6 частина

Ранок

Руслан прокинувся з прекрасним настроєм. А що може бути не так? Кохана людина поряд, сонце світить і ось кава гаряча на столі. Все було наче в раю. Але спокою не давало лиш одне- чому не відповідає максим? Але усі думки перебила Каріна

Кар-Русь, щось сталося?

Р-та ні все добре.

Кар-Скажи мені, я ж твоя дівчина)

Р-Ах.. добре від вчора не відповідає максим і у мене погане передчуття..

Кар-Боже та не хвилюйся ти! Може він теж з якось дівчиною…

Р-Так… ну добре пішли їсти?)

Кар-Тут така справа.. мені треба їхати і я нічого не встигла приготувати… вибач . А і ще дай грошей) Мені треба ріснічки зробити)

Р-Ну добренько.. скільки?

Кар-ой та буквально 3 тисячі..

Р-вибач, але де ти такі будеш робити?

Кар-Та так..  не важливо.. Ти краще гроші дай. Ти ж хочеш щоб твоя дівчина а у майбутньому дружина гарно виглядала?

Р-Ну ось тримай.

Кар-дякую) все я пішла.

Вона вийшла з квратири. Руслан дійсно хвилювався за розумовського. Тому вирішив поїхати і дізнатися що з ним. Швидко зібравшись він поїхав до нього. Через хвилин 30 він був на місці. Постукавши у двері йому ніхто не відкрив. Він постукав ще раз і двері відчинилися.

Р-Добрий ранок. Ти як?

М-все ок. Ти чого приїхав?

Р-Може прогу..

М-Ні.

Р-Чому?

М-Не хочу.

Максим тільки хотів зачинити двері як Руслан їх притримав.

Р-Ми не договорили.

М-Я нічого не хочу відчепись.

Оскільки Руслан сам по собі був сильніший за Розумовського він зайшов у квартиру, як би Макс його звідти не виштовхував.

Р-Я ж бачу що з тобою щось трапилося…

М-І що? Це вже моя справа. І до речі де ж твоя Каріна? Чому ти приїхав до мене, а не залишився з нею?

Р-Вона поїхала по своїм справам. А тепер я чекаю відповіді на своє запитання. Що трапилось.

М- ах так… Нічого не трапилось. Просто не виспався. Все?

Р-Ну може все ж таки прогуляємось?

М-Та не хочу я!!! і взагалі, може у мене своїх справ по горло. Йди собі додому.

Р-Добре. Давай подивимось фільм? Або ж зіграємо в щось?

М-Агххххх як ти задовбааав… Ти ж не підеш правильно?

Р-Саме так)

М- Ну давай, якись фільм подивимось?

Р-Добре, вибирай

М-хай буде детиктив «Каліфорнійська затока» (назва придумана)

Р-Добре.

М-Тобі каву зробити?

Р-Ні я буду чай.

М-Добре.

Ви скажете а що ж було з Розумовом до того як приїхав Маяков? А ось що було. Ранок у Максима був не настільки прекрасним як у Руслана. Він прокинувся від дикого болю у всьому тілі. Все було у крові. Він спочатку пішов вимив ніж від крові, а після закинув у пральну машину все те що було у крові. Після цього він пішов у душ, у обробив рани.

М- І нащо я це все зробив? От я тупе… Агх добре піду при беру хоч трохи.

Одягнувся і пішов застеляти ліжко. А ось вже після цього подзвонив у двері Русік. Звісно, Максиму десь у глибині душі було приємно від того що Руслан так про нього хвилюється, що аж приїхав до нього спитати як він, але все ж таки образа була сильнішою. Ось вони вже сидять і дивляться фільм. Розумовському було абсолютно не цікаво, бо цей фільм він на рандом вибрав. Тому він собі сидів у телефоні. Руслан це побачив.

Р-Тобі не цікаво? Може переключимо?

М-Та ні хай буде.

Р-я ж бачу що тобі не цікаво.

М-Ні ні дууже цікаво.

Маяков не витримав. Він підсунувся до Максима і ліг зверху на нього, щоб забрати телефон.

М-МАЯКОВ ТИ ОХРИНІВ!?!??!?!

Р- саме так)))

М-ЗЛІЗЬ З МЕНЕ!!!!

Р- А що якщо ні))

М-А якщо так? Придурок кончений…

Максим відвернувся щоб скрити почервоніння і біль у очах. Шрами адськи боліли. Максим цього звісно не показував. Руслан лише подивився на нього.

Р-Тобі боляче?

М-Я благаю тебе. Злізь.

Р-Нууууу раз благаєш..

М-Так.

Р-добре ,але ми вибираємо фільм який ти будеш нормально дивитися.

М-Добре.

Руслан зліз з бідного максима який ледь сидів. Увесь червоний він радів що Маяков не побачив порізів. День пролетів дуже швидко. Вони провели його разом. На годиннику було вже 9 вечора і на телефон прийшло повідомлення від Каріни. Руслан його побачив і звернувся до Максима.

Р-Добре я пішов тоді.

М-Так. Бувай.

Максим сказав це досить холодно, бо по-перше- він не хотів щоб Маяков взагалі приходив. По-друге- що він свалив лише тоді коли йому написала його дівчина.

Р-У боже. Яка холодна королева)

М-Закрийся…

Р-Ще й злюка)

Максим не витримав і прижав його до стіни.

М- ти мене дістав! Досить вже!

Р-Хах… тихше, тихше а то зараз розтопишся)

М-Шуруй вже звідси.

Р-Добре, до завтра)

Руслан вийшов з квартири.

М-В сенсі до завтра?…. АХ ТИ Ж СУ….