11.11.23

У Віті був свій дім
Там він був господар
Ходив на роботу, ставив ставки
Усе, що було розпродав.

Лишилась у Віті дача
Яку він теж продав
За невдачею знову невдача
Курити кинув, а пить почав

Грошей він звісно ж не мав
А де їм було взятись?
А борг віддавати треба,
Не можна посперечатися

Не зі свого життя (звісно)
Та по собі знаю
Не впевнившись допуття
Грошей не позичаю

І все це лише фарс
Прелюдія до моралі
У Віті було усе
Складаємо пазли далі

Бандити пообіцяли
Убити, якщо спіймають
Зав’яжуть по саму шию
В посадці нишком поховають

Тож затягнувши зашморг
У себе на шиї, Вітя
Згадав, іще більш засмутився
Покинув рідні угіддя

Немов сон промайнуло
Повз очі усе життя
Заморене місто проснулось,
А Віті уже нема