі зупиняється у дверях і просить Ваймака стати поруч, на її обличчі з’являється вдоволеність.

У кімнаті Ніл сидить на ліжку біля Ендрю. Він трохи блідий, але на ньому немає видимих порізів чи синців, і він виглядає трохи настороженим. Їхні руки сплетені разом, срібні обручки вловлюють світло.

Ніл щось тихо шепоче, і Ендрю стискає його руку. Кінчики його губ підіймаються, і він дивиться на Ніла з чимось, близьким до обожнювання. Ваймак відтягує Еббі від дверей і робить кілька кроків назад, щоб надати їм приватність. Він надсилає повідомлення Нілу в якому говориться що вони встигли, і через кілька хвилин Ніл визирає у двері, щоб привітатись з ними.

Він виглядає виснаженим, волосся скуйовджене і видніються темні кола під очима, але його обличчя світлішає, коли він бачить їх.

Еббі міцно обіймає його, перш ніж сісти в крісло біля Ендрю, з його постійним  нудьгуючим виразом обличчя. Ваймак зупиняється біля Ніла й стискає того за плече.

— Я пишаюся тобою, дитинко, — каже він, відчуваючи себе трохи пригніченим. Ніл здивовано підіймає погляд.

— Чому? Я нічого не зробив.

Ваймак всміхається і поплескує його по плечу, перш ніж зайти, щоб привітатись з Ендрю.

—  Наступного разу підводься одразу після того, як тебе вдарять, — грубо каже він крихітному блондинові. Ендрю знизує бровою.

— Я змусив тебе хвилюватись, старик? З віком ти стаєш м’якшим.

Ваймак фиркає і сідає в інше крісло біля підніжжя ліжка.

— Не змусив, я просто роздратований. Кевін тризвонив мені 3 рази відтоді, як я встав сьогодні вранці, для того щоб переконатися, що ти все ще можеш грати.

— Він повернеться за кілька тижнів, — каже Ніл, повертаючись до Ендрю. Той закочує очі й бормоче «наркоман» собі під ніс.

Ваймак хотів би, щоб він не був роздратований через довгу ніч і непотрібну паніку, але він почуває себе настільки задоволеним перебуваючи у тому ж місці, що й його діти, що його грубість пом’якшується.

+1

Ніл оглядає квартиру зі свого місця на кухні. Їх 1-кімнатна квартира не настільки велика, щоб комфортно вмістити всіх, але ніхто не скаржиться на це. Навіть Ендрю не відчуває клаустрофобії (Ніл постійно наглядає за ним, але він, здається, щасливий спілкуватися з Аароном і Кевіном на дивані). Як і обіцяли, вони влаштували весільну вечірку у своїй квартирі, та переконалися, що саме в цей час Нікі та Ерік зможуть навідатись до них.

Однак знадобилося багато аргументів, щоб переконати Елісон і Нікі, що їм не потрібно щось влаштовувати, і що вони просто збираються розписатись. Ніл майже впевнений, що це більше Рене та Ерік, аніж його аргументи, змусили їх відмовитися від цього. Не дивлячись ні на що, Ніл не міг бути щасливішим від того, як все склалося.

Кішка обурено нявкає через шум у цьому місці, а Ніл ласкаво посміхається їй.

Мет і Ден гойдаються під музику біля балконних дверей, загублені у своєму маленькому світі. Біля них танцюють Рене та Еллісон, і Рене ловить погляд Ніла, після чого гордо посміхається йому. Вона та Еллісон були наступними після Нікі, кому вони розповіли про заручини. Ендрю якось згадував, що саме Рене переконала його, що шлюб не завжди є поганою ідеєю, і Ніл не міг не відчувати за це трохи вдячності.

Поруч з ним стояли Еббі, Ваймак і Бі. Бі існує досить довго, щоб Ніл міг її прийняти, і він радий, що Ендрю знайшов людину, якій зміг довіритись. Ніл також ходив до терапевта, але через те, що він знав Бі під час того що переживав, йому було занадто незручно розмовляти з нею. Натомість він знайшов когось у Нью-Йорку, і Бі виглядала такою схвильованою, що йому вдалося відкритися комусь іншому, аніж Ендрю, що Нілу вона можливо трошки сподобалася. Важко знайти когось, хто щиро радіє твоєму зціленню.

