24.02.22
від Кривошия СофіяНебо затягнули темні хмари,
І сонечка промінь не бачимо ми.
А поряд блукають темні примари,
Розганяють собою мої світлії сни.
Замість пазурів в них автомати,
Замість каміння, гранати, набої.
Але й пазурі вони можуть мати,
І рани завдати важкої, страшної.
У руїнах застигли маленькі міста,
Великі тримаються мужньо.
Десь ховається чиясь сім’я,
Поки поряд дуже глухо та гучно.
Кожен сміливець під прапором волі,
Зі зброєю у власних руках.
Чимдуж кидається у вирії долі,
Залишивши все зайве в думках.
Прапор облямований чистою кров’ю,
Жовтий, синій, а поруч червоний.
Кожен із нас лише б’ється за волю,
І бій для ворога буде недовгий.
Все подолаємо, всіх подолаємо,
Нікого не буде на рідній землі.
І ти, Україно, ти, наша ненько,
Будеш радіти приходу весни.
0 Коментарів