.

Ах що то за краса – фігура?

То наче з Греції скульптура!

Вощаним блиском виграє,

До себе зір твій прикує.

Гладка поверхня блідих рук

У танці з грифом творить звук.

Не тільки тон у неї зброя,

Вона мандрує в світі слова.

Воно родилося в глибинах,

У таємничих низовинах

Великої планети мрій,

Що воскреса в пітьмі нічній.

І де не тонуть кораблі,

Застигли спогади скляні,

І мнуться в кришталі віршів

У хвилях вітражу морів.