Частина 2

— Крихітко, як тебе звати? — звернувся кучерявий брюнет до Бетелл.
Грейс він одразу здався зовсім не дружнім. Хлопець, чомусь із глузуванням, дивився на неї, нахиливши голову вбік. Його руки розташувалися по обидва боки шкіряного дивана і дивився на всіх зверху вниз.
– Грейс. — впевнено відповіла вона, дивлячись у його смарагдові очі, від яких важко було відірвати свої карі.
Хлопець у відповідь лише розплився у посмішці, як задоволений хижак.
— Грейс, це Гаррі, Ділан і Кейсі. – представив друзів Пітер.
Дівчина кивнула і постаралася дружелюбно посміхнутися хлопцям, які уважно вивчали дівчат. Мія вже звикла до такої уваги, але Грейс було важко. Вона схопилася двома руками за край піджака і почала його безглуздо смикати у своїх руках. Мія, що сіла поруч, помітила хвилювання своєї подруги і накрила її руки своїми, що змогло її трохи заспокоїти.
— Я взяв на себе відповідальність замовити вам коктейлі, — посміхнувся Пітер, дивлячись на подруг.
Мія тут же подивилася на Бетелл, яка не могла приховати своє невдоволення від подруги. Та дуже добре її знала, щоб упустити це повз очей. Грейс було соромно визнавати перед новими знайомими, що вона затятий противник алкоголю і пила лише раз у житті, і те, келих шампанського з батьками на новий рік.
Але Грейс усміхнулася і кивнула їй, щоб дати зрозуміти, що все гаразд і вона не збирається відмовлятися від такої пропозиції. Сама для себе вона вирішила, що потрібно не виділятися, щоб не стати і тут білою вороною, хоч це і не здавалося для неї такою поганою відмінністю, а навпаки, було схоже швидше на перевагу.
Офіціант приніс усім напої і дівчина подивилася на склянку, всередині якої була невідома помаранчева рідина з льодом, на яку дівчина з неприхованою огидою дивилася, намагаючись налаштувати себе на те, що їй у наступні години доведеться спустошити її.
Помітив її невдоволення так само зеленоокий хлопець, який спрямував свої очі на Бетелл, та ще й дивився так, ніби вперше бачив дівчину.
— Що сталося, лапочка? — знову нахилив голову він, дивлячись із глумливою усмішкою.
Мабуть, він знайшов у ній чудовий об’єкт для того, щоб скрасити свій вечір і пожартувати над кимось, адже саме це йому й подобалося: він любив знущатися з інших людей, йому це приносило дике задоволення.
– Не сподобався коктейль? – продовжив він.
– Гарольде, припини. – Усміхнувся йому новий хлопець Мії Кліффорд.
— Ще раз назвеш мене повним ім’ям – отримаєш у ніс. — цілком серйозно відповів Стайлс, звузивши брови на переніссі, чим розсмішив своїх друзів.
У відповідь на слова Гаррі вона сказала:
– Насолоджуюся його незайманим виглядом, – Грейс з викликом дивилася йому в очі. – Гарольд.
Вона вирішила скористатися новими знаннями про переваги в імені нового знайомого, тому вирішила помститися за “лапочку”. З його вуст це звучало більше як знущання, ніж як комплімент.
Почувши таку різку і несподівану відповідь від миловидної дівчини, хлопець здивувався, але після чого знову задоволено посміхнувся. Здавалося, його потішила реакція нової знайомої.
Ніхто не помітив дивного контакту між ними, хлопці були захоплені Мією:
— Ти ж школярка, не боїшся дорослих стосунків? — з явним інтересом спитав Ділан.
— А як сам вважаєш? — з посмішкою спитала вона. — Я ж прийшла сюди.
– Це ще не показник!
– Ділан, відстань від бідної дівчинки. – сказала Кейсі, заступаючись за Мію.
Друг хвилювався за Пітера, тому хотів дізнатись про його нову дівчину абсолютно все, щоб спокійно віддати його в руки нової пасії. Він був гірший за матусю коли справа доходила до стосунків. Неначе це не Пітер почав зустрічатися, а він сам.
– Все нормально, я його розумію, – усміхнулася Мія своїми білими зубами, чим тільки розбавила напружену обстановку навколо.
Ось тільки Грейс не могла розслабитись під важким поглядом молодого хлопця, який ніби в душу їй дивився. Школярка намагалася не звертати уваги на недоумка, але щоразу, ловлячи на собі його очі, що блукають по її тілу, вона раз у раз прикривала його піджаком, на що отримувала гарну усмішку у відповідь. Хлопець, здавалося, всі ці п’ять хвилин насміхався з неї. Як мінімум, так їй самій здавалося…
– Пропоную випити за знайомство! – Пітер підняв свою склянку пива і оглянув усіх хлопців.
– Відмінна пропозиція. — посміхнувся Гаррі й підняв свій з коньяком.

