11 частина

Знову ранок. Пташечки співають, діти бігають на вулиці а бабульки знову обговорюють якусь дівчину, яка пройшла повз них у юбці трохи вище коліна. Все було тихо прекрасно. Наші хлопці мирно спали. На телефон Макса прийшло повідомлення.

?-Привіт синку ти як? Чого не писав вже 2 дні..

Через пів години прокинувся Руслан. Він побачив що на телефон Розумовського прийшло повідомлення від мами тому й розбудив його.

Р-Прокидайся любов моя)

М-ммм не хочу(

Р-Мене це вже не цікавить. Вставай.

М-Агресивний Маяков(

Р-Та хто б казав! Вставай і відпиши мамі що ти жив лише дупу відняло після вчорашнього)

М-Йди ти!

Р-АХАХАХ слухай а якщо твої батьки не приймуть нас? Ну те що ми зустрічаємось там…

М-Ти хворий? Вони не тещо нас «Не приймуть». Вони просто від мене відмовляться! Дай я не хочу їх з тобою знайомити..

Р-чому це? Ти соромишся мене?

М-Ні просто вони вважають що це неадекватно.. І нащо їм це? Вони подумають що я хворий і перестануть мене любити. А я їх люблю і не хочу загубити з ними ці прекрасні відносини.

Р-Слухай скоро великдень. Може ми поїдемо к ним і просто скажемо що я твій найліпший друг а твоя наче колишня кинула тебе? Так вони на 000,1 відсоток повірять що я краще ніж усі дівчата на планеті?

М-Руслан, заспокойся. Я до них не поїду. Бо не хочу.

Р-Добре.. їсти будеш котусику?

М-Ти наче моя рабиня. Так буду, йди готуй)

Р-Ну раз так то дайте поцілувати мені мого пана)

Руслан сів зверху Максима і прилинув до його солодких губ. Маяков не хотів відпускати коханого, але Розумовський вже ледь знову не хотів усе повторити.

М-Я вже тебе хочу….

Р-Це вже ні любий бо я йду готувати і ми будемо або йти гуляти, або будемо дивитися фільм. Що хочеш?

М-я вже казав…

Р-А з того що я казав?

М-Ну давай фільм..

Маяков зготував трохи поїсти. То був омлет з помідорами і зеленню.

М-А кавуся?(

Р-Чай пий.

М- А як жеж кавуся?(

Р- пити багато кави, погано для здоров’я. А ти вчора вижрав 6 кружок. Тому сьогодні ніякої кави, максимум чай.

М-Та я так жити не зможу.

Р- Або так або ніяк)

М-Трясця твоїй матері Руслан!

Р-Так не виражайся!

М-Божі який ти милий коли тобі хочеться мене прибити)

Маяков грюкнув кружкою по столу і підійшов до Макса. Той дивився на нього трохи перелякано, але все одно старався зберігати спокій. Русік знову взяв і попер його у кімнату.

М-Та не вже ми все ж таки…

Р-Не вгадав)

Руслан кинув його на ліжко а сам вийшов і зачинив на замок двері.

Р-Посидиш там і подумаєш над своєю поведінкою)

М- Ти знущаешся наді мною!?!?!?

Руслан його вже не чув. Він поприбирав на кухні і позамітав.

Р-Виходь

Він відімкнув кімнату і випустив бідного Максутку який просидів там хвилин 40. Максим підбіг до Руслана і обійняв його.

Р-гей,ти чого?

М-Я скучив… і ще пробач мені..

Р-звісно пробачаю! Я навіть і не злився) Я дуже люблю тебе і я просто хвилююсь за твоє здоров’я)

М-Кохаю тебе Русланчик)

Р-І я тебе) До речі як ти? Болить усе?

М-Та, бо ти як завжди!

Р-Ну ти сам просив. Фільм ідемо дивитися?

М-Та пішли. Тільки ти йдеш за їжею до фільму!

Р- добре)

Руслан вдівся і пішов у магазин а Максим підготував місце для перегляду і вибрав фільм. Через хвилин 45 прийшов Руслан. Він взяв багато чого смачненького через що Максимка радів як дитя. Ось вони вже сіли дивитися фільм.

Р-Та ну він нудний!

М-А який ти хочеш.

Р-«НЕ кричи» (назва не справжня)

М-Та це ж хоррор, триллер і бойовик водночас..

Р-Ага)

М-Добре(

Вони перемкнули фентезі на фільм який хотів Маяков. Пройшло 30 хвилин. У цій сцені розрізали людину на 20 частин без наркозу. Увесь той час головна героїня кричала не як людина.

М-Русь…(київська)

Р-Та?

М-Мені страшно..

Р-Йди до мене)

Максим ліг на Руслана і обійняв. Уткнувшись йому у груди, Розумовський заснув. Руслан до дивився фільм, вимкнув комп на якому дивилися і тихо сказав.

Р- Як я тебе кохаю мій любий) Надобраніч)

І поцілував у носик.