2. Від Снейпа – Лілі

Ну чому так тремтить рука?

Я ж до губ підношу флакон,

Що позбавить мене від зла

Це життя перетворить в сон.

Ну чому так тремтить рука,

І вагання, і сум, і страх,

Якщо скоро забуду біль,

Що палав у її очах?

Легко так піднести флакон —

Розіллється нектар у крові.

І свободи зведу бастіон!

Там не буде ярма й хазяїв.

Легко так - випив смерть би до дна,

Тільки слабкість я рву мов полин!

Бо у Лілі лишився син

В нього буде своя війна...