Компанія цокнулася, і від цього звуку у Грейс задзвеніло у вухах. Вона опустила очі на свій напій, намагаючись знайти в ньому хоч щось хороше, щоб змусити себе зробити один маленький нещасний ковток. Під наглядом Стайлса, вона випила з трубочки, після чого відразу ж скривилася, відчувши в роті смак горілки.
Гаррі посміхнувся, не маючи бажання відводити від дівчини свій погляд.
– Не сподобалося? — спитав він із глузуванням.
– Ні, ні, – Бетел енергійно замахала руками, бачачи, що прикувала до себе увагу всієї компанії, – він смачний.
— Ти хотіла сказати, був би без горілки? – знущався хлопець.
Дівчина надіслала йому ненависний погляд. Вона не хотіла засмучувати Пітера в його виборі, адже він хлопець Мії і вони з Грейс волі не волі повинні бути в добрих відносинах, щоб не завдавати дискомфорту Мії. Дівчина боялася, що не сподобається новій компанії подруги і її більше не зватимуть. Кліффорд мала рацію. Грейс треба хоч іноді виходити в люди, тому вона намагалася зробити все, щоб справити гарне враження у хлопців.
— Грейс і справді не дуже любить горілку. — Мія поклала свою руку їй на плече, намагаючись урятувати ситуацію.
— Треба було замовляти з ромом. – підсумував Пітер.
– Не турбуйся. — променисто посміхнулася Грейс.
***
Вечір, що залишився, пройшов добре. Хлопці спілкувалися, сміялися та випивали. Бетелл уже почувала себе погано через жахливий смак коктейлю і була пристойно п’яна, як і решта хлопців, які вже встигли випити по два шоти.
– Грейс, ти не хочеш випити з нами? — спитала Кейсі, показуючи на маленьку чарку, в якій була кольорова рідина. Дівчина роздумувала над цією пропозицією, витріщаючись на шот, поки інші чекали її відповіді.
– Мовчання знак згоди. – Сказав Ділан і підсунув чарку до дівчини, не встигла вона нічого сказати.
Компанія цокнулася. Бетел повільно, двома ковтками спустошила чарку. Відчувши в роті мерзенний смак тієї ж горілки, вона не могла проковтнути вміст.
– Ковтай! – засміялася подруга, дивлячись на неї.
Грейс проковтнула суміш і скривилася ще більше, ніж від попереднього коктейлю.
— Так, усе йдемо звідси. – Сказав Ділан, намагаючись знайти свій телефон на столі.
– Куди це ти зібрався? — спитала Кейсі.
Ділан витріщився на неї як на дурну, дивлячись запитальним поглядом.
– Гуляти!
***
Компанія зайняла дитячий майданчик. Хлопці курили, сидячи на лавці і бурхливо обговорюючи якусь гру, поки дівчата розташувалися на гойдалці. Цієї миті Грейс почувала себе зовсім маленькою. У дитинстві батьки рідко водили її на майданчик через постійну зайнятість, а коли це все ж таки відбувалося, вона відчувала себе найщасливішою дитиною у світі. У дитинстві взагалі мало потрібно для щастя: солодощі, мультики та майданчик із гойдалками. Яка дитина не буде щасливою, маючи можливість спробувати все це? Перебуваючи в підлітковому віці вже нікому не цікаві ці гойдалки, на яких хотілося проводити цілий день, безцільно гойдаючись сюди-туди, нікуди не поспішаючи, та й гірки на майданчиках вже перестали бути такими страшними і високими. Мультики стали дуже нудними. Молодь женеться за гострим сюжетом та любовними сценами, нікому вже не потрібен той Міккі Маус зі своїм безглуздим Плуто та завданнями для дитячого мозку. Даша – мандрівниця теж стала нудною програмою, а Жулик уже не здавався таким кумедним. Всі стали дбати тільки про те, де б випити, чим пшикнути руки, щоб мати не вчула сигаретний запах, і звідки взяти грошей на наркотики. Світ котиться на дно…

Компанія веселилася скочуючись з гірки, лазячи по турниках і бігаючи один за одним. Хлопці відчували себе чудово, всі були щасливі. Тільки один Гаррі утримувався від ігор і постійно повторював: “Я що на дитину схожий?”, роблячи при цьому похмуре обличчя. Грейс було навіть трохи шкода, тому що чоловік не хоче розділяти радість з ними. Аж надто серйозний він був. Хлопець часто поглядав на Бетелл, чим явно бентежив її, тому що вона всього за хвилину поправила свій піджак разів десять.
– Ого, вже перша година ночі! – Вигукнула Мія, дивлячись на екран свого смартфона.
Грейс за цей час тільки раз зателефонувала мама, щоб повідомити, що вони з батьком лягають спати і щоб дочка не затримувалася, а вона ой як затрималася. Нова компанія настільки вразила її, що дівчина втратила рахунок часу.
— Нам вже треба додому. — повідомила Мія, дивлячись на неї.
Грейс кивнула їй у відповідь. Подруги часто ходили додому разом, бо мешкали на одній вулиці.
– Я підвезу вас. – сказав Пітер.
— Ми з Діланом теж поїдемо на своїй додому. – сказала Кейсі.
— А я що один залишусь? Пітере, я з вами. – сказав Гаррі.
Коли вони прощалися з Діланом і Кейсі Грейс відчула, ніби вони дуже давні знайомі, настільки теплими здавались їхні обійми. Дівчина й гадки не мала, що зможе сподобатися їм, і була безмірно рада, що змогла вписатися в їхню дружню компанію.
***
– Господи, завтра на роботу виходити ще. — невдоволено гаркнув Гарольд.
Пітер, що сидів за кермом, повернув голову назад, щоб запитати його:
– Яку?
— Найдурнішу у світі.

— Ти не скаржився б. Ти ж розумієш, що таким способом заробітку, яким користуєшся ти, далеко не попливеш? Рано чи пізно тебе прикриють.
Грейс глянула на Стайлса, який задумливо дивився у вікно, сидячи поруч із нею на задньому сидінні, зовсім не розуміючи про що йдеться. Та вона й не хотіла розуміти. Завтра рано вставати. Домашка не зроблена, а завтра ще й математика, до якої вона не готова.
***