2

І ось уже 3 години дня, дівчина покірно допомагає мамі по дому, слухається і все намагається придумати причину того, щоб піти сьогодні погуляти.

Протягом дня вона обмірковувала варіант бібліотеки або підготовки з подругою, з якою вони збираються вступати до одного університету, але на різні факультети. І саме так вона вирішила відпроситися вже о 4-й годині дня.

Закінчивши прибирання та приготування, дівчина встала перед матір’ю і почала жалібно дивитися на матір і з неймовірним смутком у голосі почала.

– Слухай… Мам, мене Ірка покликала підготуватися до неї, обговорити всі теми з Літератури… Я ж можу до неї піти?

-До Ірки? Це та що за гаражами курила?

-Ні – Протяжно сказала Меліса. (Бреше) – То була Катька, а це Ірка, відмінниця.

-А ну раз Іра, тоді гаразд, а коли й на скільки?

-Ну, зустріч у 5, а там уже як вийде.

-Ну Гаразд, якщо навчання, то можна.

Дівчина зраділа, але спочатку не подавала виду, а тільки коли зайшла у ванну кімнату, вона прямо запищала, після діставши телефон терміново кинула голосове Ірці.

-Слухай, рятуй, мені потрібно відлучитися, і мама мене відпустила під приводом, що я у тебе до літри готуюся. Від тебе нічого не потрібно, якщо вона зателефонує, підтвердити цю хуйню. ОК? БУДЬ ЛАСКА – ЦЕ ДУЖЕ ВАЖЛИВО!!!!

-Що … Бля, гаразд. А з якої години й до якої?

-ДЯКУЮ, з 5 і допустимо до 7, але це вже як вийти. Якщо що, пиши.

-Ок, але потім ти розкажеш куди це ти ходила.

-Ок, але тільки потім.

Потім Меліса почала збиратися. З одягу вона вирішила надіти високі джинси та чорний топ. Це здається найкращою комбінацією для спекотного літа. Зачіска у неї була проста, це хвостик, на який вона одягне кепку перед виходом. Макіяж у неї був дуже простим і природним, хоча вона майже не фарбувалася, але зараз тільки він міг надати їй впевненості. Вже було 4.30 дня, а тому дівчина зібралася остаточно і пішла на місце зустрічі, тому що їй на дорогу потрібно було витратити хвилин 20-25, вона вийшла заздалегідь, щоб не здатися не пунктуальною. Але через переживання вона прийшла на місце зустрічі за 13 хвилин до призначеного часу.

Тому вона сіла на лавку і почала гортати стрічку інстаграму. Але тут цю тиху ідилію перервав ніжний стукіт підборів, піднявши погляд, Меліса побачила прекрасну дівчину, з підтягнутою фігурою, яку приховували темні джинси, кофта з довгим рукавом, але відкритими плечима. Дівчина була також у чорних окулярах і тримала шкіряну куртку в руках. Це, безумовно, була Маша.

Меліса підірвалася з лавки й стала перед дівчиною витягнувши руку на знак вітання.

-П… Привіт, Маріє.

Маша ж у свою чергу мило усміхнулася й обійняла дівчину, прошепотівши їй на вушко.

-Привіт, Мелісо.

По тілу Меліси пробігли приємні мурашки.

-Я ж просила, називай мене Маша. Я рада тебе бачити, чи довго чекала?

-Ох, вибач, ні не довго, я сама тільки прийшла.

Дівчина почала червоніти, присутність Марії досить сильно впливала на дівчину, запах її парфумів зводив її з розуму і вона тихо, ледь чутно промовила.

-Ти виглядаєш прекрасно.

Маша почула ці слова і посміхнулася, а потім підійшовши майже у щільну сказала.

-Ти теж. Ти така напружена, пішли прогуляємось і поговоримо.

Щоки Меліси вже палали червоним рум’янцем і тому вона мовчки кивнула. Маша взяла дівчину під руку і повела по парку, вони спілкувалися, дізнаючись про кожен те, що їх цікавило. Якоїсь миті їхня прогулянка почала ставати досить прохолодно, піднявся холодний вітер і хмари згустилися. Меліса не дивилася прогноз погоди, тому для неї це було вкрай несподівано і, ясна річ, їй стала досить холодно, але через бажання залишитися з дівчиною довше Меліса приховувала це. Якоїсь миті, Маша накинула на плечі дівчини свою куртку, а потім підтягнула її до себе й обняла. Ліса не чекала такого, але вона настільки замерзла, що не була проти такого, вона обійняла дівчину за талію у відповідь.

-Що ж ти так легко вдяглася? Ти сильно змерзла? Дурненька, пішли зі мною.

Лисиця не встигла відповісти, як її подруга потягла кудись за руку.

-Пробач…

Прошепотіла дівчина, поки йшла за Машею.

-Все нормально.

Через 20 хвилин вони підійшли до будинку і Маша почала шукати ключі в сумочці.

-Ой … Ми що, йдемо до тебе? Не треба, мені якось незручно нав’язуватися.