Кейтлін сміється з Теєю про щось, а Ерік і Нікі воркують в кутку поруч з котом, який привертає увагу.

Ніл не може не думати про всі випробування та невдачі, які знадобилися, щоб дійти до цього моменту – час у Гнізді Воронів, жах у Балтиморі, усі панічні атаки, суворі ночі й туманні дні. Ніл ніколи не думав, що виживе у свій перший рік навчання в університеті, тому кожен рік після цього відчувався як подарунок. Останнім часом Ніл думає, що він, можливо, зможе дожити до старості.

Ця гадка була одночасно полегшенням і тягарем, тільки тому, що він дуже цього хотів. Ендрю допоміг йому пережити численні панічні атаки, просто думаючи про них.

Ніл знає, що попереду їх чекають інші випробування (хоча вони дійсно заслуговують на щасливі 20 років, компенсуючи погані), та він вважає, що вони будуть набагато легшими, ніж те лайно, яке було до цього.

Він перехоплює погляд Ендрю через всю кімнату. Вони обидва одягнені в костюми, які вони купили для цієї нагоди, а очі Ніла спостерігають за Ендрю всю ніч. Він помітив, що Ендрю робив стосовно нього те ж саме.

Аарон помічає, що увага Ендрю переключилась, й повертається до Кевіна. Відносини Ніла та Аарона не надто хороші, але їм вдалося дійти до того моменту, коли вони можуть піти на каву, не ненавидячи один одного, повернувшись додому.

Ніл знає, що Ендрю цінує зусилля обох, хоча він ніколи нічого про це не говорив.

Ніл спостерігає, як Ендрю встає і пробирається через їхніх друзів, ні, їхню родину, аби дістатися до нього.

Він байдуже спостерігає за натовпом поруч з Нілом, а Ніл спостерігає за легким сіпанням його губ і привітним поглядом в очах.

— Витріщаєшся.

Ніл усміхається.

—  Гадаю, вам доведеться щось з цим зробити, чи не так?

Ендрю стискає щелепу там, де він намагається не посміхатися. Ніл відчуває проблиск досягнення. Мій чоловік вважає мене смішним. Він намагається тримати вираз обличчя спокійним, але дивлячись на рожеві вуха Ендрю помічає, що той дивиться на нього з такою любов’ю, яку відчуває.

Ендрю раптово простягає руку.

— Так чи ні?

Ніл не зовсім впевнений, про що саме він запитує, але без вагань кладе руку на руку Ендрю.

— Звичайно так.

Ендрю веде його до тихого місця біля коридору й кладе руки Ніла собі на плечі. Хапає за талію і починає коливатися під музику.

— Не дивись на мене так.

— Як так? Так, ніби я тебе кохаю? Тому що так і є, — вуха Ендрю червоніють, і Ніл посміхається, почуваючи себе дуже гордим за те, що він змусив Ендрю червоніти.

— Ти шкідник, — каже Ендрю.

— Так, але я твій шкідник.

І Ендрю сміється. Ніл ледь не спотикається від несподіванки. Він відчуває на них погляди решти натовпу, та не може відірвати очей від посмішки Ендрю.

— Так чи ні, — каже Ніл.

Ендрю досі посміхається.

— Так, наркоман.

Ніл цілує Ендрю в лоб, не бажаючи позбутися цієї прекрасної, ідеальної посмішки. З’являється спалах, і Ніл обертається, побачивши, як Нікі тримає камеру.

— Це буде на стіні! Я куплю рамку,  — оголошує він, а відблиск Ендрю на фотографії  сповнений тепла.

Кілька тижнів потому, коли приходить посилка з Німеччини, Ніл бачить, наскільки Ендрю задоволений фотографією. Вона обрамлена простою срібною рамкою, і вони вішають її над диваном.

Ніл відчуває, що живе чарівним життям.