9. Навчання битви

Розділ 9

— Тигролапко, вставай! – новачку розбудив голос Землешторма. – сьогодні в нас бойове тренування.

Тигролапка почувши ці слова миттю встала та почала швидко вмиватись. Закінчивши, кішечка вийшла з палатки.

Був ранок. Сонце сліпило очі. Табір був оповитий запахами Зеленлисту. В такий прекрасний деньочок було би добре піти пополювати.

Біля купи здобичі сиділа Горелапка й поїдала мишу.

— Доброго дня. – привіталась вона.

До новачок підійшли Землешторм і Ночежало.

— Ми йдемо з вами на тренування. – невдовлено пояснив чорний кіт.

У Тигролапки засвітились очі. Вона йде на бойове тренування разом з Ночежалом та Горелапкою!

– Пішли вже, не будемо забувати навіщо ми зібрались. – поквапив Землешторм.

Коти помрямували до галявинки серед листяного лісу, де як знала Тигролапка проводились тренування.

У лісі було трохи прохолодно, вершини дерев трохи хитались від майже відчутного вітерцю. Було чутно шкряботіння мишей в коренях могутніх дубів.

Але коти не зважали на ці багато обіцяючі запахи здобичі. Вони пробирались поміж кущів до галявинки яку вже було видно. Там і там іноді вспурхували метелики, і Тигролапка постійно за ними ганялась. Її виховник тільки посміювався на це.

Ось четвірка котів вже вийшли на галявини й приступили до тренування. Землешторм та Ночежало показували новачкам як вивести супротивника з рівноваги.

Потім Тигролапка та Горелапка пробували це зробити самі.

Горелапці два рази вдалося підкосити тигрову кішечку й вона гордо вистрибувала перед своїм виховником. Тоді Тигролапка швиденько підбігла до суперниці й цапнула ту за лапу. Горелапка видала якийсь незрозумілий звук і бухнулась на землю.

— Молодець Тигролапко – похвалив кішку Землешторм, – але випущені кігті на тренуваннях заборонені.

***

Коти повертались до табору. Всі були втомлені й плелися немов їжаки. Тільки Горелапка бігучи підстрибувала.

Вони увійшли до табору і Тигролапка зразу підійшла до кагату свіжини. Там були декілька мишок, горобець та білка яку і взяла руда новачка.

Вона підійшла до пеньочка біля палатки й стала жадібно поглинати їжу.

— Гей, гей! Не торопись, подавишся, – ззаду почувся чиїсь веселий голос – Чула, ти сьогодні була на своєму першому тренуванні.

Перед Тигролапкою постала гарненька світла кішечка з вересовими очима що привітно посміхалась.

— Я Квітколапка, найстарша з новаків, скоро мене повинні висвятити на воячку! Як думаєш, яке буде моє ім’я?

Тигролапка оглянула нову знайому й витримавши паузу сказала:

— Квіткодумка – і новачка весело посміхнулась.

— Ні, у нас вже є Грізнодумка, – непогодилась вона – я буду Квіткоокою.

І новачка задерла голову до не небо уявляючи себе сильною воячкою.

Тигролапка тим часом доїла свою білку й позіхнула.

— Приємно було познайооомитись – протянула вона. – Надобраніч .

Квітколапка подивилась на руду смуганьку, скептично оглянула й відповіла:

— Надобраніч. А я піду ще прогуляюся до старійшин.