-Циц.

Знайшовши ключі, Маша відчинила парадні двері й пропустила дівчину вперед, потім, вже через пару хвилин вона вже відчиняла вхідні двері квартири.

-Проходь, вибач, тут не дуже затишно, але все ж таки тепло.

-Спасибі.

Потім Марія зняла свої підбори й повісивши сумку, попрямувала відразу ж на кухню і поставила чайник. Почувши, що дівчина все ще в передпокої, вона голосно вимовила.

-Проходь, будь як удома.

Лісі було трохи незатишно, тому що через її дурість Маші довелося вести її до себе додому, хоча дівчина навіть була рада побувати в неї вдома. Тут було просторо, хоч і була одна кімната, заставлена ​​необхідними меблями. Ліса пішла на кухню до подруги й сіла на стілець. Вони продовжили мило спілкуватися, Маша паралельно зробила їм теплий чай, і сиділи, грілися.

Не помічаючи, як летить час дівчатка тепло спілкувалися, пили чай і в якийсь момент Марія, встала з-за столу і вибачившись пішла на балкон цієї ж кухні, прикривши двері за собою явно даючи зрозуміти, що вона не хотіла б, щоб за нею пішли.

Потім вона дістала пачку цигарок і запалила одну з них. Меліса не особливо зрозуміла, що сталося і чому дівчина пішла від неї так різко, а потім згадала свої слова щодо куріння.

-Чорт …-Шикнула дівчина сама собі. Потім дівчина вирішила перевірити повідомлення та подивитися на час. На годиннику вже була половина дев’ятого вечора, так само було кілька повідомлень від Іри. «Гей, ти ще гуляєш? Де ти, йоб твою матір? Оллооо. Ну так не чесно, мені ж цікаво…» Меліса вирішила коротко відповісти «Все нормально, так, я ще гуляю, потім все поясню, вибач»

На той час уже повернулася Марія, вона зробила великий ковток чаю і знову сіла навпроти подруги.

-Пробач, сумувала?

-Нічого страшного, ти могла і тут покурити. Дуже сумувала. – Меліса мило усміхнулася і навіть не одразу зрозуміла, що сказала, і коли зрозуміла її щоки почервоніли

-Добре Добре. -Тож з посмішкою сказала дівчина і вставши зі стільця підійшла й обняла подругу.

Зробивши глибокий вдих в обіймах, Меліса відчула легкий запах тютюну, але він не був мерзенним чи відразливим, він був приємним.

-Вибач, зараз вже пізно, мені варто вже йти додому, мама хвилюватиметься.

-Твоя мама знає де ти? – На обличчі Маші з’явилася єхидна посмішка.

-Ну … так … але ні.

-Добре, пішли я тебе відвезу. – Маша грайливо усміхнулася.

-Відвезеш?

-Так, ходімо. – Марія відпустила дівчину і пішла в кімнату в пошуку чогось, а Меліса в цей час пішла взутись. Потім Марія повернулася до подруги вже в толстовці, зі шкіряними рукавичками та ще однією толстовкою в руках.

-Тримай, одягни, бо замерзнеш.

-Спасибі. -Меліса опустила погляд від збентеження й одягла толстовку, потім дівчина дістала з тумбочки 2 мотошоломи й дала один Мелісі. Закривши тумбочку, Маша одягла кросівки й потім, вони пішли на стоянку будинку, там стояв чорний спортивний мотоцикл.

Прийшовши туди, Маша поклала шолом на мотоцикл і підійшовши до Лисиці допомогла їй надіти шолом правильно, потім вона пояснила все потрібне, отримала адресу і вже сама одягла шолом і сіла на мотоцикл, після, вона переконалася, що Меліса правильно сіла і тоді дівчата поїхали.

Вже за пів години дівчата були на місці. Вставши з мотоцикла Марія акуратно зняла мотошолом з подруги й поправила її волосся. Меліса хотіла зараз зняти толстовку та віддати її дівчині, але та зупинила її раптовими теплими обіймами.

– Потім віддаси, а тепер іди додому, замерзнеш. Рада була провести час разом, Меліса. До зустрічі!

Марія помахала рукою в слід дівчини, що йшла, потім дівчина зачепила шолом на пасажирському місці й поїхала додому. Меліса на той час уже піднялася у свою квартиру, привітавши всіх, дівчина відразу ж пішла до кімнати та зачинила двері на замок, щоб зараз ніхто її не турбував. Але тут вона отримала ще одне повідомлення від Ірки. “Де тебе носить?” і вже після цього повідомлення Меліса розповіла все подрузі. Та була дуже здивована, але водночас рада за подругу, яка знайшла поки що нового друга.

Дівчата ще пару разів зустрічалися цього тижня, гуляли, спілкувалися та веселилися. І чомусь щоразу вони опинялися у квартирі Марії, де Лисі було дуже затишно, а зрештою Маша підвозила її додому на мотоциклі. Здавалося, що Меліса закохувалась у цю дівчину і з кожною зустріччю все сильніше.