Кулі несуть мир

На нашу землю кулі несуть мир;
Боротися зі злом летять ракети;
Все, що ми мали, наче сувенір,
Додому повезуть чужії діти.

“Ніколи? Знову!”, – все жахливо просто!
Ось це вона — фантазія убивців.
І вкотре вони піднімають тости
За зрощення своїх гидких амбіцій.

Хай кров людська освятить їхній шлях —
Той шлях нікого не веде до Раю.
Як будуть танцювати на кістках,
То і собі усі переламають.

На нашу землю кулі несуть мир,
Та “руський мир” нікому не потрібен!
Тож кожен “славний руський богатир”
Вéрнеться в московію подрібненим.

Боротися зі злом летять ракети,
Так вперто розриваючи повітря.
На Українців йти — дурна прикмета!
Ця істина давно вже не новітня.

Все, що ми мали, ми собі вернéмо!
Вшануємо усіх своїх героїв,
Напишемо ще не одну поему,
Всілякий Злий урок щоб цей засвоїв!

На нашу землю зійде справжній мир,
Осяде у полях, річках і горах.
І синьо-жовтим буде наш орієнтир!
Навічно буде воля нам опора!