6

3 травня 2013 року,

Японія, Токіо 04:00 | США, штат Флорида 14:00

bella:
Чуєш, ти не в курсі, в дурці пацієнтам можна користуватися телефонами та планшетами?
emma:
гм, точно не знаю.
думаю, це залежить від діагнозу, пацієнта, лікарів. і від побажань батьків/опікунів.
проте я можу пошукати в інтернеті.
а що?
bella:
Та просто ми їдемо вранці до психлікарні.

Емма моментально зникла. Белла надіслала їй ще кілька повідомлень, які начебто натякають, що вона все ще хоче отримати від неї відповіді на запитання щодо психіатричної лікарні. Емма читала, та не відповідала. І навряд чи вона зараз гуглила, адже тоді б вона попередила Беллу та попросила почекати.

— Чорт, як же бісить, коли вона читає повідомлення і не відповідає! — Аддерлі відклала убік планшет і навпомацки пробралася до письмового столу, на якому лежав стіс чистих аркушів.

Незабаром настав той час, коли треба було їхати до лікарні.

***

Із щоденника Ізабелли Аддерлі.

07.05.2013
Білі, сліпучо-білі стіни… Чисті, як аркуш паперу. Ах, як шкода, що під рукою немає фарб! Декілька рухів, і тут стане яскраво, сонячно.
Але мені страшно. Єдиними, хто мене підтримує, є мої особистості. Стрілка підкидає яскраві фантазії, а Аді стежить, щоб я не мала атрофії м’язів.
І все-таки мені страшно.
А ще я дуже сумую за Еммою. Мені нема з ким спілкуватися, крім моїх же особистостей. Думаю, якби не вони і не щоденник, я б збожеволіла…

11.05.2013
Сьогодні несподівано приїхала Емма. Як же я була рада! Вона прилетіла з Флориди в Токіо, я не можу в це повірити!
Ми довго спілкувалися, трохи по-ролили… Як же я сумувала за цим!
Але, здається, Емму щось хвилює.
Вона обіцяла дізнатися, що там про мою психіку вигадали лікарі. Я чекатиму. Чекатиму, поки мене випишуть.

14.05.13
Тут огидно. Ці бридкі білі стіни тиснуть на мене і діють на нерви. Емма сказала, що принесе мені фарби. Ось тоді все засяє! Бо нашо було лікарям мене білими стінами оточувати. Від подібного хто завгодно збожеволіє!

16.05.13
Ця ідіотка, та яка медсестра, лаяла мене (хоча винна взагалі-то Стрілка, та і не винна, а навпаки все правильно зробила). А потім покликала прибиральницю, і вони стерли картину Стрілки. Ненавиджу. Ненавиджу їх.

23.05.13
Емма вже довго не приходить, у мене вже всі фарби закінчилися.
Тепер мене ненавидять усі лікарі. Не хвилюйтеся, йолопи, це взаємно!

25.05.13
Сьогодні Стрілка вмовила мене викрасти з їдальні вилку і подряпати руку медсестрі. Помалювати кров’ю багато не вийшло, але бачили б ви обличчя цієї ідіотки! Ха-ха! Вона так зойкнула, що в мене люстра захиталася!
Ця картина Стрілки на стіні протрималася довше за інші.

27.05.13.
Сьогодні день, коли всім стане легше.