5. Чую

#Кринжовтень

День 5: Хорорна зав’язка, що в процесі стала комедією

Він, знав, знав, що обравши цей шлях доведеться заплатити. Але як інакше? Хто крім нього має такий зв’язок з найбільшим злом світу? Наставали митті, коли кров холонула в жилах, та хотілось бігти до Дамболдора та в усьому покаятись. Він чув, Волондемортові думки. “А чи не запізно?” Питав, себе хлопчик, що вижив, коли прокидався в холодному поті. “А чи не запізно?” коли він заліз під його шкіру, в його нутро повністю відчув себе ним. “А чи не запізно?” коли це зло мало не підкорило його. “А чи не запізно”… І щораз знаходився аргумент нічого не змінювати. Але однієї ночі його знов розбудив цей крижаний голос.

“Хто я? Я рижа мавпа. Ти шо далбайоб? Ніхуя собі блять. Скільки? ДЕСЯТЬ ГОД ТЬЮРМИ! 9 чи 10? ДЕСЯТЬ!

І цього разу він дійсно задумався.